43. Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Англії, Франції, Німеччині і сша (передумови, періоди, особливості та наслідки).

Промисловий переворот – це перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики. Класичним і найбільш раннім прикладом промислової революції вважа­ється Англія кінця XVIII — першої третини XIX ст. Соціально-економічні та політичні передумови для її здійснення визріли в цій країні у середині XVIII ст.: буржуазно-демократична революція, яка привела до влади буржуазію; обеззе­мелення селянства; патентна система, що сприяла створенню винаходів; попит у світі на англійські товари; існування ринку капіталів тощо. Надзвичайно сприя­тливими для промислового перевороту були географічне розташування Вели­кобританії та природно-економічні умови країни — водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для тексти­льної промисловості. Більшість технічних інновацій виникли в Англії, їх вико­ристовували в інших країнах, що прискорювало і полегшувало перехід цих країн на індустріальний шлях розвитку. Перехід від політики протекціонізму до фритредерства остаточно пере­творило країну в лідера світового економічного простору. Англія — країна, яка після промислового перевороту із аграрної країни швидко стала індустріальною.

Промисловий переворот у Франції відрізнявся від аналогічного проце­су в Англії. По-перше, розпочався він пізніше (1810—1820 рр.) і мав затяж­ний характер (завершився у 1850—1860 рр.). По-друге, незважаючи на ради­кальність буржуазно-демократичної революції 1789 р., з Франції довго вико­рінювалася феодальна економіка. Вона остаточно поступилася новій гос­подарській системі лише після революції 1848 р. По-третє, війни Наполеона І відволікали велику кількість людських ресурсів і коштів, необхідних для розвитку країни. По-четверте, континентальна блокада на тривалий період відсторонила Францію від англійських товарів, особливо від техніки. По-п'яте, французька влада не створила соціальних умов для розвитку інженер­ної думки та її впровадження у підприємницьку діяльність.

Промисловий переворот у Франції характеризувався низьким рівнем концен­трації виробництва: в її промисловості було мало потужних індустріальних гіган­тів. У Франції зберігалася структура господарства, зорі­єнтована на виробництво товарів для вищих верств суспільства, буржуазії, а та­кож на експорт модного одягу й взуття, парфумерії, ювелірних виробів та ін. Пі­сля завершення промислової революції Франція стала другою країною у світі після Англії і перетворилася з аграрної на аграрно-індустріальну.

Промисловий переворот у Німеччині розпочався в 1830-х рр. і тривав до 1870-х рр. Найважливішими причинами такого відставання від Англії і Франції була наявність феодальних середньовічних порядків у сільському господарстві, збереження цехів у промисловості, політична роздробленість країни, панування великих землевласників у політичній та економічній владі навіть після демократичної революції 1848 р., ізольованість країни від світових торгівельних шляхів, відсутність власного флоту, недостатня кількість ресурсів, відсутність колоній. Особливістю запізнілого промис­лового перевороту в Німеччині було й те, що незважаючи на використання передових світових технологій, він базувався на основі вітчизняного ма­шинобудування, на власних інженерно-технічних досягненнях. У країні відразу будувалися величезні на той час машинобудівні підприємства, оснащені найновішим обладнанням. Саме це забезпечило тут небачені у другій половині XIX ст. темпи промис­лового виробництва. Структура німецької фабричної промисловості теж вигідно відрізнялася від англійської та французької. У Німеччині успішно розвивалися хімічна, електротехнічна, металургійна галузі промисловості. Важливу роль у німецькому перевороті зіграли державні військові замов­лення. Німеччина вела агресивну військову політику під гаслом розширен­ня «життєвого простору». Промислове піднесення, яке відбулося після де­мократичної революції, дозволило поступово ліквідувати промислову відсталість, перетворило країну з аграрної на аграрно-індустріальну. Заве­ршення промислової революції в Німеччині стало однією з передумов її стрімкого піднесення в кінці XIX ст.

Розвитку промислової революції у США (початок XIX ст. — 80-ті роки XIX ст.) сприяла низка передумов: вигідне природно-географічне розташуван­ня (віддаленість від Європи, що давала можливість уникати європейських кон­фліктів) та кліматичні умови (сприяли розвитку різноманітних галузей народ­ного господарства); великі запаси природних ресурсів; значний приріст та урбанізація населення (викликані не обезземеленням селян, а переважно імміг­рацією, як правило, кваліфікованих робітників); відсутність феодальних пере­житків; створення патентної системи і потужного ринку капіталів; ціла низка технічних винаходів; війна за незалежність (1775—1783 рр.), яка зіграла роль першої буржуазно-демократичної революції.

Американська промислова революція пройшла в два етапи — спочатку вона відбулася на Півночі країни, а після громадянської війни (1861—1865 рр.) ре­волюція охопила Південь. Така ситуація була викликана історично: з початку виникнення країни Північ спеціалізувалася на промисловості, а Південь — на аграрній галузі з використанням праці рабів. У 1860 р. США посідали четверте місце у світі по випуску промислової продукції, а на останньому етапі промис­лової революції у 1873 р. випередили Великобританію і посіли перше місце. Наприкінці революції США стали індустріально-аграрною країною.