Музична культура східних слов’ян, античних міст Північного Причорномор’я
Музична культура дохристиянської доби – мало вивчене явище, оскільки її дослідження можливе лише на основі археологічних джерел та зразків обрядового музичного фольклору, що збереглись до наших днів.
Найдавніші стоянки первісної людини на території України налічують близько 40 тисяч і більше років. Вони трапляються на Житомирщині, Закарпатті, Харківщині, у Донбасі, Криму. Зокрема розкопки у Дубенському та Рівненському районах датують палеолітичні поселення 10 тис. до н.е. Усього на нашій території знайдено близько 100 поселень та могильників. На Україні особливо плідними стали археологічні дослідження в Чернігівській області. Тут в с. Мізин серед ужиткових та художніх предметів були знайдені первісні ударні, шумові музичні інструменти з кісток мамонта: лопатка, стегно, щелепа, шумовий браслет (на зразок кастаньєт). Ця знахідка підтверджує версію про існування танцювального мистецтва та співу в пізньому палеоліті. Серед музичних інструментів, знайдених на території України, можна назвати флейти з рогу північного оленя, кісток птахів. З часом музичні інструменти вдосконалюються: створюються металеві, мідні дзвіночки, брязкальця, бронзові бляхи. На коштовностях, посуді зустрічаються зображення музикантів. Так у скіфських похованнях знайдено золоту діадему із зображенням скіфа – арфіста, перстень із флейтистом. На березі річки Рось в с. Мартинівка (Черкаська область) був знайдений скарб, датований VI ст. Серед численних коштовних предметів - чотири срібні бляшки з фігурками танцюристів. Їх пози нагадують один з елементів українського гопака.
До найдавніших письмових згадок про музику східних слов’ян належить запис грецького історика Феофілакта Симокатта про те, що греки захопили в полон трьох слов’ян, які в якості послів йшли в Хазарію. Замість зброї вони тримали музичні інструменти, що нагадували грецькі кіфари. Цей факт засвідчує привілейований статус давньослов’янських музикантів: виконувати дипломатичну місію могли лише люди, яким князь чи вождь безмежно довіряв.
Найстаріші форми музичного мистецтва виникли на ґрунті ритмічних рухів, ритмічних ударів, колективних зойків, що супроводжували колективні відправи (пантоміми, хороводи, ігри, ворожіння, культово-релігійні дійства). Музика у поєднанні зі словом, дією виражала певні почуття. Поступово склалась певна фольклорна система, що відображала трудове, буденне та святкове життя людей. Так виникали обряди, що супроводжувались піснями, танцями, хороводами, грою на музичних інструментах, словесними елементами. На думку слов’ян це давало владу над силами природи, змушуючи їх служити людині. Такі пісні отримали назву обрядові. Наприклад, обряд поминання померлих, пов’язаний з культом предків, супроводжувався плачами та голосіннями; обряд поклоніння весні супроводжували хороводи та спів довкола прикрашеної берізки (або дівчини, прибраної березовими гілками).
У VI ст. до н.е. у Північному Причорномор’ї греки заснували свої міста (Ольвію, Херсонес та ін.), що стали потужними вогнищами античної культури. Зокрема музичне мистецтво було представлене військовою, ритуальною музикою, сольним музично-інструментальним музикуванням та ін. Археологічні знахідки, малюнки та скульптурні зображення дають уявлення про нечисленний інструментарій грецької музики. Кожний музичний інструмент строго відповідав своїй галузі й умовам використання і не міг підмінятись іншим. Так духові інструменти використовувались у військових, спортивних, культових дійствах. Широко використовувались флейта, сирінга, авлос. Струнні інструменти застосовувались, як сольні так і акомпануючі. Серед них найбільшою популярністю користувались ліра, кіфара. Серед ударних, що супроводжували танці, найбільш поширеними були сістри (брязкальця), кроталії (металеві тарілочки, що вдягались на пальці танцюристок, виконували роль звуко-ритмічного супроводу танцювальних рухів). Акустичні якості цих інструментів доводять, що давньогрецька музика була переважно тихою, камерною. Нотні тексти являли собою рядок грецьких чи фінікійських букв, що розміщувались над грецьким текстом.
- Трипільська культура. Декоративно-ужиткове мистецтво: кераміка та її орнаментальне оздоблення
- Культура скіфсько-сарматської доби. «Звіриний стиль» у декоративному мистецтві
- Мистецтво Північного Причорномор’я — античне коріння нашого народу
- Вплив візантійських християнських традицій на розвиток культури Київської держави. Давньоруське місто. Архітектура церков і соборів
- Монументальний живопис Київської Русі. Мозаїки та фрески Софії Київської
- Іконопис Київської Русі
- Мистецтво книжкової мініатюри
- Оборонна архітектура доби пізнього середньовіччя. Риси романського та готичного стилів в архітектурі. Середньовічна скульптура
- Розвиток українського живопису в xіv- першій половині XVI ст.
- Ренесанс: від сакрального до світського світосприймання. Ренесансна архітектура та скульптура України
- Живопис другої половини XVI – першої половини XVII ст. (монументальний живопис, іконопис, портрет, книжкова мініатюра)
- Графіка. Діяльність друкаря Івана Федорова
- Тема 2. Музична культура
- Первісні музичні інструменти
- Музична культура східних слов’ян, античних міст Північного Причорномор’я
- Музична культура Київської Русі: народна, придворно-світська, церковна
- Тема II. Музична культура
- Календарно-обрядова народна творчість
- Родинно-обрядова народна творчість
- Епічна народна творчість
- Тема 3. Театральна культура
- 1. Античний театр Ольвії, Херсонесу, Боспору. Агони
- 2. Обрядовий пратеатр (стародавні народні танці, ігри, свята, ритуали)
- 3. Княжий театр. Скоморохи—перші професійні актори, музиканти, танцюристи
- Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- 1. Стиль бароко в українському мистецтві
- Барокова архітектура України (культове та світське будівництво раннього, зрілого, пізнього бароко)
- Формування ансамблю Києво-Печерської лаври
- Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- Еволюція іконостасного різьблення в другій половині XVII — XVIII ст.
- Барокова скульптура Києва та Лівобережжя
- Розвиток мистецтва скульптури в Західній Україні в другій половині XVII — XVIII ст.
- Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- Розвиток монументального барокового живопису
- Мистецтво барокового іконопису
- Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- Портретний живопис. Культ яскравої особистості
- Народна картина світського змісту
- Мистецтво гравюри
- Тема II. Музична культура XVII-XVIII ст.
- Думи та історичні пісні
- Мистецтво кобзарів та лірників
- Тема II. Музична культура XVII-XVIII ст.
- 1. Церковний спів
- 2. Партесний концерт
- 3. Світська музика
- 4. Творчість г.Сковороди
- Тема II. Музична культура
- Хоровий (духовний) концерт другої половини хviіі ст.
- Максим Березовський. Життєвий шлях. Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости»
- Артем Ведель. Життєвий та творчий шлях
- Постать Дмитра Бортнянського в українському музичному мистецтві другої половини хviіі ст. – початку хіх ст.
- Тема 3. Театральна культура
- Шкільна драма
- Вертеп – національно самобутня форма народного лялькового театру
- Зародки професійного театрального мистецтва
- Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 17. Українська архітектура та скульптура хіх ст.
- Стильовий розвиток української архітектури хіх ст.
- 2. Палацово-паркові комплекси України. Ландшафтні парки
- Українська скульптура хіх ст.
- Література:
- Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 18. Український живопис та графіка хіх ст.
- 1. Романтизм в українському живописі першої половини хіх ст.
- 2. Реалізм. Творчість т. Г. Шевченка
- 3. Український живопис та графіка другої половини хіх ст.
- Література:
- Розділ III. Українська художня культура хіх ст. Тема і. Образотворче мистецтво Урок 19. Декоративно-ужиткове мистецтво та народні художні промисли хіх ст.
- Народне декоративно-прикладне мистецтво України
- 2. Українське гончарство хіх ст.
- Художній фаянс та фарфор хіх ст.
- Література:
- Тема 2. Музична культура Урок 20. Народна музика: соціально- та родинно-побутові пісні План
- Жанрова палітра соціальної та побутової пісенної лірики
- Соціально-побутова (станова) лірика
- Родинно-побутова лірика (пісні про особисте життя)
- Риси ліричної пісні:
- Українська пісня-романс кінця хviii – поч. Хіх ст.
- Тема. Музична культура Урок 21. Творчість с.Гулака-Артемовського, м.Колачевського, м.Вербицького План
- 2. Постать м.Колачевського в українському музичному мистецтві
- 3. М.М. Вербицький. Історія створення пісні «Ще не вмерла Україна»
- Тема. Музична культура
- 1. М.В.Лисенко: значення, життєвий шлях, творча спадщина
- 2. М.Лисенко Музика до «Кобзаря»
- 1. М.В.Лисенко: значення, життєвий шлях, творча спадщина
- 2. М.Лисенко. «Музика до «Кобзаря»
- Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- Тема 3. Театральна культура Урок 23. Українська театральна культура хіх ст.
- Значення драматургії для розвитку українського театру хіх ст. Творчість Івана Котляревського
- Творчість м. Щепкіна
- 3. Театральне життя в Західній Україні
- Література:
- Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- Тема 3. Театральна культура Урок 24. Український театр хіх ст.
- Становлення українського театру
- Театр корифеїв
- 3. Діяльність першого українського стаціонарного театру в Києві
- 4. Творчий шлях м. Заньковецької
- Література:
- Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 26. Українська архітектура та скульптура початку хх ст.
- Архітектура України початку хх ст.
- Особливості архітектури українського модерну
- Українська скульптура початку хх ст.
- Література:
- Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 27. Український живопис та графіка хх ст.
- Авангард в українському мистецтві початку хх ст.
- 2. М. Бойчук та його школа
- Українська графіка початку хх ст.
- Реалістичний напрям в українському живописі початку хх ст.
- 4. Соцреалізм в українському образотворчому мистецтві
- Новітні художні процеси в Україні
- Література:
- Урок 28. Народне мистецтво та основні центри художніх промислів
- 1. Народні художні промисли
- 2. Основні центри художніх промислів
- Література:
- Тема. Музична культура Урок 29. Сучасна національна композиторська школа План
- Хорова творчість хх ст. Та її видатні представники
- Українські композитори-симфоністи хх ст.
- Камерні жанри у творчості в.Косенка, в.Барвінського
- Урок 30. Напрями популярної музики. Музичне виконавство та освіта. План
- З історії розвитку європейської поп-музики та її стилів
- Музичне виконавство та освіта України хх ст.
- 2. З історії розвитку поп-музики та її стилів
- 4. Музичне виконавство та освіта
- Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- Тема 3. Театральна культура Урок 31. Українська театральна культура хх ст.
- Новаторські театральні експерименти Леся Курбаса
- 2. Мережа державних стаціонарних театрів 20-30-х рр. Хх ст.
- 3. Український театр доби соцреалізму
- 4. Сучасний український театр на зламі століть
- Література:
- Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- Тема 4. Кіномистецтво Урок 32. Українське кіномистецтво хх ст.
- Ігровий кінематограф. Світове значення творчості о. Довженка
- Українське поетичне кіно та міська проза 60-х рр. Хх ст.
- Література:
- Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- Тема 4. Кіномистецтво Урок 33. Українська анімація хх ст.
- 1. Роль фольклору у розвитку української анімації. Жанр анімаційної комедії
- 2. Творчість в. Дахна
- 3. Нова генерацію українських аніматорів
- Література:
- Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- Тема 5. Художня культура української діаспори Урок 34. Художня культура української діаспори
- Культурно-мистецьке життя української діаспори
- 2. Творчість о. Архипенка
- 3. Сакральне мистецтво української діаспори
- Література: