36. Михайло Драгоманов
Діяльність Михайла Драгоманова перебуває ніби на стикові двох великих епох українського національно‑визвольного руху: періоду культурницьких об’єднань українофільської інтелігенції та періоду виникнення новітніх політичних партій європейського типу.
Народився Михайло Драгоманов на Полтавщині в родині з демократичними поглядами й широким зацікавленням історією і літературою. Спокійна атмосфера провінційного життя завжди суперечила жвавому характеру Михайла. Його мало
не виключили зі складу учнів Полтавської гімназії через конфлікт із керівництвом. Проте інтерес до навчання у хлопця не згас. Більше того, у нього з’явилося бажання не лише здобувати знання, а й ділитися своїми відкриттями і здобутками з іншими. Так, непомітно для себе, юний Драгоманов долучається до культурно‑просвітницької роботи в недільних школах, які організовано з ініціативи київської Громади.
Однак життя диктувало свої умови. 1863 року вийшов сумнозвісний Валуєвський циркуляр, що ставив поза законом будь-які форми існування української культури й проголошував її вторинною, неповноцінною. Тоді Драгоманов разом із діячами
київської Громади з метою дієвого протистояння наступові чиновників із Міністерства народної освіти почав працювати в галузі етнографії, історії та археології. І така співпраця швидко дала свої результати: вийшли підготовлені Драгомановим збірки
українських пісень.
Нові прогресивні ідеї спричинили конфлікт Михайла Петровича з владою. 1875 року його звільнено з університету. Тоді він виїжджає до Женеви, де розпочинає видання спочатку альманаху, а згодом журналу «Громада». У цей період остаточно сформувалося політичне кредо Драгоманова, якому він буде вірним до кінця свого життя: пропаганда конституційних свобод, соціального й духовного розвитку української нації, залучення її до європейського життя. У 90‑х роках він переїхав до Софії, викладав у Вищій школі, був духовним наставником однієї з перших українських політичних партій Галичини. Духовну єдність із цією людиною відчували в багатьох країнах, особливо в Болгарії, однак Драгоманов своїми помислами і справами завжди належав лише Україні.
- 1. Український центр Європи
- 2. Багатство української мови
- 3. Цілюща сила пісні і любові
- 4. Перлина Поділля
- 5. Захоплення
- 6. Символ щедрого таланту.
- 7. Найбільша святість
- 8. Хай живе і благоденствує Україна!
- 9. Першоджерела історичної пам’яті.
- 10. Реймське Євангеліє
- 11. Стодзвонні джерела
- 12. Поетична біографія українського народу.
- 13. Коштовні пам’ятки Київської Русі
- 14. Мистецтво спілкування
- 15. Унікальність коктебеля.
- 16. Шлях до гармонійної особистості.
- 17. Відкриття обручки.
- 18.Сскам’янілі дерева
- 19. Учитель
- 20. Книжка й комп’ютерні технології
- 21. Інформаційні ресурси інтернету.
- 22. Наслідки технічного прогресу.
- 23. Несподівана зустріч
- 24. Космічні дослілження
- 25. Виснажливий шлях пошуків
- 26. Гармонія з природою
- 27. Камінь — одне з найдивовижніших чудес природи
- 28. Багатогранний талант
- 29. Унікальний Українець
- 30. Спорудження пам’ятника Богдану Хмельницькому
- 31. Заповітний національний скарб
- 32. Хрестоматія народного життя
- 33. Ранній автопортрет Шевченка
- 34. Справжній учений
- 35. Таємниці творчості
- 36. Михайло Драгоманов
- 37. Проза Михайла Коцюбинського
- 38. Поетична майстерність Максима Рильського
- 39. Дніпро сьогодні
- 40. Творча дружба Рєпіна і Яворницького
- 41. Самотня художниця
- 42. Легенда українського кіно
- 43. Місячне сяйво його полотен
- Поети для епох
- 46. Диво Запоріжжя
- 47. «Вагнерівська Примадонна» хх століття
- 48. Всесвітнє визнання української пісні
- 49. Розписування хат — давній український звичай
- 50. Українське бойове мистецтво
- 51. Кава Юрія Кульчицького
- 52. Майстри гончарського мистецтва
- 53. Дорога додому
- 54. Долина нарцисів
- 55. Тварини України, що зникли
- 56. «Вода… ти саме життя»
- 57. Пригода на острові
- 58. Пізнати себе через природу
- 59. Мелодія кам’яної скелі
- 61. Учитель — людина з великої літери