13. Коштовні пам’ятки Київської Русі

Про визначну роль Києва як столиці однієї з найбільших держав східної Європи за часів середньовіччя свідчать не лише старовинні літописи, залишки архітектурних споруд, але й велика кількість скарбів, знайдена на його території. Вони — неоціненне джерело

для дослідження історії, економіки, торгівельних зв’язків, політики, соціального устрою, духовного розвитку і культури. Матеріали, з яких виготовлено коштовні речі, мають особливе значення в дослідженні давньоруських ремесел. Знайдені коштовності свідчать про певні події, що пов’язані із навалами кочових орд та між князівськими усобицями.

Для світової науки і культури поняття «київські скарби» стало синонімом найвеличніших досягнень першої східнослов’янської держави. Коштовні речі, знайдені в Києві, складають майже третину скарбів, виявлених на території колишньої Київської Русі. Вони не просто предмети побуту чи ювелірні прикраси, виготовлені майстрами з дорогоцінних металів, це — дивовижні безцінні пам’ятки історико‑культурної спадщини однієї з найвеличніших середньовічних держав — Київської Русі. Київські скарби налічують сотні вишуканих виробів, у яких відображені не лише далека епоха й досягнення наших пращурів в ювелірному ковальстві та литві, техніках карбування, гравірування, емалі, чорніння, але й передано яскраві образи епохи переходу від язичництва до християнства. Найбільш поширеними є зображення Богородиці, Ісуса Христа, архангела Михаїла, архангелів та святих апостолів, а також дивовижні образи первісної доби давніх слов’ян.

Майже всі скарби було знайдено на території міста, забудованій в давні часи. Отже, ймовірно, що їхні власники ховали свої коштовності в землі біля садиб монастирів та церков.

Переважна більшість коштовних знахідок — жіночі прикраси, виготовлені із золота чи срібла. Причому срібних ювелірних виробів значно більше. Це підтверджує припущення істориків, що в середньовічній Європі золота було мало, тож срібло, яке добували в багатьох державах тих часів, було більш поширене. У Європі золото з’явилося лише наприкінці XV — на початку XVI століття, після відкриття Америки. У Київську Русь золото потрапляло через Візантію, а срібло — з азіатських та західноєвропейських країн.

У Києві знайдено близько одинадцяти тисяч арабських монет, майже двісті візантійських і незначну кількість монет західноєвропейських країн. Великий інтерес викликала знахідка унікальної монети так званого особливого київського типу — гривні, що являла собою зливок певної ваги і форми. На території Києва знайдено майже двісті монет саме такого типу. Знахідки подібних грошових скарбів дають можливість історикам зробити висновки не лише про місце давньоруських заховань, але й про торгові зв’язки

Київської Русі з іншими державами.

Накопичення коштовних речей у великій кількості відбувалося, звичайно, у заможних родинах. Срібні та золоті жіночі прикраси передавалися з покоління в покоління і в мирні часи зберігалися вдома. А от під час небезпеки скарби складали в глиняні горщики чи бронзові казанки і, заливши воском, закопували поблизу оселі, намагаючись у такий спосіб вберегти рід від пограбування.

Нині переважну кількість дорогоцінних виробів часів Київської Русі зберігає Музей історичних коштовностей України в Києві.