logo
МЕТОДИЧКА

Історико-хронологічний підхід

Найбільш розповсюдженим є історико-хронологічний підхід, який дає можливість висвітлити основні події економічної історії, а також проаналізувати закономірності економічного розвитку людства.

Давній — XXXIII-VIII ст. до н.е. Відбувся поділ праці і сформувалися основні соціальні інститути: сім’я, община, влас­ність, право, держава, релігія.

Античний — із VIII ст. до н.е. по V ст. н.е. З’явилися ре­месла, торгівля, приватна власність на землю і рабів.

Середньовічний — із VI по середину XV століття. Сфор­мувалися основні європейські нації, з’явилися самостійні міста.

Відродження — із середини XV по середину XVII століт­тя. Епоха великих географічних відкриттів і первісного нагрома­дження капіталу.

Просвітництва — із середини XVII до останньої чверті XVIII століття. Відбувся територіальний поділ світу.

Вільної конкуренції— з останньої чверті XVIII до остан­ньої чверті XIX століття. Промислова революція.

Монополізації економіки — з останньої чверті XIX по середину XX століття. Концентрація капіталів і боротьба за економічний поділ світу призвели до серії криз і війн.

Соціального (ринкового) господарства — починаючи із середини XX століття. Найбільш розвинені країни досягли ста­більності, сформувався новий середній прошарок, сформувалось суспільство споживачів.

Є також декілька інших, менш відомих класифікацій, серед яких можна назвати такі:

Група теорій циклічного круговоротустала поширеною в історико-економічній літературі в останні 60-70 років, хоча перші з них були створені ще в початку XVIII ст. Так, італієцьДж. Віко, висунувши концепцію історичних кіл, стверджував, що розвиток всіх народів йде по циклах. Е. Мейервисловив думку про те, що історія людства є рядом замкнутих циклів, наприклад: стародавній світ, середньовіччя – у кожному з них присутні елементи як феодальної, так і капіталістичної економіки, у будь-якому з циклів можна знайти і вільну, і найману, і примусову працю. Група теорії цивілізацій, що близько стоять до теорій циклічного круговороту. Цивілізаційний підхід будується на аналізі внутрішніх особливостей даної цивілізації: передбачається, що цивілізація характеризується певною економічною системою, етнічним корінням, релігією, філософією, стилем творчого мислення, особливим принципом життя цивілізації. Цей принцип об'єднує людей у народ даної цивілізації, забезпечує його єдність впродовж всієї історії. У арсеналі сучасної цивілізаційної теорії присутня також думка про те, що світова історія у своєму розвитку пройшла наступні етапи: етап локальних цивілізацій (шумерська, егейська, ін.), етап особливих цивілізацій (індійська, європейська), етап глобальної людської цивілізації, коли світова спільнота оформилася і стала виступати як єдиний цілісний організм.

На теренах колишньої Російської імперії теж робилися спроби періодизації економічної історії. У якості прикладів можна навести наступні спроби її класифікації:

А) Теорія російського мислителя 18 століття С.Е. Десницького, який, виходячи з ідеї про постійне ускладнення форм господарської діяльності, виділив 4 основних стадії розвитку людства: збиратства, скотарства, землеробства, комерції. Б) Російський учений Л.І. Мєчніков запропонував періодизацію економічної історії виходячи із ступеня розвиненості водних шляхів: річковий період (стародавній світ), середземноморський період (середні віки), океанічний (новий і новітній час).

Ці і ряд інших теорій створюють в своїй сукупності достатньо цілісну і в основному науково обґрунтовану картину розвитку всесвітньо-історичного процесу, хоча жодна з цих теорій і не може вважатися єдино правильною.