1 Нові індустріальні країни, стратегія їхніх економічних програм
До складу „нових індустріальних країн” входили Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Гонконг. Головними їх ознаками були експортна орієнтація обробної промисловості, швидкі темпи зростання, залучення іноземного капіталу у позиковій або підприємницькій формі. Окрему групу утворили країни-експортери нафти, які у 1960 р. об’єдналися в ОПЕК. Чотири країни – Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія – у середені 60-х забезпечували майже половину вартості продукції обробної промисловості всіх країн з аграрно-індустріальною структурою промисловості. В аграрно-індустріальному напрямку розвивалася економіка Венесуели, Філіппін, Колумбії, Таїланду. Через значне зростання темпів промислового експорту їх почали ззивати "новими експортними країнами". Це суттєво змінило систему міжнародного поділу праці, ускладнило світові економічні зв'язки.
Процес індустріалізації нових індустріальних країн не скрізь проходив однаково. Наприклад, Бразилія, Мексика, Аргентина є найбільшими виробниками сировинних ресурсів, до того ж мають місткі внутрішні ринки. Однак це не стосується Гонконгу і Сінгапуру.
Швидкому розвитку нових індустріальних країн сприяли також іноземні інвестиції та значні державні капіталовкладення в національну економіку. Країни Латинської Америки скоротили імпорт непродовольчих товарів, нарощуючи випуск власних товарів.
Завдяки структурним змінам економіки нові індустріальні країни Латинської Америки ввійшли до системи міжнародної виробничої спеціалізації. Якісні тенденції промислового розвитку цих держав дістали назву "експортно-промислової орієнтації". За виробництвом окремих видів продукції промисловості вони не поступаються розвиненим країнам.
Серед нових індустріальних країн Азії виділяються Південна Корея і Сінгапур. Спираючись у своєму бурхливому розвитку па власні ресурси, ці країни розвивали насамперед сучасні галузі, які в основному працювали на експорт. Протекціоністська політика захисту від зовнішньої конкуренції відіграла позитивну роль в розвитку ряду галузей. Південна Корея, наприклад, створила зовсім нові галузі: гірничорудну, кольорову металургію, машино- і суднобудівну, автомобільну, електронну тощо.
В економіці Малайзії успішно розвиваються приватний і державний сектори. Плантаційне господарство, яке належало колонізаторам, поступово було націоналізовано. Малайзія раціонально використовує іноземні інвестиції для добування нафти і газу. Малайзійці зуміли добитися дуже великих успіхів у розвитку мікроелектроніки, робототехніки, персональних ЕОМ, електронних систем для верстатів, роботоманіпуляторів тощо. За участю японського капіталу автоскладальні цехи перетворилися па самостійні автозаводи.
У 1986-1990 рр. в країні було передано у приватну власність підприємства державного сектора. Уряд Малайзії бачить у приватизації надійний шлях підвищення темпів економічного зростання.
У 1947 р. Індія стала незалежною державою. Уряд зіткнувся з неймовірними труднощами державотворення. Головна з них — занедбане національне господарство. За 200 років британського панування економіка Індії залишалася аграрною, відставала в промисловому відношенні. Понад 70 % населення було зайнято в аграрному секторі. Земля перебувала в руках поміщиків. Орендна плата була висока. Лихварі визначали все життя знедоленого селянства. В країні не вистачало продовольства. Економічні труднощі поглиблювались гострими релігійними, соціальними (кастовими), етнічними конфліктами.
Врятувати країну могли тільки радикальні реформи. Індійське керівництво вважало, що єдиний шлях виходу з становища, що склалося, це формування, поряд з приватним, державного сектора економіки.. Одночасно уряд інвестував значні капітали в провідні галузі групи А, зокрема в металургію. При фінансовій допомозі ФРН, СРСР, СІІІА, інших країн Індія перетворилася на один з найбільших центрів важкої промисловості Азії. Спираючись на власні ресурси та іноземні інвестиції, Індія розвивала сучасні галузі промисловості — хімічну, машинобудівну, нафтопереробну, енергетичну. Життєво важливе значення для Індії має сільське господарство. Населення її зростає, сьогодні воно наближається до 1 млрд чол. Для того щоб забезпечити його продовольством, в країні здійснено аграрну реформу. Держава ліквідувала за викуп поміщицькі землі, передаючи їх за невисоку плату хліборобам. Сучасна Індія — це індустріально-аграрна країна, яка запускає власні супутники, має атомні електростанції, електронну, автомобільну та інші найсучасніші галузі промисловості.
- Тема 1 предмет і метод історії економіки та економічної думки
- 2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- 1 Особливості виникнення економічної історії і її місце в системі економічних наук
- 2 Предмет, метод і завдання курсу
- 2.1 Значення економічної історії на сучасному етапі розвитку
- 2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- 3 Періодизація й структура курсу
- В основу такого поділу покладений критерій рівня розвитку виробництва й подолу праці. Згідно із цією концепцією в історичному аспекті послідовно домінують наступні сфери:
- Тема 2 господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- Економічний розвиток держав Месопотамії
- 1 Економічна характеристика рабовласницького устрою. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- 2 Зародження державності в Древньому Єгипті. Основні риси Східного рабства
- 3 Економічний розвиток держав Месопотамії
- 4 Економічна думка Древнього Сходу
- Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій.
- Особливості античного рабства. Економічне життя Древньої Греції
- 2 Господарський розвиток Давньої Греції
- 2.1 Право Древньої Греції
- 2.2 Платіжні засоби й монетні системи Древньої Греції
- 3 Древній Рим й особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Рима
- 4 Економічна думка Древньої Греції
- 5 Економічна думка Древнього Рима
- Тема 4 господарство та економічна думка СуспільСтв європейської цивілізації в пеРіод середньовіччя (V - XV )
- 1. Основні риси й періодизація феодального господарства
- 2 Економіка Франкської держави
- 3 Особливості феодалізму у Франції
- 4. Феодальні відносини Англії
- 5 Еволюція феодалізму в Італії
- 6 Особливості розвитку феодального господарства в Німеччині
- 7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- Тема 5 становлення капіталістичного способу виробництва
- 1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- 2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії
- 3 Виникнення капіталізму у Франції
- 4 Особливості становлення капіталізму в сша
- 5 Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної школи політичної економії
- 1 Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- 2. Розкладання феодалізму й генезис капіталізму в Німеччині
- 3 Розкладання феодалізму генезис капіталізму в Японії
- 4. Економічний розвиток сша
- 5 Економічне мислення періоду становлення ринкового господарства
- 5.1 Економічні погляди ф.Ліста
- 5.2 Історична школа: в.Рошер, б.Гільдебранд, к.Кніс
- 5.3 Нова історична школа: г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер
- 5.4 Подальший розвиток німецької історичної школи
- Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина х1х – початок хх ст.Ст.)
- 1 Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму
- 2 Економічний розвиток Англії до першої світової війни
- 3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- 4 Економіка Франції в період монополістичного капіталізму
- 5 Нова історична школа в Німеччині на початку хх ст. Та австрійська економічна школа. Маржиналізм
- 6 Кембриджська школа в Англії. Синтетична економічна концепція Дж. Б. Кларка
- Тема 8 собливості розвитку ринкового господарства та основні напрямКи економічної думки в Україні (друга половина хіх - початок хх ст.)
- 1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- 2 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- 3 Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей
- Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- 1 Економічні підсумки першої світової війни
- 2 Економіка Англії в міжвоєнний період
- 3 Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- 4 Господарство Німеччини в міжвоєнний період
- 5 Монетаризм та теорія раціональних очікувань
- 6 Кейнсіанство, еволюція кейнсіанства та інституціоналізм
- Тема 10 розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- 1 Економічна політика Франції у 50-70 роках
- 2 “Рейганомика” та її результати
- 3 Науково-технічна революція у другій половині хх ст
- 4 Основні течії інституціоналізму. Неоінституціоналізм
- Тема 11 світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- 1 Нові індустріальні країни, стратегія їхніх економічних програм
- 2 Економічний розвиток Японії
- 3 Неокейнсианство. Неолібералізм. Неоконсерватизм
- Тема 12 економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- 1 Народне господарство України під час Першої світової та громадянської війн (1914-1920 р.)
- 2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- 3 Індустріалізація і колективізація: позитивні і негативні наслідки
- 4 Господарські реформи н.С.Хрущева в Україні
- 5 Реформи в 1965-80 роках в промисловості, сільському господарстві, їх результативність
- 6 Марксизм – основна теорія пролетаріату
- 1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- 2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- 3 «Реформи заради добробуту»
- 4 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції