logo
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

124. Основні етапи аграрної реформи в Україні в 90-ті роки хх ст.

У другій половині 90-х років відбуваються й пе­вні зрушення в аграрному секторі. В рамках аг­рарної реформи, започаткованої ще у 1990—1993 рр., були зроблені певні кроки, спрямовані перш за все на реформування відносин власності. Ці заходи передбачали появу на селі селянина-власника, зацікавленого у мінімізації матеріальних витрат та ресурсоза-ощадженні, а також у збереженні та підвищенні родючості ґрунтів. На практиці ж ці процеси проходили таким чином, що дійсні результати ви­явилися зовсім не тими, що пропагувалися. Реформування відносин влас­ності у сільському господарстві відбувалося надзвичайно низькими тем­пами, поверхово та непродумано. Дозволивши приватизацію ділянок, що перебували у користуванні громадян, основну масу землі — близько 30 млн га сільськогосподарських угідь, які знаходилися у користуванні сіль­ськогосподарських підприємств, почали роздержавлювати лише з середи­ни 90-х років, але не як приватну власність на землю безпосередньо се­лян, а як так звану колективну власність тих же сільськогосподарських підприємств, які змінили свій статус на недержавний.

У виробництві с/г продукції зростає частка приватно­го сектору: за 90-ті роки вона збільшилася за вартістю з 29,4 до 59,9 %, але це означало не високі успіхи приватного сектору, а розпад колективного се­ктору

В той же час, в багатьох аспектах процес реформування залишався не­послідовним, структурні зміни запроваджувалися занадто повільно.

Як стверджує Б. Панасюк, «головними причинами складностей в аграрному секторі економіки продовжують залишатися: відсутність ринку землі та його інфраструктури; незавершеність структурних перетворень в галузі; брак правової і фінансової захищеності... Неконтрольована лібералізація цін і їх диспаритет підривають фінансову основу галузі і кожного праців­ника»

Ці ж причини зумовлюють недостатнє фінансове забезпечення сільського господарства, «без чого всі починання, технологічні, організаційні і структурні приречені на невдачу».

Отже, в аграрному секторі, всупереч проголошеним реформам, залишається цілий ряд проблем, які необхідно вирішувати, без чого важко очікувати карди­нальних змін в бік зростання обсягів сільськогосподарського виробництва.