logo
МЕТОДИЧКА

6. Економічна думка України доби раннього середньовіччя

Українська економічна думка цієї доби була представлена рядом історичних пам‘яток. Руська Правда(ХІ-ХІІ ст.) давала уяву про соціальну структуру та форми господарювання давньоукраїнського суспільства, майнові відносини та правові норми їх регулювання. З цього юридичного документу можна дізнатись, що натуральне в основному феодальне господарство Київської Русі не виключало значного розвитку торгівлі, певного розповсюдження товарно-грошових відносин, що лихварський кредит мав в значній мірі споживчий характер.

Повчання дітям” Володимира Мономаха(початок ХІІ ст.) закликав до пом‘якшення відносин між землевласниками і залежними від них селянами. Автор твору засуджував гонитву за багатством, сріблолюбство, свавілля феодалів та насилля над економічно залежними верствами населення.

Повість временних літ” Нестора, ченця Печерського монастиря, містить цікаві спостереження стосовно деяких соціально-економічних процесів та явищ кінця ХІ – початку ХІІ століть. У творі, зокрема, йдеться про такі джерела доходів Київської держави, як надходження з господарства, данина і збори з населення, штрафи (судове мито), торгівельне мито і військова здобич. Автор свідчить, що крім натуральної форми данина збиралась і грошима, з чого можна зробити висновок про певний розвиток товарно-грошових відносин. Поділ праці на розумову і фізичну Нестор вважає природним, наголошуючи на їх рівній важливості для розвитку країни, а також на тому, що праця є джерелом всякого багатства.

Для розширення розуміння економічної думки України цього періоду важливим є Галицько-Волинський літопис, який містить зображення подій з початку ХІІІ ст. до 1292р. В ньому йдеться про економічну політику галицьких і волинських князів, які заохочували розвиток ремесел, торгівлі й торгових шляхів. Для цього зводились міста (наприклад, Львів), надавалась допомога міському населенню в його боротьбі з боярами. Згідно літопису, Данило Галицький заохочував розвиток промисловості, запрошуючи в своє князівство вмілих ремісників і торгових людей, що сприяло економічному піднесенню регіону.