logo
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

91.Інтернаціоналізація виробництв та інтеграція господарських систем у 1950-80-ті роки. Початок глобалізації.

Період 50—70-х років XX ст. у розвитку світового господар­ства ознаменувався низкою фундаментальних зрушень, які пер­шою чергою позначилися на структурних конструкціях еконо­мічних систем національних економік провідних країн світу.

Розглядаючи структурні зміни у світовому господарстві, слід наголосити низку моментів. Після Другої світової війни світове господарство складалося з економічно розвинених країн, держав соціалістичного табору та країн, що розвива­ються.

Основними факторами розвитку світового господарства було розвиток науково-технічного прогресу; поглиблення всесвітнього поділу праці; інтернаціоналізація виробництва.

Серед найважливіших ознак розвитку світової системи госпо­дарства, а також економічної думки в період 1950-1970-х років слід назвати інтеграційні процеси національних економік Зах Європи. Швидкі темпи екон зростання доповнюють­ся курсом на органічну інтеграцію в єдиний західноєвропейський простір.

В 1957 році в Римі було підписано договір про створення Єв­роп-го Екон-го Співтовариства (ЄЕС), який підписа­ли ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург. Мета об'єднання створити спільний ринок, забезпечити рівномірний розвиток, стабільність і добробут населення Західної Європи. Для цього передбачалося:

- ліквідувати митні бар'єри й обмеження для ввозу і вивозу товарів і капіталів;

- сприяти пересуванню людей;

- проводити єдину торговельну політику стосовно третіх країн;

- усунути перешкоди руху капіталів європейського інвести­ційного банку.

Євроатом, створений 1957 року, мав координувати розвиток атомної енергетики.

Паралельно із євроінтеграційними процесами у 1950—1960-х роках розроблялися теорії екон інтеграції. Серед їхніх фундаторів насамперед відзначимо Дж. Вайнера, Дж. Міда, Р. Ліпсі. Здебільшого ці вчені зосереджуються на проблемах митних союзів, економії на мас­штабах, конкуренцією та технічним прогресом.

Вже з з 1970 років внутрішньоєвроп. інтеграційний процес доповн. глобалізацій ним, у межах якого спостер активізація діяльності транснаціональних корпорацій, посилення впливу між нар. економ. Організацій

Глобалізація набуває різного сенсу залежно від того, чи йдеть­ся про окрему компанію, галузь, країну, або про світове вироб­ництво загалом. Для окремої компанії глобалізація визначаєтьсї тією мірою, з якою компанія розширила надходження своїх до­ходів і розподілила свої активи у різних країнах, і тим, яким чи­ном вона залучена до експорту капітала, товарів і ноу-хау чере' залежні від неї структури.

Глобалізація на рівні окремої галузі визначається тим, якою мі­рою конкурентоспроможність компанії всередині галузі в цій краї­ні взаємопов'язана з її конкурентоспроможністю в іншій країні. Глобалізація на світовому рівні визначається зростанням еко­номічного взаємозв'язку між країнами, що відбивається в постій­ному збільшенні потоків товарів, послуг, капіталу, ноу-хау.