logo
Посібник художня культура 10 клас

Значення драматургії для розвитку українського театру хіх ст. Творчість Івана Котляревського

Українська драматургія розвивалася в ході виникнення і становлення національного театру, була нерозривно зв’язана з ним загальними інтересами. Вона опиралася на кращі здобутки усієї літератури, на драматичні традиції І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка, на досвід передової російської драматургії. Її розвиток нерозривно пов’язаний із театром, оскільки провідні драматурги були водночас організаторами і керівниками театральних труп.

Іван Котляревський (1769-1838) – видатний український письменник, поет, драматург, громадський діяч, засновник сучасної української літератури. Його поема «Енеїда» (1798 р.) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.

Іван Котляревський народився в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Початкову освіту здобув у місцевого дяка. У 1789-1793 роках працював канцеляристом, у 1793-1796 роках – домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах. У 1796-1808 роках перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. У 1806-1807 роках Котляревський в ранзі штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні 1806-1812 роках, був учасником облоги Ізмаїлу. У 1808 році вийшов у відставку. З 1810 року працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян». У 1812 році під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію Котляревський, за дозволом генерал-губернатора

Я. Лобанова-Ростовського, сформував у містечку Горошині Хорольського повіту на Полтавщині 5-ий український козачий полк (за умови, що полк буде збережено після закінчення війни як постійне козацьке військо), за що отримав чин майора.

У 1817-1821 роках Котляревський – директор Полтавського театру. У 1818 році разом з В. Лукашевичем, В. Тарнавським та іншими входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини». Котляревський сприяв викупові М. Щепкіна з кріпацтва. У 1827-1835 – попечитель «богоугодних» закладів.

Літературну діяльність Іван Котляревський розпочав близько 1794 року. Котляревський – автор «Енеїди» (1798, 3 частини; 1842 – повне посмертне видання) – першого твору нової української літератури, написаного народною мовою. Узявши за основу сюжетну канву однойменної поеми Вергілія, Котляревський в традиціях давнього українського бурлеску створив свій оригінальний художній твір. У поемі автор відтворив різні сторони життя українського суспільства у другій половині XVIII ст. Національне заарвлення і співчуття до долі простого народу зумовили великий успіх «Енеїди» серед сучасників. За мотивами поеми були створені опери «Еней на мандрівці» (композитор Я. Лопатинський) та «Енеїда» (композитор М. Лисенко, лібретто М. Садовського).

У 1819 році Котляревський написав для Полтавського театру п’єсу «Наталка-Полтавка» (надрукована 1838 р.) і водевіль «Москаль-чарівник» (надрукована 1841 р.), які стали основою започаткування нової української драматургії. М. Лисенко, використавши доробок своїх попередників (О. Барсицького, А. Єдлічки) створив оперу «Наталка-Полтавка».

Характерні риси драматургічної творчості Івана Котляревського: невелика кількість дійових осіб, вдало вибраний конфлікт, напруженість і природність розвитку сюжету, стрункість композиції, органічно вмонтовані в текст пісні, народна, індивідуалізована й гранично виразна мова, гумор, чіткість ідей, рельєфно зримі образи.

Творчість Котляревського високо цінував Т. Шевченко. У 1838 році поет написав вірш «На вічну пам’ять Котляревському», в якому підносив Котляревського, як національного співця та прославляв як творця безсмертної «Енеїди». М. Коцюбинський, характеризуючи роль

І. П. Котляревського в розвиткові української культури, підкреслив, що «занедбане й закинуте під сільську стріху слово, мов фенікс з попелу, воскресло знову… і голосно залунало по широких світах» із його творів.

У 1903 році в Полтаві було споруджено перший у світі пам’ятник Котляревському (скульптор Л. Позен), у 1973 році – пам’ятник-погруддя в Києві (скульптор Г. Кальченко), у 2004 році – пам’ятник літописцям Русі-України, подвижникам українського письменства з барельєфом

І. П. Котляревського і написом «Енеїда» у Чернівцях (скульптор В. Гамаль).

У 1952 році у Полтаві було відкрито літературно-меморіальний музей Котляревського. У багатьох містах України (Київ, Полтава, Чернігів, Вінниця, Хмельницький, Чернівці, Прилуки, Лубни, Бердичів тощо) є вулиці, названі на честь поета.