logo
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

61. Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша

Суттєвий вплив на всі сторони життя Європейської цивілізації мала сві­това економічна криза 1873 р., яка була наслідком перевиробництва товарів. Криза поклала початок другій науково-технічній революції (70-ті роки XIX ст. - 1918 р. XX ст.), яка мала істотний вплив на всі сторони життя людства, зумовила розвиток науки і техніки, привела до переходу від вільної конку­ренції до виникнення монополій, які стали відігравати провідну роль в економіці країни.

Суть другої НТР полягає,перш за все в НАУЦІ

- в ек теорії – маржинальна революція – поява неокласичного напрямку (нео-новий)

- нові науки про людину:антропологія, психологія, науки про управляння виробництвом

- розвиток техніки та природничих наук дав поштовх новим відкриттям і їх впровадженню у виробництво.

- наука двигун НТР( створюються наукові центри,інститути(Форд з його лабораторією),розробляються нові засоби виробництва)

- освітня революція:розвиток середньої,спеціальної,технічної та вищої освіти(з'являються висококваліфіковані спеціалісти,науковці)

Науково-технічна революція на відміну від першої промислової револю­ції (переходу від мануфактури до фабрики) відбувалася на принципово новій технічній базі. Саме в цей час на зміну енергії пару прийшла електрична енергія, яка знайшла своє застосування в промисловості, на транспорті, у побуті. Було винайдено нові види двигунів.

Запроваджуються нові технології в нафтодобувній, нафтопереробній, хі­мічній промисловості. Удосконалюються процеси виплавки металу. Значного розвит­ку набуває транспорт. У промисловості пошири­лися нові види енергії - нафта й газ.

З'являються перші спроби автоматизації виробничих процесів, відбува­ється масове поточне виробництво різних товарів, упроваджуються науково обґрунтовані технології поточного виробництва, які дали можливість інтенсифікувати працю, підвищити її продуктивність, одержати більші прибутки.

Помітного поширення набуває кооперація у виробництві різних товарів.

Застосування нової техніки та технологій на виробництві не могло не вплинути на швидке зростання обсягів промисловості, на суттєві структурні зрушення в економіці. Прискореними темпами стала розвиватися важ­ка промисловість, випереджаючи легку промисловість і сільське господар­ство.

У сільському господарстві подальшого розвитку набуває фермерство, як американський шлях розвитку.

Отже, за таких умов науково-технічна революція не могла не привести до нових змін у ринковій системі. Вона створила принципово нове матеріальне виробництво, засноване на новій техніці і технологіях, яке кардинально від­різнялося від періоду промислової революції та вільної конкуренції. Відбувався об'єктивний процес подолання стихії вільної конкуренції через зміну форм власності на засоби виробництва. У нових умовах конкуренція ще біль­ше загострювалася через намагання завоювати ринок, одержати прибуток та через дорожнечу нової техніки й технологій. Загострення конкуренції при­вело до концентрації виробництва і капіталу, адже виробництво товарів на великих підприємствах було економічно вигіднішим.

На зміну вільної конкуренції приходить монополія, яка бу­ла наслідком концентрації та централізації виробництва і капіталу на вели­ких підприємствах. Монополія – це окркмі наймогутніші підприємства чи об*єднання підприємств, що ви робляють переважну більшість продукції певного типу ф тому впливають на процес ціноутворення. На процес монополізації активно впливали також досяг­нення другої науково-технічної революції.

Монополії в кінці XIX ст. перетворилися в головну форму господарських одиниць країн Європейської цивілізації, стали відігравати провідну роль в їх економіці.

З переходом від системи вільної конкуренції до монополістичної відми­рають старі форми організації господарства та з'являються нові. Виникають нові елементи ринкової інфраструктури - торговельні палати, контори аудиту та лізингу, довірчі товариства, біржі праці, різні фонди.

Структурні зрушення в промисловості кінця XIX ст., поява нової техніки та технологій, загострення конкурентної боротьби між підприємцями вимага­ли одночасно великих коштів, яких не вистачало навіть у великих власників. Особливо потреба в коштах зросла зі збільшенням розмірів підприємств та впровадженням нової техніки. За цих умов стало необхідним залучення сторонніх капіталів через випуск акцій - цінних паперів. Виникає колективна акціонер­на форма приватної власності.

Таким чином, акціонерна форма власності стала відігравати основну роль у розвитку економіки.