37. Проза Михайла Коцюбинського

Михайло Михайлович Коцюбинський народився у Вінниці в сім’ї дрібного чиновника 17 вересня 1764 року. Він написав багато новел, оповідань, повістей, своєю самобутньою творчістю високо підніс престиж українського художнього слова. В одному з листів до Івана Франка Коцюбинський писав, що український інтелігентний читач, вихований на кращих зразках європейської літератури, має право сподіватись на достовірне змалювання різних сторін життя в рідній літературі. Письменник мав бажання бачити у творах своїх земляків філософські, соціальні, психологічні та історичні теми. Саме виходячи з цих нових творчих засад, працював письменник протягом свого короткого життя. Власне ідейне та естетичне кредо він висловив у численних художніх творах.

Справжньою окрасою світової літератури початку XX століття стала його повість «Fata Morgana». Цей твір невеликий за обсягом, але винятково багатий за змістом та актуальністю порушених соціальних питань. «Fata Morgana» — це епопея боротьби українського селянства за землю і волю. Коцюбинський по-новаторськи

підійшов до реалізації теми, відбору й узагальнення життєвого матеріалу. Гармонія змісту і художньої форми забезпечили цьому твору одне з найвизначніших місць серед творів про шукання людьми шляхів до кращого майбутнього.

Повість «Тіні забутих предків» вирізняється серед останніх творів Коцюбинського. Вона була написана внаслідок глибокого захоплення письменника Гуцульщиною і стала величним гімном поетичному світу життя карпатських горян. Коцюбинський зу‑

мів розкрити долю головних героїв та історію їх високого кохання в органічному зв’язку з неповторною карпатською природою та самобутніми старовинними легендами гуцулів.

Помер письменник 25 квітня 1913 року, похований у Чернігові.