Архітектура України початку хх ст.

Мистецтво України початку ХХ ст. розвивається під знаком кардинальних зрушень у художній свідомості, поглядах на завдання та цілі мистецтва. Класична традиція співіснує в цей час з пошуками нової художньої мови, нових стилів і напрямів, засобів художнього вираження.

На рубежі ХІХ-ХХ ст. в архітектурі України поширюється загальноєвропейський стиль модерн. Нова течія в мистецтві, що дуже швидко завоювала практично весь світ, сформувалась у 80-ті роки ХIX ст. одночасно в Англії, Німеччині, Росії, Австрії, Італії, Франції, Бельгії, Іспанії, Фінляндії, Чехії, США. Перед стилем модерн ставилося завдання створення синтезу мистецтв, тому була необхідна загальна формальна мова, яка б зорово об’єднувала цілі твори і їхні частини. Яскравим прикладом синтетичності стилю модерн може слугувати будь-який будинок, в якому все, починаючи від ґрат огорожі до віконних обрамлень, дверних ручок, меблів, посуду, тканин, світильників, сходів та інших складових елементів цілого, вирішено в одному ключі. Основною формою вираження і мотивом стилю модерну стала лінія, але не пряма, а гнучка, жива, примхлива, витончена, натхненна. Мова модерна – це абстрактні форми, але живі, органічні, що дихають і зростають. На рубежі століть закладаються основи нової форми мистецтва – дизайну. Твори майстрів стилю модерн дали потужний імпульс для його подальшого розвитку в ХХ ст.

Назва «модерн» стверджується в Центральних та Східних регіонах України, в Західних регіонах новий стиль отримав назву «сецесія». У архітектурі модерну трансформуються звичні нормативи стилів, активно звертається увага на природу, копіюються природні форми, передусім рослинні з підкресленням їх динаміки (в’юнкі лінії, лілії, очерет, цикламен, іриси). Основним виражальним засобом стає криволінійний експресивний орнамент. Особливості архітектури модерну:

1. Відмова від античного ордеру, протиставлення традиції, проектування «зсередини назовні».

2. Вільне трактування традиційних елементів архітектури (вікна, входи, карнизи, балкони).

3. Використання нових будівельних та оздоблювальних матеріалів (метал, залізобетон, кераміка та ін.).

4. Символіка декору та синтез мистецтв.

Модерн в архітектурі України розвивається в трьох напрямах — декоративний (європейський) варіант модерну, національний модерн (або український стиль), раціоналістичний модерн (або раціоналізм). Декоративний модерн в архітектурі України пройшов два етапи в своєму розвитку:

1. 1890-1905 рр. – ранній етап. Будується невелика кількість індивідуальних споруд, які проектують переважно літні зодчі. Тому ранній модерн ще пов’язаний з історизмом ХІХ ст. Найбільш значні споруди – цирк Крутикова (арх. Є. Брадтман) та особняк з химерами (арх. В. Городецький) у Києві, Ощадна каса в Чернівцях.

Одним з найцікавіший, найоригінальніших витворів стилю модерн, окрасою столиці України є так званий будинок з химерами архітектора Владислава Городецького. Споруда має чітку й раціональну конструкцію і прикрашена численними скульптурами – зображеннями реальних і фантастичних істот (тварин, птахів, молюсків, риб, русалок, химер). Їх автор – київський скульптор італійського походження Еліо Саля.

2. 1905-1914 рр. – зрілий етап. Модерн поширюється на масові об’єкти (прибуткові багатоповерхові будинки, житлові будинки, банки, готелі). Кількість творів зростає з одиниць до десятків, розширюється коло архітекторів, тепер – це переважно молоді зодчі. На цьому етапі утворюються київська, львівська, одеська, харківська школи модерну.

Провідну роль на даному етапі розвитку архітектури модерну відіграє львівська школа. Для львівської школи характерний високий рівень виконання фасаду і його елементів (металеві вироби, ліпнина, різьблення по дереву, вітражі). Провідні архітектори: Іван Левинський, Альфред Захарієвич, Тадеуш Обмінський (численні житлові будинки на вул. Валовій, академіка Павлова і академіка Богомольця, Галицькій, проспекті

Т. Шевченка), Владислав Садловський (будинок філармонії).

Для раціоналістичного модерну характерні безорнаментальні форми, використання новітніх матеріалів і конструкцій. Раціоналістичні тенденції в архітектурі України проявилися у функціоналізмі планів, реалізмі матеріалів. Найбільш відкрито вони виражалися в промисловій архітектурі та інженерних спорудах (маяк у Миколаїві, фунікульор в Києві). До найкращих споруд раціоналізму початку ХХ ст. належать Критий ринок в Києві, театр-клуб у Катеринославі, Купецький банк в Харкові, будівля Торгівельного дому на Хрещатику в Києві.