5.3. Особливості українського менталітету
У XIX ст. виникає психологічний напрям у дослідженні культури. Його засновники — М. Лацарус та X. Штейнталь — стверджували, що «всі індивіди одного народу несуть відбиток... особливої природи народу на своєму тілі та душі»1. Психічна подоба представників одного народу має назву «народний дух». Пізніше це явище отримало назву «менталітет». Представники школи «Анналів» — Л. Февр і М. Блок — позначили цим терміном «духовні формації історичних спільнот».
Менталітет (від лат. теns (тепtis) — спосіб мислення, склад душі) — це специфіка світосприйняття та світотлумачення, властива конкретному народові.
Як зазначає сучасний дослідник даної тематики Ф. X. Кессиді, «кожна нація —' це свого роду індивідуальність, жива цілісність, головними ознаками якої є особливості психічного складу і типів мислення. Історія кожного народу (за інших рівних умов) є результатом взаємодії змінного соціального середовища і відносно незмінного складу (характеру) духовного світу цього народу»1.
Світогляд українського народу містить декілька нашарувань: архаїчні (індоєвройейські), давньослов'янські, християнські, постхристиянські (модернізаційні).
Основні риси українського менталітету:
емоційність (переважання почуттів у структурі особистості «розум — воля — почуття», надзвичайна значущість емоцій як інструменту пізнавальної діяльності) та пов'язаний з нею кордоцентризм (від гр. карбіа — серце) — серце як основа безпосереднього емоційного переживання буття (П. Юркевич);
індивідуалізм — роз'єднаність української спільноти, окремішність кожної родини, заздрощі до сусідського добробуту (що відображено в анекдоті «якщо сусід отримає вдвічі більше за мене, вирви мені око»);
толерантність — неагресивність, терпимість до iншого;
переважання негації над трансформацією як типом світоставлення (якщо життя тебе не влаштовує — не варто намагатися щось змінити силоміць, краще втекти від нього «в душу і долю»);
працьовитість;
антеїзм — любов до рідної землі, наснага до неї (А. К. Бичко, І. В. Бичко), єдність із природою;
пошана до жінки (що, нарівні з емоційністю, провокує дослідників на висновки щодо «фемінності», «жіночності» української культури).
У даному ракурсі можна проаналізувати історичну долю українського народу як послідовне розгортання його ментальної специфіки. Так, індивідуалізм українців заважав консолідації спільноти, горизонтальній єдності, що — помножене на неагресивність — вилилося у тривалу відсутність державності. Працьовитість та культ землі сприяли становленню української культури як землеробської. Сьогодні українці мають переваги на закордонному ринку праці завдяки працелюбності й сумлінності тощо.
- Введение
- Понятие «культура». Роль культуры в жизни общества и личности.
- Историческое развитие взглядов на культуру в науке. Культура в контексте мировой.
- 3. Понятие «культура». Роль культуры в жизни общества и личности.
- 2. Историческое развитие взглядов на культуру в науке.
- 3. Украинская культура в контексте мировой.
- 2.Некоторые проблемы и особенности этногенеза украинского народа.
- 3. Культурно-историческое своеобразие регионов Украины.
- 2. Значение принятия христианства для культурных процессов.
- 3. Расцвет культуры Киевской Руси в х-хi вв.
- 4. Влияние феодальной раздробленности на культуру.
- III. Украинская культура после татаро-монгольского нашествия (вторая половина XIII - хIвв.)
- 2. Наука и образование
- 3. Развитие книжного дела и литературы
- 4. Архитектура и изобразительное искусство
- IV. Развитие украинской культуры в условиях национально-освободительного движения (хvi-хviii вв.)
- 2. Книгопечатание и литература.
- 3. Образование.
- 4. Новые области науки.
- 5. Искусство.
- V. Традиционная культура украинского народа
- 1. Основные занятия и материальная культура.
- 2. Мировоззренческие представления.
- 3. Календарные праздники и обряды
- 4. Семейная обрядность.
- 2. Особенности литературного процесса.
- 3. Искусство
- 4. Национальные культурные организации и движения в условиях реакционной правительственной политики.
- 2. Культура Украины в начале XX столетия.
- 3. Основные тенденции культурного развития в 20-30-е гг.
- 4. Развитие украинской культуры в 40-80-е гг.
- 5. Культура современной Украины: достижения, проблемы, перспективы.
- Список литературы
- Тема 5. Феномен української культури.
- 5.2. Географічні чинники як підстава формування української культури
- 5.3. Особливості українського менталітету
- 5.4. Основні етапи української культуроґенези
- 5.5. Тенденції розвитку сучасної української культури
- Список літератури
- Поняття "етнічна культура".
- Деякі проблеми та особливості етногенезу українсько го народу.
- 3. Культурно-історична своєрідність реґіонів України. 1. Поняття "етнічна культура".
- 2. Деякі проблеми та особливості етногенезу українського народу.
- 3. Культурнснсторична своєрідність регіонів україни.
- II. Культура київської русі
- 2. Матеріальна і духовна культура східних слов'ян.
- 3. Особливості прийняття християнства.
- 5. Освіта та наукові знання.
- 6. Мистецтво Київської русі.
- III. Українська культура після татаро-монгольської навали (друга половина хiiі - хVст.)
- 2. Наука й освіта.
- 3. Розвиток книжкової справи і літератури.
- 4. Архітектура й образотворче мистецтво.
- IV. Культура україни хvі-хvііі ст.
- 2. Особливості релігійної ситуації в україні.
- 3. Книгодрукування і література.
- 5. Нові галузі науки
- 6. Мистецтво
- V. Традиційна культура українського народу
- 2. Світоглядні уявлення
- 3. Календарні свята та обряди
- 4. Сімейна обрядовість
- VI. Українське культурне відродження XIX ст.
- 1. Історичні умови. Освіта і наука
- 2. Особливості літературного процесу.
- 3. Мистецтво.
- 4. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики
- 2. Культура україни на початку XX сторіччя.
- 3. Основні тенденції культурного розвитку в 20-і
- 4. Трагедія українського культури у період сталінізму
- 5. Протиріччя культурного процесу 60-80-х рр.
- 6. Досягнення і проблеми культури незалежної україни.
- Словник Основні поняття
- Література
- Культура Киевской Руси