logo
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

107. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії і практики постіндустріального та інформаційного суспільства.

Особливості історико-культурного розвитку капіталізму в різних країнах обумовили формування різних авріантів концепції постіндустріального суспільства, серед яких можна виділити два основні: ліберальний і радікальний. Ліберальний спирається на американську модель капіталістичного розвитку, а радикальний на європейську.

В основу концепції постіндустріального суспільства покладе­но теорію трьох хвиль цивілізації Е. Тоффлера —- розподіл усього суспільного розвитку натри етапи: доіндустріальний, індустріальний та суперіндустріальний. У до індустріальному суспільстві ви­значальною була сільськогосподарська сфера; в індустріальному — промисло­вість; у постіндустріальному — сфера послуг та інформації.

На формування концепції постіндустріального суспільства суттєвий теоретичний вплив справили теорії індустріального су­спільства (особливо концепції Р. Арона та В. Ростоу). Теорію постіндустріального суспільства було розроблено американсь­ким соціологом Д. Беллом.

Фундаментальними складовими теорії пост індустріаль­ного суспільства є такі:

Наприкінці 40-х рр 20 ст. Кларк та Фурастьє сформулювали найважливіші методологічні принципи теорії постіндустріального суспільсва – поділ усього суспільного виробництва на три сектори: первинний (с/г та добувна галузь), вторинний (промисловість та будівництво), третинний (сфера послуг).

Ідеї індустріального сус-ва Голбрейта і постіндустріального сус-ва Рісмена модифікувалися в коцепції інформаційного та постекономічного сус-ва.

М. Кастельс говорить про зміну індустріального способу розвитку інформаціональним способом, а головним джерелом останнього називає технологію генерування знань, оброки інформації і символічної комунікації.

Т. Сакай відзачає, що сучасні інформаційні технології спрямовані на зниження залежності вд матеріальних благ і збільшення диверсифікованості і масштабів інформаційних послуг.

Так, інформвційне сус-во принципово відрізняється від індустріального, а саме: змінюється форма організації вир-ва; людина може тепер повноправно брати учать у виробничих процесах, перебуваючи на відстані від великих економічних центрів; в в інформаційному сус-ві знижується значення бюрократичного управління; змінюється система цінностей, коли громадськість потребує від компаній вирішення не тільки економічних, а й соціальних проблем; зростає взаємопереплетіння і взаємодія економічних процесів у світовому масштабі, а отже – зростає роль наднаціонального регулювання і наднаціональних інститутів.