4. Економічний розвиток сша
З моменту відкриття Нового Світу наприкінці XV ст. і до війни з Англією за незалежність наприкінці XVIII ст. (1775-1783 р.) американські землі були колоніями різних європейських держав.
За своїми природними географічними особливостями і внутрішній соціально-економічній структурі ці володіння можна віднести до трьох типів:
Північні колонії або Нова Англія (Род-Айленд, Массачусетс, Нью-Йорк і Нью-Гемпшир). Основну частину населення становила заповзятлива торгово-промислова буржуазія. Великого розвитку досягли рибні промисли, торгівля хутрами (які звичайно вимінювалися за горілку в індіанців), а також так звана трикутна торгівля по формулі «патока - ром - раби». На Кубі, Гаїті й у Пуерто-Ріко скуповувалася патока, з якої в Новій Англії виробляли ром. В Африці північні работоргівці в обмін на ром одержували чорних рабів у вождів негритянських племен, а потім продавали цих рабів південним плантаторам. Торгівля ця, яка приносила величезні прибутки, була одним із джерел первісного нагромадження капіталу.
У північних колоніях існував більш демократичний суспільно-політичний лад. Влада англійських чиновників, носила в значній мірі примарний характер, основну роль грало місцеве самоврядування на виборних початках. Саме північні колонії зіграли роль авангарду в боротьбі за звільнення від панування Англії й за створення незалежності держави. Промисловість на півночі досягла найбільшого розвитку.
2. Середнеатлантичні або центральні колонії (Пенсільванія, Коннектикут, Нью Джерсі).
Центральні області були районом вільної селянської й фермерської колонізації. Тут були винятково сприятливі умови для розвитку різних галузей сільського господарства, полювання й рибальства. Користування землею здійснювалося або на засадах вільної заїмки, або шляхом надання переселенцям-селянам землі за невисоку плату. До кінця XVII ст. центральні області були оголошені власністю англійської корони й керування ними перейшло до парламенту.
Південні колонії (Віргінія, Меріленд, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Джорджія).
Південні колонії, розташовані в жаркому й вологому кліматі, де переважали тютюнові, рисові й очеретяні плантації, стали основою рабовласницького плантаторського господарства.
Найбільший розвиток у США одержали галузі господарства:
сільське господарство
суднобудування
рибальство
морська торгівля
текстильна промисловість. У середині XVII ст. починається масове виробництво сукна в мануфактурах;
лляне виробництво
металургійне виробництво.
Із другої половини XVIII ст. підсилилися протиріччя між північноамериканськими колоніями, які швидко розвивалися в економічному відношенні, Англії й метрополією.
Англійський уряд розглядав американські колонії як сировинний придаток Великобританії, який поставляв корабельний ліс і деревне паливо, овечу вовну й бавовну. В 1750 році був прийнятий «залізний закон» (Айрон-акт), який забороняв вироблення тонких сукон, ввіз у колонії прядильних і ткацьких машин.
Так званими "хлібними законами" фактично заборонявся ввіз в Англію з колоній зерна, м'яса й м'ясних продуктів. Серією навігаційних актів (1651 р. та ін.) колоніям заборонялося безпосередньо торгувати з іншими країнами, а всі торговельні перевезення між Англією й колоніями й у зворотному напрямку повинні були здійснюватися тільки на англійських кораблях.
"Грошовий закон" 1764 р. забороняв випуск паперових грошей у всіх північноамериканських колоніях: недостача засобів обігу завдавала великого удару по розвитку колоніальної промисловості й торгівлі, а також по фермерах-боржниках. У березні 1765 р. британський парламент прийняв закон про гербовий збір, відповідно до якого податками обкладали всі друковані видання і юридичні документи: шлюбні контракти, торговельні угоди, папери про спадщину й ін.
Ці й інші дискримінаційні міри призвели в підсумку до війни колоній за незалежність від Англії (1775-1783), яка мала назву Американської революції.
4 липня 1776 р. II Континентальний конгрес від імені 13 штатів прийняв "Декларацію незалежності". Вона сповістила світ про утворення нової держави - Сполучених Штатів Америки.
У вересні 1783 р. у Версалі був підписаний мирний договір з Англією, який юридично закріпив незалежність Сполучених Штатів Америки.
Черговим найважливішим кроком на шляху до становлення незалежності США було прийняття Конституції (1787), яка юридично закріплювала буржуазну республіканську форму правління, вільну від федерально-монархічних порядків; вводила єдину федеральну владу, але із широкими повноваженнями штатів у рішенні багатьох соціально-економічних і господарських питань.
До числа найважливіших економічних підсумків Війни за незалежність 1775-1783 р., яка носила характер буржуазної революції, можна, віднести наступні:
ліквідовано феодальні порядки (припинена сплата фіксованої ренти;
ліквідовано право майорату, на якому ґрунтувалося здійснення великої земельної аристократії, і т. ін.);
західні землі оголошувалися державними й надходили в розпорядження Конгресу США для наступного розпродажу (закон 1784-1787 р.);
ліквідовано численні перешкоди для розвитку промисловості й торгівлі, уведені у свій час Англією;
установлено контроль за природними ресурсами, який переходив від англійського короля до держави й приватного підприємця.
сформовано єдину транспортну й грошову системи, утворений єдиний внутрішній ринок США;
закладено правові основи розвитку реформ і напрямків підприємницької діяльності американських громадян і державного регулювання в розвитку економіки країни. Це в першу чергу такі галузі права, як трудове, договірне, торговельне, фінансове, податкове, авторське й патентне; право, що регулює порядок спадкування й розпорядження власністю.
встановлено прямі зв'язки із країнами Західної Європи, Росією, Китаєм, Японією й ін.
Однак наслідки революції й Війни за незалежність 1775—1783 р. торкнулися головним чином північних і центральних штатів країни, не пов'язаних із системою плантаційного рабства. На Півдні плантаційне рабство як і раніше було оплотом старого соціально-економічного порядку, гальмом для розвитку капіталізму в США в цілому.
Кінець XVIII і початок XIX ст. були переломним моментом в економічній історії США. Скинення панування англійців позбавило американські землі від колоніального гноблення й створило умови для швидкого розвитку американського капіталізму.
Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в США:
По-перше, цей процес носив міжнародний (тобто європейсько-англо-американський) характер. Накопичені кошти переправлялися в Англію й лише частково перетворювалися в капітал у самих англійських колоніях.
По-друге, для Північної Америки були характерні експропріація місцевого населення, тобто індіанців, відтискування їх у глиб континенту, масове фізичне винищування або спекуляція їхніми землями. На відміну від англійського селянина індіанці не попадали на фабрику й не перетворювалися в найману робочу силу. Головним же резервом робочої сили в промисловості США аж до середини XIX в. залишалася європейська імміграція.
По-третє, характерним моментом для первісного нагромадження капіталу в США була работоргівля, яка перетворила Африку в заповідне поле полювання на чорних людей. Перші раби-негри були завезені в Північну Америку в 1619 р., в 1790 р. у США було вже 697 тис. рабів-негрів, а в 1861 р. - близько 4 млн. В 50-і рр. XIX ст. раба продавали по 1000-1500 дол. Дохідною статтею були також операції по транспортуванню в Америку з Європи швидких рабів ("кабальних слуг"), неоплатних боржників, злочинців, узятих з в'язниць, повій і т. ін.
По-четверте, важливими джерелами нагромадження капіталу в англійських колоніях була нееквівалентна торгівля з індіанцями, а також контрабандна торгівля, піратство, експлуатація дрібного виробника торговельним капіталом і т. ін.
По-п'яте, успіхи в промисловому розвитку США багато в чому пов'язані із широким залученням європейського, особливо англійського, капіталу. За 1790-1860 р. ввіз іноземного капіталу в США перевищив 500 млн. дол. При цьому найбільший потік закордонних інвестицій довівся на 30-і рр. XIX ст., що було пов'язано в першу чергу із широким будівництвом залізниць.
Матеріальною базою для промислової революції в США, як й в Англії, з'явилася мануфактурна організація бавовняної галузі.
Особливості промислового перевороту в США: на континенті були відсутні феодальні пережитки; приплив переселенців забезпечував більшу армію найманої робочої сили; бурхливий розвиток внутрішнього ринку; швидкі темпи стандартизації виробництва, деталей, механізації й автоматизації технологічних процесів, оперативне використання винаходів і відкриттів, включаючи досягнення й інших країн.
США з'явилися батьківщиною пароплава, телефонного зв'язку, швейної машини, друкарської машинки, револьвера, гуми, жниварки, культиватора, цілого ряду верстатів і механізмів. Імена Р.Фултона, Дж.Генрі, С.Морзе, А.Белла, Т.А.Едисона й ін. увійшли в аннали світової науково-технічної думки.
Переломним моментом в американській соціально-економічній історії стала Громадянська війна 1861 -1865 р. Протиріччя між капіталістичною системою на Півночі й рабовласницькому плантаційному господарстві на Півдні на початку 60-х рр. XIX ст. прийняли непримиренний характер. Розвиток промислової Півночі вимагало різкого розширення внутрішнього ринку - ринку товарів і робочої сили, а це у свою чергу впиралося в існування рабовласництва. Наявність в економічній системі рабовласницького сільськогосподарського сектора перетворювалося в усе більше гальмо на шляху розвитку продуктивних сил США.
Перемога А. Линкольна на президентських виборах 6 листопада 1860 р. означала перехід влади в руки політичних кіл Півночі, які виступили проти плантаційного рабства й за капіталістичний шлях розвитку всієї країни. Плантатори-рабовласники відповіли на це сецесією (відділенням): до весни 1861 р. 11 південних штатів вийшли із Союзу й проголосили створення Конфедерації рабовласницьких штатів. 12 квітня 1861 р. лідери заколотної Конфедерації почали воєнні дії й відкрито заявили про кінцеву мету - знищення системи найманої праці на Півночі й введення рабства в загальнонаціональному масштабі.
15 квітня 1861 р. президент А.Линкольн оголосив заколотним штатам війну.
Громадянська війна 1861 -1865 р. у США скінчилася повною перемогою Півночі.
Економічні результати Громадянської війни 1861-1865 р.:
знищення рабства й перші реальні кроки до рішення негритянської проблеми в масштабі країни. Відповідно до прокламації уряду А.Линкольна від 22 вересня 1862 р. рабство на території заколотних штатів знищувалося з 1 січня 1863 р. У лютому 1864 р. Конгрес США прийняв 13-у статтю до Конституції (набутила чинності в грудні 1865 р.), що рабство заборонялося на всій території країни. Звільнення рабів створювало умови для залучення до активного економічного й суспільно-політичного життя найбільшої етнічної групи країни.
рішення аграрного питання на користь фермерів. Прийнятий у травні 1862 р. федеральним урядом Гомстед-акт давав будь-якому громадянинові США право одержання практично безкоштовно 160 акрів землі. Боротьба за повну реалізацію цього закону об'єднала всі сили революції.
упорядкування й зміцнення грошового обігу й банківської системи. До 1862 р. у США налічувалося близько 1500 банків.
У політичному плані закінчення Громадянської війни призвело до переходу влади на всій території США в руки торгово-промислових кіл Півночі.
- Тема 1 предмет і метод історії економіки та економічної думки
- 2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- 1 Особливості виникнення економічної історії і її місце в системі економічних наук
- 2 Предмет, метод і завдання курсу
- 2.1 Значення економічної історії на сучасному етапі розвитку
- 2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- 3 Періодизація й структура курсу
- В основу такого поділу покладений критерій рівня розвитку виробництва й подолу праці. Згідно із цією концепцією в історичному аспекті послідовно домінують наступні сфери:
- Тема 2 господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- Економічний розвиток держав Месопотамії
- 1 Економічна характеристика рабовласницького устрою. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- 2 Зародження державності в Древньому Єгипті. Основні риси Східного рабства
- 3 Економічний розвиток держав Месопотамії
- 4 Економічна думка Древнього Сходу
- Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій.
- Особливості античного рабства. Економічне життя Древньої Греції
- 2 Господарський розвиток Давньої Греції
- 2.1 Право Древньої Греції
- 2.2 Платіжні засоби й монетні системи Древньої Греції
- 3 Древній Рим й особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Рима
- 4 Економічна думка Древньої Греції
- 5 Економічна думка Древнього Рима
- Тема 4 господарство та економічна думка СуспільСтв європейської цивілізації в пеРіод середньовіччя (V - XV )
- 1. Основні риси й періодизація феодального господарства
- 2 Економіка Франкської держави
- 3 Особливості феодалізму у Франції
- 4. Феодальні відносини Англії
- 5 Еволюція феодалізму в Італії
- 6 Особливості розвитку феодального господарства в Німеччині
- 7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- Тема 5 становлення капіталістичного способу виробництва
- 1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- 2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії
- 3 Виникнення капіталізму у Франції
- 4 Особливості становлення капіталізму в сша
- 5 Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної школи політичної економії
- 1 Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- 2. Розкладання феодалізму й генезис капіталізму в Німеччині
- 3 Розкладання феодалізму генезис капіталізму в Японії
- 4. Економічний розвиток сша
- 5 Економічне мислення періоду становлення ринкового господарства
- 5.1 Економічні погляди ф.Ліста
- 5.2 Історична школа: в.Рошер, б.Гільдебранд, к.Кніс
- 5.3 Нова історична школа: г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер
- 5.4 Подальший розвиток німецької історичної школи
- Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина х1х – початок хх ст.Ст.)
- 1 Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму
- 2 Економічний розвиток Англії до першої світової війни
- 3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- 4 Економіка Франції в період монополістичного капіталізму
- 5 Нова історична школа в Німеччині на початку хх ст. Та австрійська економічна школа. Маржиналізм
- 6 Кембриджська школа в Англії. Синтетична економічна концепція Дж. Б. Кларка
- Тема 8 собливості розвитку ринкового господарства та основні напрямКи економічної думки в Україні (друга половина хіх - початок хх ст.)
- 1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- 2 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- 3 Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей
- Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- 1 Економічні підсумки першої світової війни
- 2 Економіка Англії в міжвоєнний період
- 3 Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- 4 Господарство Німеччини в міжвоєнний період
- 5 Монетаризм та теорія раціональних очікувань
- 6 Кейнсіанство, еволюція кейнсіанства та інституціоналізм
- Тема 10 розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- 1 Економічна політика Франції у 50-70 роках
- 2 “Рейганомика” та її результати
- 3 Науково-технічна революція у другій половині хх ст
- 4 Основні течії інституціоналізму. Неоінституціоналізм
- Тема 11 світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- 1 Нові індустріальні країни, стратегія їхніх економічних програм
- 2 Економічний розвиток Японії
- 3 Неокейнсианство. Неолібералізм. Неоконсерватизм
- Тема 12 економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- 1 Народне господарство України під час Першої світової та громадянської війн (1914-1920 р.)
- 2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- 3 Індустріалізація і колективізація: позитивні і негативні наслідки
- 4 Господарські реформи н.С.Хрущева в Україні
- 5 Реформи в 1965-80 роках в промисловості, сільському господарстві, їх результативність
- 6 Марксизм – основна теорія пролетаріату
- 1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- 2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- 3 «Реформи заради добробуту»
- 4 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції