33. Ранній автопортрет Шевченка

За своє творче життя Шевченко створив понад тридцять автопортретів: від романтичного юнака (1840 р.) до збагаченої досвідом людини, яка прожила нелегке життя (1861 р.).

Автопортрет 1840 року є чудовим заспівом до художньої творчості Шевченка.

Тарас Григорович став учнем Петербурзької академії мистецтв через місяць після викупу з кріпацтва, у травні 1838 року. Рада Академії розглянула малюнки Шевченка та зарахувала обдарованого юнака одразу до четвертого класу (всього академічних класів

було шість). В Академії Шевченко систематично займався самоосвітою, багато читав і плідно працював, навіть випередивши академічну програму. За екзаменаційні роботи він три роки поспіль здобував срібні медалі. До того ж юний художник складав вірші

і 1840 року видав свою першу збірку — «Кобзар». Це був період духовного й творчого піднесення.

Саме тоді Тарас Шевченко розпочав роботу над автопортретом до свого дня народження. На автопортреті ми бачимо зосереджене обличчя юнака, в якому замріяність поєднується з тривогою, бадьорість — із легкою втомою, добросердечність — із сумом. За допомогою світла і тіні Шевченко виділяє те, на що передусім має звернути увагу глядач. Яскраво освітлене чоло поета, очі, сховані в тіні, дивляться проникливо, спостережливо, з якимось невисловленим запитанням. Округле, без жодної зморшки обличчя двадцятишестирічного юнака, припухлі рожеві вуста, ідеально чисте чоло — і раптом цей погляд, цей трагічний злам брів… В очах відбилося нелегке життя сироти‑кріпака, сповнене поневірянь і принижень. Це образ юнака, якого суворі обставини рано зробили дорослим, який інтуїтивно передчуває своє нелегке майбутнє.

Ранній автопортрет є окрасою експозиції Державного музею Тараса Григоровича Шевченка в Києві, де зберігаються всі відомі оригінальні малярські та графічні роботи митця.