logo
Посібник художня культура 10 клас

Зародки професійного театрального мистецтва

Початки драматичного театру зародилися в гетьманській столиці Глухові. Тут діяла акторська трупа гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського. Першою виставою в гетьманському палаці була комічна опера "Ізюмський ярмарок", поставлена французькою мовою (1751). На сцені ставилися комедії Мольєра в російських перекладах, а також опери, зокрема, італійських авторів. Отже, це була перша спроба створення придворного театру.

У м. Дубно на Волині наприкінці XVI-XVII ст. уперше було зведено великий міський театр, в якому виступала польська трупа. Аматорські театри існували в палацах українських, польських, російських магнатів, у Львівській греко-католицькій духовній семінарії.

Таким чином, український театр козацько-гетьманської доби, що синтезував поетичне слово, акторську гру, декоративний живопис, музику і танець, став яскравим утіленням стилю бароко. Українські діячі, зокрема вихованці Києво-Могилянської академії, сприяли поширенню вітчизняних мистецьких традицій за межами батьківщини.

Література

  1. Андріяненко В. І. Історія і теорія української і зарубіжної культури: Навч. посіб. – Луганськ, 2007.

  2. Теорія та історія світової і вітчизняної культури. Курс лекцій. К.: Либідь, 1993.

  3. Історія української культури/Ред. I.Крип'якевича. — К., 2002

  4. Антонович Д. Український театр. Прага, 1923.виданням 1937 р.)

  5. Історія української культури. Том 2. К., 2001

  6. Історія української культури / За ред. П. П. Толочка. — К., 2002.

  7. Крип’якевич І. П. Історія України. — Л., 1990.

  8. Культура українського народу / За ред. В. М. Русанівського. — К., 1995.

  9. Семчишин М. Тисяча років української культури. — К., 1993.

  10. Українська культура: Навч. посібник / За ред. С. О. Черепанової. — Л., 1994

Таблиця-узагальнення до ІІ розділу

«ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ХVІІ-ХVІІІ СТ.»

Історичні передумови

Утворення козацько-гетьманської держави, боротьба козацтва за національну незалежність проти релігійних і соціальних утисків

Вплив православної церкви на Лівобережжі й католицької культури на західно українських землях

Ознаки провідного стилю – бароко

драматична напруженість і експресивність художнього світосприймання; тяжіння митців до різких контрастів, риторичності складної метафоричності

- посилення ролі держави й церкви в розвитку мистецтва,

- поєднання релігійних і світських мотивів, образів

динамізм, мінливість, поліфонічність, ускладненість художніх форм; пишність, барвистість вираження ідей і образів, багатство декору

Мистецькі домінанти

Архітектура і скульптура

Живопис і графіка

Музика

Театр

Кам’яні храми: східна школа (ансамбль Печерської лаври й Андріївська церква в Києві, Троїцький собор у Густині, Преображенський собор в Ізюмі) і західна школа (собор Св. Юра у Львові, Почаївська лавра).

Світські споруди: будинок Я.Лизогуба в Чернігові, Маріїнський палац і фонтан «Самсон» у Києві.

Різьблені іконостаси: Богородчанський із монастиря Манявський Скит, з Преображенської церкви у Великих Сорочинцах.

Монументальні розписи в храмах.

Ікони (зокрема «Покрови»). Парсуна (портрети Г.Гамалії, Д.Єфремова та ін.).

Народна картина («Козак Мамай»).

Гравюри, зокрема по металу (мідьорит).

Основні жанри:

дума («Про Байду» та ін.) та історична пісня («Ой, на горi та женцi жнуть» та ін.); кант і пісня-романс; хоровий концерт.

Музичні цехи, ”троїсті музики”

Вертеп,

шкільна драма, зокрема інтермедії

Провідні митці

Архітектор

Скульптори

Іконописці

Гравери

Композитори

Драматурги

С. Ковнір, І. Григорович-Барський, Б.Меретин, Г.Гофман

Й.Пінзель, Я. Пфістер

І. Руткевич, І. Кондзелевич.

О. і Л. Тарасевичи, Г.Левицький,

І.Щирський

Г.Сковорода, М.Березовський, А.Ведель, Д.Бортнянський

Ф.Прокопович,

Я Гавватович