51. Кава Юрія Кульчицького

В 1683 році величезна армія турецького султана Ахмета II завоювала багато європейських міст й узяла в облогу столицю Австрії Відень. Урятувати захисників Відня могла тільки допомога союзників: німців та поляків. Пробратися через ворожі кордони, щоб

покликати допомогу, зголосився український козак Юрій Кульчицький. Було йому тоді сорок три роки. Він добре знав турецьку мову й легко міг би видати себе за турка. Народився він поблизу Самбора на Львівщині, закінчив церковну школу і ще зовсім юнаком подався на Січ. Бував у багатьох походах, але в одному з них потрапив до турків у полон. Здібний хлопець бездоганно вивчив турецьку мову, а після викупу з полону переїхав до Відня, де спочатку працював перекладачем, потім став купцем.

Австрійські воєначальники вручили Юрію листа до союзників. Переодягнувшись у турецький одяг, він разом із товаришем зміг пробратися через ворожий заслін і передати листа. Союзники швидко зібрали військо й рушили на допомогу Відню. Під стінами Відня об’єднані війська німців, поляків та українців (козацькі полки) розгромили турецьку армію.

Після перемоги найшанованіші люди Відня запитали сміливців, якої винагороди вони бажають. Товариш захотів грошей, щоб купити будинок. Кульчицький лише попросив віддати каву, яку турки покинули в своєму таборі. Він пояснив, що дуже любить каву, тому що звик до неї в турецькому полоні. Австрійці здивувалися, але віддали йому всі мішки з кавовими зернами.

Пізніше Юрій Кульчицький видав книжку про свої військові пригоди, а в центрі Відня відкрив першу в місті кав’ярню. Кожен читач, до чиїх рук потрапляла книга Кульчицького, йшов до кав’ярні,щоб побачити героя, потім купував каву, але вона була гірка і не подобалась людям. Тоді господар кав’ярні вирішив додавати в каву цукор. Рецепт кави у нього перехопила вся Європа і ще й до сьогодні готує каву саме так. Хороброго козака віденці запам’ятали не тільки, як рятівника свого міста, а й першого віденського кав’ярника.

Коли Кульчицький помер, його поховали з великими почестями, а в XIX столітті одну з віденських вулиць назвали на його честь тана одному з будинків встановили невелику бронзову скульптуру Кульчицького.