logo
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

45. Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).

Класична шк. Виникла в Англії в кін17, а у Франції на поч18ст. Вчення меркантилістів вже не було в змозі вирішити проблеми буржуазії, яка потребувала обгрунтування головних засад капіталістичного виробництва, розробки таких категорій як зар/пл, прибуток, рента, тому меркантилізм заміниал клас шк.

Вона базувалась на таких засадничих принципах:

1.життя суспільства вцілому і економіки зокрема підкоряється дії первинних природних законів, які не залежать від волі людей. Втручання д-ви в ці процеси недоцільне і небажане, вона повинна лише підтримувати порядок і гальмуавти ек свободу. Класики обгрунтували принцип ек свободи.

2. дія ек законів реалізується через переслідування кожним індивідом своїх особистих інтересів. Зітнення цих інтересів веде до вироблення оптимальних рішень. Особистий егоїзм стає фундаментом заг добробуту.

3. умовою ефективного функціонування ринкового мехнізму є забезпечення максимуму ек свободи, гарантією якої є приватна власність і повнота інформації, якою володіють господарюючі суб*єкти.

Осн проблема, яку вирішувала клас шк, це створення багатства.

Представники класичної школи (У. Петті, П’єр де Буагільбер, А. Сміт, Д. Рікардо) зробили спробу наукового аналізу сучасних їм виробничих відносин, використовуючи метод наукової абстракції. Доводили, що в економічному житті панують об’єктивні зміни. Вони не залежать від волі людини, але можуть бути нею пізнані. Класична школа проголосила принцип економічної свободи, максимального обмеження впливу держави на економіне життя.

Марксизм виник у 40-х рр. XIX ст. як напрям класичної політичної економії, що претендував на вдосконалення методу теоретичних досліджень і створення нової соціальної картини світу. Засновники марксизму Карл Маркс та Фрідріх Енгельс були сучас­никами і свідками утвердження капіталістичних відносин, отже форму­вання марксистського економічного вчення відбувалося тоді, коли поступальний розвиток капіталізму зазнав 1-их глибоких криз. Цей процес супроводжувався загостренням сус-них суперечнос-тей, про­явом яких були заворушення, повстання, соц-ні потрясіння.

Так, 1825 р. у Англії став початком пори криз, банкрутств та збільшенням безробіття на тлі бурхливого росту промисловості. Робітничий клас, що повністю залежав від успішного розвитку капіталістичого виробництва, бо не мав інших засобів до існування, крім праці, чутливо реагував на погіршання свого становища. Поча­лось формування профспілок, які розгортають широкомасштабну боротьбу за економічні інтереси робітничого класу..

Маркс та Енгельс розпочинали свою діяльність як революційні демократи та теоретики революційної боротьби, але згодом створили власну теоретичну систему, яка охопила всі соціальні науки. Теоретичними джерелами марксизму, крім класичної англійської політичної економії, були німецька філософія і французький утопічний соціалізм.

Істрична Нім шк виникає як реакція на марксизм і класичну школу. Вона виникла на підгрунті прагнення до подолання ек відсталості і більш динамічного розвитку Німеччини.

У своєму розвитку вона пройшла 3 етапи:

Стара – В. Рошер, Гільдебранд, К.Кніс

Нова – Г.Шмоллер, К.Бюхер

Новітня – М.Вебер, Зомбарт.

Ця шк намагалась простежити сусп розвиток через позаек чинники. Її представники говорили про те, що за певних умов цивілізаційні складові можуть визначати ек розвиток більшою мірою, ніж досліджувані клас шк індивідуалістичні інтереси.

Саме ця школа привер­нула увагу до конкретних проблем і тим самим сприяла розширен­ню предмета дослідження Політ Ек. Засновники - В. Рошер, Б. Гільдебрант, К. Кніс. Критичне ставлення до класичної школи об'єднує їхні тео­рії, але головне — це намагання визначити й простежити тенденції суспільного розвитку, а потім вплинути на нього, не обмежуючись теоретичними узагальненнями. На їхній погляд, саме пасивність є головним недоліком класичної школи.

Основоположником І.Ш. був професор В.Рошер (1817-1894). В праці “Короткі основи курсу ПЕ з точки зору історичного методу(1843)-  стверджує, що немає загальних з-нів соціальної економії, а є тільки закони розвитку екон факторів. Р. ставить перед собою завдання доповнити і розвинути загальновизнану теорію класичної школи. В цій праці був обгрунтований принцип історизму( відмова від методу наукової абстракції як способу пізнання)

 Ідеї І.Ш. найпослідовніше проводив К.Кніс (1821-1898). Його робота “ПЕ з точки зору історичного методу” була прикладом наполегливого і послідовного вирішення цієї проблеми, чого не спостерігалось у Рошера. К. вважає, що рівень екон мудрості суспільства і теоретичні концепцїї, які відображають стан цього суспільства, є результатом певної передісторії розвитку. Рівень, якого досягло воно на даний момент, є перехідною фазою його подальшого прогресу.

До д-ви ставилися, як до найважливішого інституту госп життя.