39. Розкрийте сутність явища "революції цін" та його зв’язок з Великими географічними відкриттями. Поясніть, як «революція цін» вплинула на економічний розвиток Західної Європи?

Революція цін – це ек наслідок великих географ відкриттів. Вона мала місце в країнах Західної Європи та відіграла дуже важливу роль у розкладі натураль­ного і формуванні товарного господарства. Попередні п'ятсот років до географічних відкриттів ціни на основні спо­живчі товари на довготермінових інтервалах залишалися практично стабіль­ними, що практично було не помітним для сучасників. Поясненням цього феномену були обмежена й практично стабільна кількість золота й срібла в Європі та натуральний ха­рактер господарства.

Після відкриття морських шляхів в Америку, Індію та Південно-Східну Азію грошовий голод у Європі замінюється могутнім припливом золота й срібла, який пояснювався здешевленням процесу видобутку цих металів. З географічними відкриттями виникло невідоме раніше явище — різ­кі стрибки цін на ринках західноєвропейських країн. Так, загальне зростання цін протягом XVI ст. відбулося майже у 4 рази. Це явище в науковій літературі дістало назву «революції цін».

Зауважимо, що цінова революція була викликана не лише потужним припливом коштовних металів на ринки Європи (що само по собі зумови­ло їх знецінення), а й різким падінням витрат на видобуток золота та срібла. З іншого боку, таким же чином, як дефіцит грошей стримував роз­виток товарності сільського господарства (і не лише його), зростання кі­лькості грошей в умовах ще досить великої частки натуральних форм ви­передило потребу в їх збільшенні.

Стан сільського господарства, як і інших галузей, не був готовий забезпе­чити обсяги виробництва, що були б відповідними такому обсягу грошових металів, який потужно збільшився. Грошова маса, якої стало незрівнянно більше, здатна була обслуговувати більшу масу товарів, але їх вироблялося недостатньо. Звідси інфляція і зростання цін, що віддзеркалило порушення економічних залежностей. Отже, інфляція, що виявилася у стрімкому зрос­танні цін, стала могутнім поштовхом до збільшення обсягів виробництва та розвитку товарності.

Жаном Боденом у його «Шести книгах про Республіку» (1576 р.), де він досліджував загальні умови добробуту й стабільності держав, було поміче­но, що зростання цін почалося з Іспанії, а вже потім хвиля пішла по інших країнах. Його ідею підтримали в Англії Вільям Стаффорд й Джерард Малейнс. Завдяки їм виникає кількісна теорія грошей, згідно з якою їх цінність визначається тільки співвідношенням кількості товарів та грошей. Ця теорія дожила до наших часів.

Зміни, що відбулися на ринку у явищі «революції цін», потягли за собою злам економічних відносин, що склалися. Прискорилося розшарування се­лянства й розорення значної частини феодалів, які не змогли пристосуватися до нових умов. Відбулося збідніння одних і збагачення інших підприємців.

У результаті «революції цін» значно погіршилося становище багатьох верств населення (робітників, які жили на заробітну плату, феодалів, які жили на фіксовану ренту, та більшості селян), але при цьому вона збагатила торгів­ців, промислову буржуазію, що народжувалася (робоча сила подешевшала, а продукція, що випускалася, подорожчала), заможні верстви селянства (з па­дінням купівельної сили грошей зменшувалися реальні розміри оброку).

Це прискорило процес так званого первісного нагромадження капіталу, а ра­зом із ним прискорився й розклад натурального господарства. Таким чином, «революція цін» стала тим базовим явищем, що відіграло особливу роль у фор­муванні товарного господарства та стало історичним фактом його утвердження.

40. Розкрийте зміни, які відбуваються у розвитку продуктивних сил Західної Євро­пи в XIV-XV ст. Обгрунтуйте положення про те, що зародження індустріального суспільства у країнах Західної Європи почалося в XVI ст.

У 14-15 ст. у Зх Європі спостерігався значний прогрес у гос­подарському житті. Цей прогрес передусім виявляється в розширенні землеробства, до господарських процесів починають залучати землі, які досі були незайманими, вкритими лісами чи болотами. Ці процеси були найтісніше пов'язані з пев­ними демографічними зрушеннями, за цей період, незважаючи на численні війни та епідемії, населення Європи зросло в два рази. Зростання населення зумовило зростання потреби в с/г продукції. На зміну застарілій перелоговій системі приходить нова – трипільна, що разом з застосуванням нових добрив та знарядь праці підвищило врожайність вдвічі. Перехід до грошової ренти(чиншу) збільшував зв'язок селянина з ринком та поглиблював товарно – грошові відносини, це стимулювало велику ярмаркову торгівлю що згодом витіснила дрібні місцеві ринки. Усі ці зміни господарського ладу приводили також до певних соціальних наслідків. Так, перехід до грошової ренти істотно по­слабив зв'язки селянства із землею і збільшив рухомість населення. Отримання особистої свободи викликало розшарування селян­ства.

В цей період в Європі відбувається становлення численних абсолютистських монархій. Відбуваються кардинальні зміни в феодальних господарствах, що надає селянам нові права та можливості. Міста поступово набувають статусу самоуправління.

Оскільки феодалізм і ринок були опосередковані простим товарним виробництвом, зміст перехідної від аграрно-феодального до індустріального

суспільства епохи полягав у розкладі феодальних відносин і формуванні передумов індустріалізації господарства, зародженні інститутів ринкової економіки.

Головною причиною переродження феодальних відносин у товарні, а по­тім у товарно-грошові виступила неадекватність форм організації феодаль­ного господарства умовам його відтворення й подальшого розвитку суспіль­ства. У надрах феодального суспільства як цілковито об'єктивне явище відбувалась еволюція господарського розвитку в напрямі поступового витіс­нення натуральної форми господарства товарною. Криза натуральної систе­ми господарства була початком становлення господарства ринкового типу.

Розпад феодального господарства був пов'язаний не тільки з розвитком товарного господарства, посиленням елементів товарності в господарстві, а й формуванням великих капіталів, перетворенням феодальної земельної вла­сності на об'єкт купівлі-продажу, використанням найманої робочої сили, посиленням майнової та соціальної диференціації тощо.

Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринко­вої економіки складалися в країнах Північно-Західної Європи протягом другого періоду європейського феодалізму. Головними з них були: руйнація натураль­но-господарських форм феодального господарства, ремісничих цехів, купець­ких гільдій, просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, грошова рента, становлення внутрішніх національних ринків, поява нових господарських форм, орієнтованих на товарно-грошові форми взаємодії. Ство­ренню загальноєвропейського товарного і грошового ринку сприяла міжнарод­на торгівля

Зародження індустріального суспільства у країнах Західної Європи почалося саме в XVI ст., тому, що на кінець XV ст. економіка феодального господарства в краї­нах Західної Європи набула певного розвитку. Чітко окреслилося феодальне та селянське господарство. Швидко зростає економіч­на роль феодальних міст, які стрімко розвиваються, а в них -ремісничого виробництва, що перетворюється на дрібнотоварне, поглиблюється суспільний поділ праці, розвивається внутрішня та зовнішня торгівля, зростає роль грошей. А всі перелічені факти були передумовами інустріального суспільства.