logo search
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

64. Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму

Маржиналізм - сформована в 1870-ті роки економічна течія, відповідно до якої мінова вартість будь-якого блага визначається корисністю останньої наявної одиниці цього блага (граничною корисністю). За­сновниками маржиналізму вважаються австрієць К. Менгер , англієць В. С. Джевонс і француз Л. Вальрас .

Маржиналізм як самостійна течія економічної думки сформувався в другій половині XIX ст., що було викликано об'єктивними факторами. Кінець XIX ст. став періодом бурхли­вого економічного розвитку країн Західної Європи і США. Це було наслід­ком промислового перевороту, який завершився. Найбільш розвинуті дер­жави ввійшли в період промислового капіталізму і вільної конкуренції. Потужний розвиток ринкових відносин як усередині країн, так і між ними, зумовлений поглибленням процесу поділу праці, загострив увагу дослідни­ків до ціноутворення, ролі грошей, законів поводження суб'єктів ринку тощо. Ці проблеми стали основним об'єктом дослідження маржиналізму.

Швидкий економічний розвиток супроводжувався кризами, посиленням соціальної напруженості, що набувала крайніх форм. Це стало живильним середовищем досить значного поширення марксистської теорії, що обґрун­товувала неминучість загибелі тодішнього економічного порядку.

Спостерігалася певна криза класичної школи. Великої популярності набуває історична школа Німеччини, що ставило під сумнів методи класиків політичної економії. Тому не менш істотною причиною виникнення маржиналізму можна вважати прагнення вчених-економістів знайти вихід із кризи економічної тео­рії, відкрити нові перспективи сучасного їм економічного порядку.

Школа маржиналізму сформувалася на основі критики історичної школи, яка абсолютизувала емпіричний метод у вивченні економічних явищ.

Маржиналізму притаманна нова методологія, основними ознаками якої є такі: - психологізація економічного аналізу, що зумовлюється включенням свідомості в господарські процеси; - суб'єктивно-ідеалістичний підхід - погляд на систему вільного під­приємництва з боку індивідуального господарюючого суб'єкта; - принцип раціональної поведінки людини на основі власних, суб'єк­тивних уявлень про переваги у потребах; - позаісторичний підхід - предмет дослідження однаковий і вічний для будь-яких суспільств (раціональний розподіл обмежених ресурсів); - корисність блага може оцінити лише споживач; нове розуміння цін­ності; - принцип рідкісності - приватна власність робить обмеженою пропо­зицію того чи іншого блага, унаслідок чого ціна потрапляє в повну залеж­ність від попиту, пов'язаного з суб'єктивними оцінками; - оперування граничними величинами - граничною корисністю, гранич­ною продуктивністю; - ідеологічна нейтральність економічного аналізу - спроба побудувати теорію «чистої економіки» без урахування політичних чинників.

Ґрунтуючись на цих нових методологічних принципах, маржиналісти сформулювали цілісну теоретичну систему, що охоплює всі розділи полі­тичної економії.