logo
Посібник художня культура 10 клас

Первісні музичні інструменти

Музичні інструменти – це інструменти, призначені для видобування музичних звуків, ритмічно організованих шумів у процесі сольного чи групового виконання музичних творів. Сьогодні існує багато їх різновидів, які можна розділити на наступні групи: струнні, щипкові, ударно-клавішні, духові, язичкові пневматичні, пневматичні, ударні, електричні. Їх далекі предки – примітивні музичні інструменти, виникли в доісторичні добу і були призначені переважно для створення шумового звучання. Про це свідчать результати численних археологічних розкопок, де були знайдені інструменти типу ідіофонів (самозвучні інструменти), мембрафонів, духових інструментів. Серед них переважають стукалки, черепки, барабани без мембран, брязкальця. Широке поширення мали літофони (далекі «родичі» сучасних гонгів, дзвонів) - кам’яні пластини, що підвішувались мотузками до дерев’яних перекладин, звук з них видобувався в результаті удару стукалок. До первісних музичних інструментів належали також скребки, що звучали в результаті тертя палички по зазубреному граю дерев’яної чи кістяної пластини, їх тріскучий звук міг мати ритмічні організацію.

У добу пізнього неоліту з’явились мембрафони – ударні музичні інструменти, в яких джерелом звука є перетинка (мембрана) зі шкіри. Ці інструменти забезпечували сигнальну та музично-ритмічну функцію. Мембрафони напинались на дерев’яну колоду, кам’яні чи керамічні ступи. Нащадками мембрафонів стали барабани, литаври.

Серед доісторичних інструментів виділялась група духових (кістяних, дерев’яних): свистки, роги. З часом їх виготовляли з металевих сплавів. Ймовірно ці інструменти стали пращурами амбушурних інструментів, звук яких формується при допомозі губ та язика виконавця (група мідних духових інструментів).

Первісні музичні інструменти стали важливим чинником розвитку первісних музично-танцювальних форм – основи первісних обрядів та ритуалів.