Ігровий кінематограф. Світове значення творчості о. Довженка
Перші кроки українського кіномистецтва багато в чому збігаються з напрямом європейського кінематографа – від хронікально-документальних до ігрових стрічок. Водночас простежуються певні розбіжності, пов’язані зі специфікою жанрової системи ігрового кіно. Якщо в країнах Західної Європи перевага віддавалася трьом жанрам – мелодрамі, авантюрному і комедійному фільмам, в українському кіно першого десятиліття ХХ ст. акцент зроблено на екранізації популярних театральних вистав («Богдан Хмельницький», «Наталка Полтавка» тощо), в яких грали корифеї української сцени – М. Заньковецька, М. Садовський, І. Мар’яненко та ін.
У 20-х роках в українському кінематографі відбуваються важливі організаційні й творчі події: створено Всеукраїнське фото кіноуправління (ВУФКУ), реорганізовано Одеську кінофабрику, а за кілька років розпочинається будівництво кінофабрики в Києві. Розширення можливостей кіновиробництва сприяло активізації художніх пошуків митців й зумовило появу фільмів «Два дні» Г. Стабовського, «Нічний візник» Г. Тасіна на ін. Проте справжньою подією в кінематографічному житті країни став вихід на екрани картини О. Довженка «Звенигора». На думку дослідників, саме з цієї стрічки розпочалася справжня історія українського кіно.
Серед яскравих постатей світового кінематографа особливе місце належить Олександру Довженку (1894-1956) – видатному кінорежисерові, письменнику, художнику, фундаторові українського кіномистецтва.
Розпочавши трудовий шлях сільським учителем, через деякий час О. Довженко потрапляє на дипломатичну роботу до Польщі та Німеччини. Там він активно спілкується з представниками європейської художньої інтелігенції, бере уроки живопису у відомого мюнхенського професора Геккеля. Повернувшись до України, він працює художником-карикатуристом, а з 1926 року перед ним відчиняються двері Одеської кінофабрики. Саме тут починає оволодівати режисерською професією майбутній класик світового кіномистецтва. Ранній період творчості О. Довженка мав відверто пошуковий та експериментальний характер й зумовив появу його «учнівської трилогії»: «Ягідка кохання», «Вася-реформатор» та «Сумка дипкур’єра».
Всесвітньо відомим О. Довженка робить другий період його творчості, коли майстер створює три геніальні фільми – «Звенигору» (1928), «Арсенал» (1929) та «Землю» (1930). В основу цих стрічок покладено різний матеріал – давньослов’янську легенду про дивні скарби, заховані у чарівній горі («Звенигора»), повстання робітників на київському заводі («Арсенал»), колективізацію в Україні («Земля») – що став темою фільмів і виконав функцію їх зовнішньої оболонки. Фільми об’єднує спільна ідея – авторська думка режисера про невідривність людського життя від природи, землі, Батьківщини. Метафоричним уявленням цього зв’язку став образ славнозвісного довженківського Діда, який нагадує нам про важливість зв’язку з минулим, необхідність дотримуватись традицій, адже без них неможливе сьогодення і майбутнє. Уперше Дід з’являється на екрані у «Звенигорі» – метафоричній кінооповіді про історію України від варягів до Першої світової війни; відходить на другий план в «Арсеналі» і на всю силу заявляє про себе в «Землі».
Усі ці фільми вражають висотою художнього рівня. Це справжні шедеври кіномистецтва, однак все-таки найвищу оцінку і визнання світова кіно громадськість віддала картині «Земля», включивши її до списку дванадцяти кращих фільмів усіх часів і народів.
Проте доля цієї стрічки не була легкою та безхмарною. З нищівною критикою на адресу «Землі» виступив поет Д. Бєдний, звинувативши
О. Довженка у надмірному біологізмі та недостатньому художньому осмисленні протистояння «більшовики-куркулі». Нині очевидно, що проблема колективізації була для режисера тільки поштовхом до створення фільму. Дослідники його творчості неодноразово зауважували, що важливе місце в образній системі «Землі» посідає мотив смерті, який не сприймається як трагедія. Під старою яблунею помирає дід Семен, а навкруги буяє життя, бавляться діти підкидаючи яблука; крізь яблуневе гілля проносять труну з Василем – головним героєм стрічки, який загинув від кулі куркуля, і саме в ці хвилини його мати народжує дитину, яка згодом бавитиметься яблуневими плодами. Отже, коловорот життя триває. Від дня виходу на екрани фільму «Земля» минуло понад сімдесят років, але картина вражає сучасного глядача своєю філософською глибиною й емоційною насиченістю. Можна стверджувати, що ця кінострічка витримала найсуворіше для мистецького твору випробування — випробування часом.
Перехідною ланкою від другого до третього періоду творчості
О. Довженка став фільм «Іван» – кінооповідь про будівництво Дніпрогесу. Ця стрічка, з одного боку, була, безперечно, новаторською, оскільки в ній режисер уперше використав звук, а з другого, – засвідчила початок процесу трансформації у творчості. Після зйомок О. Довженка направили на «Мосфільм» із завданням поставити картину про будівництво нового міста на Далекому Сході – «Аероград». Цей фільм став першою частиною трилогії «соціального замовлення», до якої також увійшли картини «Щорс» та «Мічурін».
Командно-адміністративна система дедалі активніше втручалася в творчі пошуки митця, вимагаючи від нього виконання ідеологічних настанов. Доказом цього став фільм «Щорс». Відома репліка Сталіна: «За ним борг – український Чапаєв» — відзначила місце картини в історії радянського кіно задовго до того, як вона з’явилася на екранах. У фільмі «Щорс» уперше в творчості
О. Довженка починає звучати мотив трагічної самотності, кульмінацією якої стає загибель «батька» Боженка. Епізод його поховання – один із найсильніших у картині. Тут знову виникають теми життя і смерті, нерозривності зв’язків між людиною й землею, що були засадничими у фільмах «Звенигора» та «Земля». Довженко – останній, для кого Щорс був не легендою, а живою людиною. З його відходом із життя Щорс остаточно перетворюється на монумент і стає на п’єдестал тоталітарної міфології.
Свого апогею тема трагічної самотності досягає в останній ігровій і першій кольоровій картині режисера – «Мічурін». Стрічку було створено у період, коли розпочалося переслідування генетики. Цей факт обов’язково мав бути відображений у фільмі, на що й було вказано О. Довженку. Саме тому від первісного задуму режисера – показати красу землі, цвітіння її садів і людину, яка намагається цю красу примножити, – не залишилося майже нічого. На екрані з’явився один з найпопулярніших героїв тогочасної державної міфології, яки кидає виклик законам природи. Мічурінську ідею було офіційно визнано й проголошено єдино правильною. Усі основні її принципи були відтворені в останньому варіанті фільму «Мічурін».
Особливе місце у творчості О. Довженка посідає кінодокументалістика, передусім дилогія «Битва за нашу Радянську Україну» і «Перемога на правобережній Україні», знята режисером у роки Великої Вітчизняної війни. Кожний кадр із цих фільмів був сповнений почуттям гордості за свій народ, духом патріотизму, вірою в перемогу над ворогом.
Ще одна важлива сторінка художнього доробку О. Довженка, без якої неможливо скласти цілісне уявлення про цю неординарну особистість, – його літературна спадщина: кіносценарії, повісті, оповідання («На колючому дроті», «Мати», «Повість полум’яних літ», «Зачарована Десна», «Поема про море», «Нащадки запорожців» та ін.).
О. Довженко – непересічна особистість, феномен якої є явищем не тільки українського, а й світового кіномистецтва.
- Трипільська культура. Декоративно-ужиткове мистецтво: кераміка та її орнаментальне оздоблення
- Культура скіфсько-сарматської доби. «Звіриний стиль» у декоративному мистецтві
- Мистецтво Північного Причорномор’я — античне коріння нашого народу
- Вплив візантійських християнських традицій на розвиток культури Київської держави. Давньоруське місто. Архітектура церков і соборів
- Монументальний живопис Київської Русі. Мозаїки та фрески Софії Київської
- Іконопис Київської Русі
- Мистецтво книжкової мініатюри
- Оборонна архітектура доби пізнього середньовіччя. Риси романського та готичного стилів в архітектурі. Середньовічна скульптура
- Розвиток українського живопису в xіv- першій половині XVI ст.
- Ренесанс: від сакрального до світського світосприймання. Ренесансна архітектура та скульптура України
- Живопис другої половини XVI – першої половини XVII ст. (монументальний живопис, іконопис, портрет, книжкова мініатюра)
- Графіка. Діяльність друкаря Івана Федорова
- Тема 2. Музична культура
- Первісні музичні інструменти
- Музична культура східних слов’ян, античних міст Північного Причорномор’я
- Музична культура Київської Русі: народна, придворно-світська, церковна
- Тема II. Музична культура
- Календарно-обрядова народна творчість
- Родинно-обрядова народна творчість
- Епічна народна творчість
- Тема 3. Театральна культура
- 1. Античний театр Ольвії, Херсонесу, Боспору. Агони
- 2. Обрядовий пратеатр (стародавні народні танці, ігри, свята, ритуали)
- 3. Княжий театр. Скоморохи—перші професійні актори, музиканти, танцюристи
- Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- 1. Стиль бароко в українському мистецтві
- Барокова архітектура України (культове та світське будівництво раннього, зрілого, пізнього бароко)
- Формування ансамблю Києво-Печерської лаври
- Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- Еволюція іконостасного різьблення в другій половині XVII — XVIII ст.
- Барокова скульптура Києва та Лівобережжя
- Розвиток мистецтва скульптури в Західній Україні в другій половині XVII — XVIII ст.
- Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- Розвиток монументального барокового живопису
- Мистецтво барокового іконопису
- Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- Портретний живопис. Культ яскравої особистості
- Народна картина світського змісту
- Мистецтво гравюри
- Тема II. Музична культура XVII-XVIII ст.
- Думи та історичні пісні
- Мистецтво кобзарів та лірників
- Тема II. Музична культура XVII-XVIII ст.
- 1. Церковний спів
- 2. Партесний концерт
- 3. Світська музика
- 4. Творчість г.Сковороди
- Тема II. Музична культура
- Хоровий (духовний) концерт другої половини хviіі ст.
- Максим Березовський. Життєвий шлях. Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости»
- Артем Ведель. Життєвий та творчий шлях
- Постать Дмитра Бортнянського в українському музичному мистецтві другої половини хviіі ст. – початку хіх ст.
- Тема 3. Театральна культура
- Шкільна драма
- Вертеп – національно самобутня форма народного лялькового театру
- Зародки професійного театрального мистецтва
- Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 17. Українська архітектура та скульптура хіх ст.
- Стильовий розвиток української архітектури хіх ст.
- 2. Палацово-паркові комплекси України. Ландшафтні парки
- Українська скульптура хіх ст.
- Література:
- Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 18. Український живопис та графіка хіх ст.
- 1. Романтизм в українському живописі першої половини хіх ст.
- 2. Реалізм. Творчість т. Г. Шевченка
- 3. Український живопис та графіка другої половини хіх ст.
- Література:
- Розділ III. Українська художня культура хіх ст. Тема і. Образотворче мистецтво Урок 19. Декоративно-ужиткове мистецтво та народні художні промисли хіх ст.
- Народне декоративно-прикладне мистецтво України
- 2. Українське гончарство хіх ст.
- Художній фаянс та фарфор хіх ст.
- Література:
- Тема 2. Музична культура Урок 20. Народна музика: соціально- та родинно-побутові пісні План
- Жанрова палітра соціальної та побутової пісенної лірики
- Соціально-побутова (станова) лірика
- Родинно-побутова лірика (пісні про особисте життя)
- Риси ліричної пісні:
- Українська пісня-романс кінця хviii – поч. Хіх ст.
- Тема. Музична культура Урок 21. Творчість с.Гулака-Артемовського, м.Колачевського, м.Вербицького План
- 2. Постать м.Колачевського в українському музичному мистецтві
- 3. М.М. Вербицький. Історія створення пісні «Ще не вмерла Україна»
- Тема. Музична культура
- 1. М.В.Лисенко: значення, життєвий шлях, творча спадщина
- 2. М.Лисенко Музика до «Кобзаря»
- 1. М.В.Лисенко: значення, життєвий шлях, творча спадщина
- 2. М.Лисенко. «Музика до «Кобзаря»
- Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- Тема 3. Театральна культура Урок 23. Українська театральна культура хіх ст.
- Значення драматургії для розвитку українського театру хіх ст. Творчість Івана Котляревського
- Творчість м. Щепкіна
- 3. Театральне життя в Західній Україні
- Література:
- Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- Тема 3. Театральна культура Урок 24. Український театр хіх ст.
- Становлення українського театру
- Театр корифеїв
- 3. Діяльність першого українського стаціонарного театру в Києві
- 4. Творчий шлях м. Заньковецької
- Література:
- Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 26. Українська архітектура та скульптура початку хх ст.
- Архітектура України початку хх ст.
- Особливості архітектури українського модерну
- Українська скульптура початку хх ст.
- Література:
- Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 27. Український живопис та графіка хх ст.
- Авангард в українському мистецтві початку хх ст.
- 2. М. Бойчук та його школа
- Українська графіка початку хх ст.
- Реалістичний напрям в українському живописі початку хх ст.
- 4. Соцреалізм в українському образотворчому мистецтві
- Новітні художні процеси в Україні
- Література:
- Урок 28. Народне мистецтво та основні центри художніх промислів
- 1. Народні художні промисли
- 2. Основні центри художніх промислів
- Література:
- Тема. Музична культура Урок 29. Сучасна національна композиторська школа План
- Хорова творчість хх ст. Та її видатні представники
- Українські композитори-симфоністи хх ст.
- Камерні жанри у творчості в.Косенка, в.Барвінського
- Урок 30. Напрями популярної музики. Музичне виконавство та освіта. План
- З історії розвитку європейської поп-музики та її стилів
- Музичне виконавство та освіта України хх ст.
- 2. З історії розвитку поп-музики та її стилів
- 4. Музичне виконавство та освіта
- Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- Тема 3. Театральна культура Урок 31. Українська театральна культура хх ст.
- Новаторські театральні експерименти Леся Курбаса
- 2. Мережа державних стаціонарних театрів 20-30-х рр. Хх ст.
- 3. Український театр доби соцреалізму
- 4. Сучасний український театр на зламі століть
- Література:
- Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- Тема 4. Кіномистецтво Урок 32. Українське кіномистецтво хх ст.
- Ігровий кінематограф. Світове значення творчості о. Довженка
- Українське поетичне кіно та міська проза 60-х рр. Хх ст.
- Література:
- Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- Тема 4. Кіномистецтво Урок 33. Українська анімація хх ст.
- 1. Роль фольклору у розвитку української анімації. Жанр анімаційної комедії
- 2. Творчість в. Дахна
- 3. Нова генерацію українських аніматорів
- Література:
- Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- Тема 5. Художня культура української діаспори Урок 34. Художня культура української діаспори
- Культурно-мистецьке життя української діаспори
- 2. Творчість о. Архипенка
- 3. Сакральне мистецтво української діаспори
- Література: