71. Особливості становлення та розвитку ринкового господарства в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)

У 2 пол 19ст гос-во У( у складі Рос і Австр імперій) поступово трансформувалось із натурального в ринкове.

Значною віхою в цьому процесі буули реформи 1848р в Австро_Уг та 1861 в Росії, що відмінили кріпацтво.

На західноукраїнських територіях земельне питання в ході реформи вирішено на користь поміщиків, зберігши їхню земельну власність і навіть збільшивши її. Але незважаючи на це, пореформений розвиток сільського господарства західних земель України супроводжувався поступовою товаризацією його основних галузей та орієнтацією на ринкові методи господарювання.

Селянська реформа в Росії також помітно прискорила процес ринкової трансформації суспільства. Протягом кількох пореформених десятиріч у Росії, а в її складі - і в Україні, утвердилися нові, капіталістичні відносини.

В Україні генезис підприємницьких відносин у сільському господарстві відбувався і американським, і прусським шляхами водночас.

Умови, за яких відбулося скасування кріпосного права, визначили особливості аграрної еволюції країни: повільний та болючий перехід від за­мкнутого феодального господарства до капіталістичних методів ведення останнього.

У промисловості становлення капіталістичних відносин порівняно з аграр­ним сектором економіки проходило набагато інтенсивніше. Протягом 60 - 80-х років XIX ст. в основному завершився промисловий переворот, унаслі­док якого відбувся перехід від заснованої на ручній праці мануфактури до великого машинного виробництва.

Промисловість України, яка в пореформений період почала динамічно розвиватися, формувалася як система взаємозв'язаних галузей важкої ін­дустрії, передусім металургійної, вугільної, залізорудної та залізничного транспорту.

Важливою рисою промислового розвитку України був високий рівень концентрації виробництва. Майже повна відсутність тут кріпосницьких пе­режитків створила умови для швидшого процесу концентрації промисловос­ті. Особливо інтенсивно розвивалися галузі, що створювали засоби виробництва.

Потреба для розвитку промисловості великих капіталовкладень зумовила появу акціонерних товариств - організаційно-правової форми господарю­вання, найбільш властивої ринковій економіці.

Новий етап акціонерного засновництва був пов'язаний з капіталістичною модернізацією промисловості у середині й особливо в останній третин XIX ст. Розвиток акціонерних підприємств, створення на цій основі акціоне­рної форми власності суттєво впливали на процеси концентрації виробницт­ва та зародження монополістичних тенденцій в економіці.

Важливою особливістю української промисловості була її значна залеж­ність від іноземного капіталу. Залізничне будівництво стало важливим елементом ринкової інфраструктури, суттєвим чинником піднесення промисловості за­галом. Створюючи попит на товари важкої індустрії, залізничне будівництво не тільки сприяло її розвитку, а й зумовлювало появу нових галузей. Окрім цього, будівництво залізниць та розвиток транспорту стали найважливішою умовою створення внутрішнього ринку.

Реформи 60-х років XIX ст. зумовили суттєві зміни у фінансовій системі. царської Росії. Формується банківська система України у складі загальноросійської фінансової системи, створюючи умови для дина­мічної перебудови промисловості й аграрної сфери господарства на ринкових засадах.

Проте за всіх позитивних моментів процесу створення загальноросійського ринку та ринкової модернізації господарства, усі зміни в економіці проводилися насамперед в інтересах імперії, а не українських земель, що входили до її складу. Тому український ринок не міг бути комплексним і збалансованим. Він створювався з сильним креном у видобувні, сировинні галузі та зі значним від­ставанням у галузях легкої промисловості й у виробництві готових товарів.