logo
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

87.Порівняйте економічну політику виходу з кризи 1929-1933рр., запропоновану д. Ф. Рузвельтом, та економічну політику нацистської Німеччини.

На момент кризи 1929-1933рр. основними напрямами виходу із кризи стали:

-Демократичний, який визнавв державне втручання в економіку країни, запроваджений в США Рузвельтом. Вважається, що за основув були взяті теоретичні погляди Кейнса.

-Тоталітарний – «Новий порядок» на чолі з Гітлером.

Сутність політики «Нового курсу» Ф. Рузвельта полягала в активізації ролі держави, включення її до процесів регулювання економічного життя.

Перші дні президентства Рузвельта були ознаменовані екстреними заходами з боку уряду. За умов банківської кризи, що вибухнула (банки банкрутували один за одним), президент оголосив загальні «банківські канікули» до 9 березня й запропонував Конгресу США «Надзвичайний закон про банки».

На підставі закону про надзвичайний стан в Історії США впер­ше була змінена концепція бюджетної політики, тобто держава свідомо пішла на перевищення витрат над доходами. Припинився обмін банкнот на золото, яке зрештою остаточно вилучили з обі­гу. Щоб уникнути гіперінфляції, держава вжила заходів для заку­півлі золота у населення за ціпами, що перевищували курс долара стосовно золота

Поряд зі зростанням державного контролю над банківською системою посилювався контроль над біржею і ринком цінних па­перів.

Двома найважливішими законами першого терміну президент­ства Ф. Рузвельта (1933-—1936), що вплинули на подальший розвиток економіки США, можна вважати закон про відновлення національної промисловості (НІРА) і закон про регулювання сільського господарства (ААА), ухвалені на початку 1933 року.

Закон про відновлення національної промисловості вводив си­стему державного регулювання промислового сектору., створені «кодекси чесної конкуренції». Вони повинні були встановлювати розміри виробництва, визначати рівень ЗП і тривалість роб. дня, розподіляти ринки збуту між окремим конкурентами. Антикризова аграрна політика Ф. Рузвельта, здійснювана на підставі закону про регулювання сільського господарства задля підвищення цін на с\г продукцію до рівня 1909-1914рр. (це відбувалося через скорочення посівних площ і поголів’я худоби, фінансування фермерської заборгованості, кредитування фермерів) . Закон про соціальне забезпечення відкривав шлях до ство­рення пенсійних фондів і затверджував практику виплат допомоги за безробіттям. Національний закон про трудові угоди надав чинності діяльності проф­спілок, робітники здобули право укладати колективні договори і влаштовувати страйки.

Економічна політика фашизму мала яскраво виражений статистичний характер. Антикризові заходи набули рис надзвичайних, оскільки переслідували не так тактичні цілі виведення господар­ства у режим зростання, як стратегічні військово-політичні: повер­нення втрачених територій і ринків збуту, подальше розширення кордонів Німеччини, зрештою — світове панування.

«Новий порядок» ґрунтувався на низці принципів і заходів, що визначали основу і сутність економічної політики фашизму. До них слід віднести: примусове картелювання промисловості; ліквідація свободи торгівлі та вільних ринків; контроль над цінами і заробітною платою; централізований адміністративний розподіл трудових і ма­теріальних ресурсів; жорстке обмеження управлінських функцій та управлінсь­кої свободи підприємців; прагнення максимальної самозабезпеченості всіма ресурса­ми протекціоністська (меркантилістська) зовнішньоторговель­на політика. Успіхи Німеччини у подоланні кризи були вельми примарними, адже зовсім не усували народногосподарсь­ких диспропорцій, які були її причиною, а навпаки, поглиблюва­ли їх.