logo
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

114. Суцільна колективізація та її соціально-економічні наслідки.

Поштовхом до переходу до суцільної колективізації стала хлібо­заготівельна криза 1927/28 р.

Першим кроком до суцільної колективізації мав стати перший п'яти­річний план, за яким колективізації в Україні на добровільних засадах підля­гало 30 % селянських господарств. Але криза хлібозаготівель 1927/28 р., не­обхідність застосування надзвичайних заходів для вилучення хліба стали поштовхом до прискорення суцільної колективізації.

Головною формою колективних господарств стали артілі. Основою їх функціонування були неподільні фонди

Одночасно з колективізацією відбувався процес розкуркулення, у резуль­таті якого в селян вилучали майно, землю, а їх самих з родинами виселяли в дальні необжиті місця.

Злочинна стратегія «соціалістичного» очищення села здійснювалася й іншими методами. Таким меьодом був «голодомор» 1932-1933 р. Терор засобом голодомору вирішував одразу кілька завдань:

1.Через відсутність продовольчої бази за рахунок вивезення хліба, навіть насіннєвого фонду для посіву озимих і ярих, селяни не змогли б ефективно протистояти існуючій владі.

2.Терор голодомором був найбільш ефективним за результатами знищення українського селянства, яке більшовики вважали своїм ворогом в Україні.

3.Голодомор був зброєю тотального знищення, охоплюючи все населе­ння. Він порушував демографічний баланс, підриваючи приріст населення, що призводило до фізичної деградації нації.

4. Голодомор знищував лише людей, залишаючи неушкодженим все їхнє особисте майно, засоби сільськогосподарського виробництва.

5.Голодомор дав можливість більшовикам змінити етнографічний склад населення України на свою користь

6. Голодомор 1932—1933 років в Україні повністю реалізував ідею пере­творення селян-власників на «сільський пролетаріат», на довгі роки похова­вши лозунг «земля — селянам», з яким більшовики прийшли до влади в 1917 р.

Перетворення колгоспів на специфічний механізм для привласнення дер­жавою результатів праці селян йшло й іншими напрямами. Були одержавле-ні машинно-тракторні, які спочат­ку створювалися на паях держави, колгоспів і засобів населення.

Підбиваючи підсумки 30-х років, можна зробити такі висновки:

> утворилася централізована економічна система, заснована на повному одержавленні виробництва та ліквідації приватної власності, затвердженні командного стилю в управлінні промисловістю і директивних методів керів­ництва;

-було створено могутню важку промисловість, що не залежала від ім­порту, з'явилися нові галузі економіки, почався масовий випуск автомобілів, тракторів, комбайнів та ін.;

-модель індустріалізації спиралася на екстенсивний розвиток, чинники ефективності виробництва не діяли;

-сільському господарству було завдано важкого удару, обсяги виробни­цтва знизилися;

-високих темпів розвитку набуло воєнне виробництво (танків, літаків та ін.);

-помітною стала розбалансованість, виникли серйозні диспропорції в народному господарстві;

-рівень життя населення залишався вкрай низьким.