3. Огородження. Первісне нагромадження капіталу та основні економічні інституції періоду розкладу феодального та зародження капіталістичного суспільства
Огородження
Ріст врожайності, з одного боку, і збільшення потреби у м’ясі, жирах, шкірі і шерсті — з іншого, призвів до необхідності зміни балансу розподілу землі між землеробством (рослинництвом) і скотарством (тваринництвом), що одержало назву огороджування.
Оскільки тваринництво потребує значно меншого використання людської праці, відбулося звільнення значної частини зайнятих у сільському господарстві селян, які поповнили собою ряди міського пролетаріату, розбійно-бродяжницької вольниці і відвертих злиднів. Боротьба з останніми велася дуже жорстоко, особливо в Британії, де діяли так звані «криваві закони». Так, тільки за царювання Генріха VIII було повішено близько 500 тисяч бідних-бродяг, тобто кожний десятий англієць. Саме в цей період народився афоризм — «вівці з’їли людей».
Одночасно в сільському господарстві почала впроваджуватися багатопільна сівозміна, травосіяння, внесення добрив, відновилася меліорація й осушення боліт. Усе це призвело до значного росту продуктивності праці й ефективності виробництва в сільському господарстві, насамперед в Англії.
Ще одним наслідком огородження став різкий ріст чисельності і частки міського населення (воно досягне 33% до кінця епохи Відродження), зайнятого переважно в переробці вовни і виготовленні тканин, що стане одним із найбільш важливих умов, за допомогою яких маленька острівна держава прийде до світового політичного й економічного панування.
Первісне нагромадження капіталу
Для того, щоб здійснити перехід від переважно натурально, дрібнотоварного господарства до ринкового товарного виробництва потрібен збіг декількох умов:
• звільнення основної маси робітників від особистої,феодальної залежності і станових, цехових обмежень; відділення робітників від засобів виробництва, щоб створити для них необхідність пошуку роботи за грошову плату;
• концентрація капіталу, переважно в грошовій формі, у руках тих, хто спроможний організувати й управляти великомасштабним товарним виробництвом (у підприємців);
• наявність ринків постійного збуту продукції;
Зазначені умови забезпечують так званий процес первісного нагромадження капіталу. Джерелами первісного нагромадження були:
• зовнішня торгівля, особливо колоніальними товарами — перцем, прянощами, пахощами, тютюном і т.п.;
• пряме здирництво відносно колоніальних володінь і залежних земель;
• організація в колоніях (Америці) рабовласницького, плантаторського господарства;
• нещадна експлуатація позбавлених засобів виробництва і засобів існування пауперів у майстерних і робочих будинках, де робота виконувалась з перервами лише на сон і їжу.
Соціальні зміни
В епоху Відродження прискорюються процеси міжстанового і внутрішньостанового розшарування. Частина дворянства перетворюється в службовців по військово-морській (Іспанія,Португалія) і військово-адміністративній (Голландія, Англія, Франція) частині. Це полегшує завдання захоплення й експлуатації колоніальних володінь. Розшарування торкнулося також селянської маси, менша частина якої, біля 20%, перетворилася у фригольдерів — фермерів і орендарів — сільську буржуазію, а інші, поступово розорюючись, стали з копигольдерами — спадковими орендарями — перетворюватися в короткочасних орендарів — лізгольдерів, коттерів — батраків і поденників, пауперів — незаможних, злиденних бурлак, які, щоб не потрапляли на шибеницю, поповнювали ряди матросів і найманих робітників.
Але найбільш бурхливо проходили процеси розшарування в містах.
Тут із середовища заможних майстрів, купців і дрібних фінансистів формується прошарок мануфактурщиків — власниківвеликих майстерень, не зайнятих фізичною працею, які є капіталістами. А дрібні ремісники поступово втрачають незалежність і право власності спочатку на вироби, а потім і на саме господарство і знаряддя виробництва. Паломництво, або «розсіяна» мануфактура, одержало особливо бурхливий розвиток там, де були слабкі цехові обмеження. Цехові ж майстри, збільшуючи масштаби свого виробництва і ступінь поділу праці, створювали централізовані мануфактури. Особливо ефективні мануфактури були в галузях із дорогими, складними засобами виробництва і стійкого масового збуту: видобувної, збройної, суднобудівної, друкарської, ткацької.
Банки, ярмарки, біржа, акціонерні товариства
Міське життя, виробництво й обміни все більш активізуються. Щотижневі міські базари стають щоденними. Ринки зростають разом з містами. Продавати на ринку стає обов’язком селян, купців і ремісників, оскільки його легше контролювати.
Але в проміжку між ринковими днями ремісники починають торгувати прямо в лавці. Потім лавки починають спеціалізуватися на вині, довгозберігаючих і колоніальних товарах, а також непродовольчих товарах і послугах. Так з’являються шинки: ігорні, питні заклади і постоялі подвір’я. Поступово крамарі стають замовниками товарів і кредиторами ремісників.
Швидкими темпами розвивається кредит, прискорюється грошовий обіг. Ярмарки, що поновились ще в XI сторіччі, у ХІV-ХVІІ ст. зазнають бурхливого росту. Постійним місцем зустрічі банкірів, торгівців, негоціантів, маклерів, агентів банків,комісіонерів стає біржа, яка з’являється майже в кожному великому місті і яка сама по собі свідчить про пожвавлення економічного життя. Брюгге — 1409 р., Антверпен — 1460 р., Ліон —1462 р., Тулуза — 1469 р., Амстердам — 1530 р., Руан — 1556 р., Гамбург — 1558 р., Париж — 1563 р., Бордо — 1564 р., Кельн — 1566 р., Гданськ — 1593 р., Лейпциг — 1635 р. Починаючи з 1585 року Амстердамська біржа регулярно публікує ціни на товари.
Зріст масштабів торгових операцій призводить до появи Перших закритих товариств з обмеженою відповідальністю — командитних, а потім і акціонерних товариств (відкритих), що починають поступово притісняти сімейні фірми. У 1555 році в Лондоні засноване перше в історії акціонерне товариство відкритого типу для торгівлі по Балтиці — «Moscow company». У 1566 році заснована «RoyalExchange» — Лондонська товарна біржа. Для середземноморської торгівлі організуються відразу кілька АТ: Східна в 1579 р., Левантійськая компанія в 1581 р. і Марокканська в 1585 р. А для колоніальної торгівлі — Африканська в 1588 р. і знаменита Ост-Індійська компанія в 1599 р.
У середині XVI століття Єлизавета Англійська (за порадою Томаса Гришема) стабілізувала фунт стерлінгів, який став дорівнювати чотирьом унціям срібла (біля 125 грамів). Цей стандарт протримався 360 років до 1920 р.
Господарство України у ХVІ- першій половині ХVІІ ст.
В Україні протягом XVI — першої половини XVIІ ст. утвердилась панщинно-кріпосницька система. Зміцніло землеволодіння магнатів і шляхти. Селяни опинилися в особистій, поземельній, судово-адміністративній залежності від пана. Але вже в цей період в Україні існувало козацьке землеволодіння з вільною працею на власній землі, тривав процес покозачення селянства і звільнення від феодальної юрисдикції. Частина селян, оселившись на слободах південної Київщини, Черкащини, Лівобережжя, звільнилася від панщини і позаекономічного примусу. Козацько-селянські війни кінця XVI — першої половини XVII ст. були боротьбою за збереження особистої свободи, вільну хліборобську працю.
У результаті визвольної війни українського народу середини XVI ст., що відбувалась одночасно з Англійською буржуазною революцією, на більшій частині України основними стали державна, козацька, селянська форми землеволодіння, було скасовано кріпосне право. Але збереження землевласності монастирів, церкви, дрібної шляхти стало прецедентом для відродження феодальних відносин. Їх реставрації сприяв той факт, що Козацька держава не зуміла зберегти територіальної цілісності українських земель, її функціонування в рамках феодальної Московської держави обумовили нищення і скасування української державності. У Гетьманщині утворилися приватні та рангові землеволодіння козацької старшини; після поразки під Полтавою у 1709 р. і зруйнування Січі в 1775 р. з’явилися маєтки російських, німецьких, сербських, грузинських та інших іноземних феодалів. До кінця XVIII ст. селяни і козаки були покріпачені. Панщинно-кріпосницька система була відроджена і на західних, правобережних українських землях.
В Україні міцніли економічні зв’язки в національному масштабі, йшов процес утворення загальноукраїнського ринку, що формувався як складовий елемент європейської і світової ринкових систем. Негативно на ці процеси впливала політика Московської держави і Речі Посполитої, спрямована на підпорядкування української економіки, ліквідацію її самостійності й перетворення України в колонію.
- Міністерство освіти і науки України
- 1. Тематичний план викладання дисципліни "Історія економічних учень"
- 2. Зміст дисципліни "Історія економічних учень" по темах
- П’ятистадійна модель Ліста
- Тристадіійна модель Гільденбранда – Бюхера
- Формаційний підхід Маркса - Леніна - Сталіна
- Історико-хронологічний підхід
- 4. Предмет історії економічних учень
- 5. Методологія вивчення курсу історія економічної думки
- 6. Завдання курсу Історії економічної думки
- Нові терміни і поняття
- Походження суспільних інститутів
- Неолітична революція
- Етнополітична революція
- Виникнення рабства
- 2. Економічний розвиток ранніх цивілізацій.
- «Азійський» спосіб виробництва
- 3. Економічна думка стародавнього Сходу
- Стародавній Єгипет
- Стародавній Китай
- Стародавня Індія
- Основні терміни і поняття
- 2.Господарство Римської імперії
- 3. Господарство скіфів. Грецькі колонії Північного Причорномор’я
- Економічна думка античного світу
- 4.Економічна думка Стародавньої Греції
- Основні терміни і поняття
- Проблеми для творчого обговорення
- Теми рефератів
- Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (y – xy ст.)
- 5. Західноєвропейська економічна думка раннього середньовіччя
- 2. Господарський розвиток західноєвропейських країн у yiii - IX століттях
- 3. Бурхливе піднесення господарства в хі-хш століттях
- Криза XIV століття
- 4. Господарство українських земель доби середньовіччя.
- 5. Західноєвропейська економічна думка раннього середньовіччя
- Економічні погляди схоластів
- 6. Економічна думка України доби раннього середньовіччя
- Основні терміни і поняття
- Головні питання теми
- 2. Революція цін у Західній Європі. Боротьба за економічне лідерство. Повторне покріпачення селян у Східній Європі
- 3. Огородження. Первісне нагромадження капіталу та основні економічні інституції періоду розкладу феодального та зародження капіталістичного суспільства
- 4. Соціальні утопії західноєвропейського Середньовіччя
- 5. Меркантилізм
- Основні терміни і поняття
- 2.Хід, етапи, особливості та наслідки промислових переворотів у різних регіонах світу
- 3. Економічне вчення фізіократів
- 4.Класична школа політичної економії
- А. Сміт як фундатор класичної школи
- Внесок д. Рікардо в розробку теоретичних засад класичної школи
- Т. Р. Мальтус та його теорія народонаселення
- Економічне вчення н. В. Сеніора
- Дж. С. Мілль – завершувач традицій класичної школи
- 5. Марксистське економічне вчення Місце і роль марксизму у світовій економічній думці
- Виникнення та еволюція марксизму
- Економічна сутність марксизму
- Основні терміни і поняття
- Проблеми для творчого обговорення
- Теми рефератів
- 2. Економічний стан найпотужніших західноєвропейських країн (друга половина XIX – початок xXст. )
- 3. Економічна думка другої половини хіх ст. – початку хх ст.
- Основні терміни і поняття
- Проблеми для творчого обговорення
- Теми рефератів
- Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки України (друга половина XIX – початок xXст. )
- Головні питання теми
- Програмний зміст теми
- 1. Індустріалізація в Україні
- 2. Зрушення в сільському господарстві. Столипінська аграрна реформа
- 3. Зародження і розвиток кооперативного руху
- 4. Фінанси та кредит
- 5. Економічна думка в Україні
- Основні терміни і поняття
- Проблеми для творчого обговорення
- Теми рефератів
- 3. Інвестиційна теорія циклів м. Туган-Барановського.
- Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина xXст. )
- Головні питання теми
- Програмний зміст теми
- 1.Мілітаризм європейських імперій початку XX ст. Та причини першої світової війни
- 2. Економічні наслідки першої світової війни
- 3. Економічний стан повоєнних європейських країн
- 4. Сутність, основні етапи та напрями розвитку інституціоналізму
- Сутність інституціоналізму
- Основні етапи та напрями розвитку інституціоналізму
- 5. Історичні передумови виникнення та сутність кейнсіанства.
- Основні терміни і поняття
- Проблеми для творчого обговорення
- 2. Від «Спільного ринку» до Європейського Союзу
- 3. Неоінституціоналізм
- 4. Кейнсіанство після Кейнса
- Основні терміни і поняття
- Проблеми для творчого обговорення
- Теми рефератів
- 2.Постіндустріальний розвиток провідних економік світу.
- 3. Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства
- 4. Передумови, суть та наслідки інформаційно-технологічної революції кінця хх – початку ххі ст.Ст. У провідних державах світу та її відображення в сучасній економічній думці
- 5. Неоліберальний (консервативний) напрям сучасної економічної теорії Сутність поняття “неолібералізм”
- Лондонська школа
- Чиказька школа
- 6. Економічні концепції соціал–демократії Виникнення та основні напрямки розвитку соціал–демократичних теорій
- 6.Новітні тенденції в теорії і практиці соціал – демократії
- Основні терміни і поняття
- Проблеми для творчого обговорення
- Теми рефератів
- 2. Економіка України у роки другої світової війни та повоєнної відбудови Господарство України на першому етапі Другої світової війни
- Економічне становище України в 1941—1944 рр.
- Труднощі післявоєнної відбудови
- 3. Господарський розвиток України в 1950—1980-ті роки
- Пошуки шляхів реформування господарської системи в другій половині 80-х років та їхня невдача
- 4. Розвиток економічної теорії в Україні радянського періоду
- Основні терміни і поняття
- Спад виробництва в усіх галузях економіки України в 1990-1993 рр., %
- Обсяг продукції сільського господарства і харчової промисловості України в 1990-1993 рр., %
- 2. Економічна політика в другій половині 90-х років
- 3.Економічний розвиток України на початку XXI ст.
- Основні терміни і поняття
- Проблеми для творчого обговорення
- Теми рефератів