logo
МЕТОДИЧКА

Теми рефератів

1. Економічні корені буржуазних революцій в країнах Західної Європи.

2. Афера Джона Лоу.

3. Історична поcтать та економічні погляди В.Петті й П.Буагільбера.

4. Сучасні оцінки теорії народонаселення Т. Р. Мальтуса.

5. Геніальний син видатного економіста: життя та економічна творчість Дж. С. Мілля.

6. Закон ринків Сея.

7. Головні звинувачення Маркса відносно капіталізму та їх причини.

8. “Експлуатація людини людиною” в розумінні Маркса.

Тема 7. Ринкове господарство та економічна думка країн Європейської цивілізації у період розвитку монополістичних тенденцій (друга половина XIX – початок XXст. )

Мета вивчення теми: показати причини та наслідки зародження тенденції монополізації економік західноєвропейських країн, їх урбанізацію, особливості промислового розвитку; показати розгалуження економічної думки, започаткування шкіл, напрямків та методів дослідження, які протистояли і доповнювали ортодоксальну класичну доктрину, що сприяло подальшому розвитку економічної теорії.

Головні питання теми

1.Причини та наслідки зародження тенденції монополізації економік західноєвропейських країн.

2. Економічний стан найпотужніших західноєвропейських країн (друга половина XIX – початок XXст. ).

3. Економічна думка другої половини ХІХ ст. – початку ХХ ст.

Програмний зміст теми

(мінімальний обсяг знань студента)

1.Причини та наслідки зародження тенденції монополізації економік західноєвропейських країн

Населення

Аналізований період відноситься до часу завершення демо­графічного переходу в Європі і передує його початку в інших регіонах світу. Відповідно населення хоча і збільшувалося досить високими темпами, але це ще не несло в собі погрози для еко­номічного розвитку. Так населення Європи зросло з 330 млн. у 1870 р. до 440 млн. чоловік у 1913 р., а до 1945 року скоротилося до 375 мільйонів.

На першому етапі найбільше інтенсивно росло населення Німеччини, що збільшилося з 41 млн. до 67 млн. чоловік, і Англії, що зросло більш, ніж у 1,5 рази, із 26 млн. до 41 млн. А от насе­лення Франції, яке першим пройшло через демографічний перехід, зросло всього на 10%, із 37 до 40 млн. чоловік. Але потім у ре­зультаті війн і падіння народжуваності чисельність населення цих країн стабілізувалася на рівні 40-45 млн. чоловік.

Населення Росії (у складі Російської Імперії, а потім СРСР) спочатку збільшилося майже в 1,5 рази, з 80 до 120 млн. чоловік, але потім скоротилося і стабілізувалося на рівні 100 мли.

А більше всього зросло населення США й в цілому обох Америк, із 39 і 100 млн. у 1870 до 96 і 180 млн. у 1913 і до 150 і 320 млн. чоловік відповідно до 1945. Ріст населення в цьому регіоні був обумовлений, у першу чергу, масовою еміграцією європейців.

Населення Китаю в аналізований нами період залишало­ся практично стабільним — на рівні 400-450 млн. чоловік, і, та­ким чином, давня (броделівська) гіпотеза щодо приблизної рівності населення — Європи і Китаю поки підтверджується.

Населення Азії й Африки в результаті деякого зниження смертності почало швидко зростати і за даний період (75-80 ро­ків) подвоїлося, досягнувши 800 і 200 мільйонів чоловік відповідно.

Урбанізація

Під впливом промислового розвитку наприкінці XIX сто­ліття починає різко зростати число міст, чисельність міських жителів і частка городян у загальній чисельності населення. Міське населення перевищило сільське в Англії в 1871 р., у Німеччині - в 1895, у США - у 1920, у Росії - у 1958 р.

Міста сучасного типу істотно відрізняються від середнь­овічних. Вони вже не обносяться стінами, і захищати їх під час війни стає дуже важко. Тим більше, що після міських безладь се­редини століття вулиці міст почали робити прямими і широкими, із тим щоб їх не можна було перегородити барикадами. Відповідно змінюється характер війни в Європі. Якщо раніше ос­новними її моментами були сутички армій і облога міст, то тепер основною стратегією стає протистояння по всій лінії фронту, що може розтягнутися на сотні кілометрів.

Міста ростуть не тільки вшир, але і вгору. Середнє число поверхів міського будинку досягає п’яти. Обов’язковим міським ат­рибутом стає водопровід, каналізація, а згодом — центральне опа­лення. Газові, а потім електричні ліхтарі освітлюють головні міські вулиці. Якість міського життя істотно удосконалюється. Знижується смертність, і міста починають зростати не лише за рахунок міграції сільських жителів, але й за рахунок природного приросту.

Життя людини в місті стає все більш автономним. З обме­женням робочого дня вісьма годинами навіть у робітничих класів з’являється дозвілля, що можна заповнити культурним розвитком: читанням, відвідуваннями музеїв, клубів, театрів, а згодом і кінотеатрів.

Міські райони, до яких не надходять блага індустріальної цивілізації, заселені люмпен-пролетаріатом — неосвіченими, низько кваліфікованими особами без визначених занять, перетво­рюються в нетрі, що стають причиною політичної і карної зло­чинності, алкоголізму і проституції.