69. Дайте порівняльну характеристику господарських систем країн Західної Європи та сша в 70-ті роки хіх – на початку хх ст.

Суттєвий вплив на всі сторони життя Європейської цивілізації мала світова економічна криза 1873 р., яка була наслідком перевиробництва товарів. Криза поклала початок другій науково-технічній революції, яка мала істотний вплив на всі сторони життя людства, зумовила розвиток науки і техніки, привела до переходу від вільної конкуренції до виникнення монополій, які стали відігравати провідне місце роль економіці країн.

Науково-технічна революція відбувалася на принципово новій технічній базі. Саме в цей час на зміну енергії пару прийшла електрична енергія, яка знайшла своє застосування в промисловості, на транспорті, у побуті.

3'являються перші спроби автоматизації виробничих процесів, відбува­ється масове поточне виробництво різних товарів, упроваджуються науково обгрунтовані технології поточного виробництва, які дали можливість інтен­сифікувати працю, підвищити її продуктивність, одержати більші прибутки.

Помітного поширення набуває кооперація у виробництві різних товарів. Застосування нової техніки та технологій на виробництві не могло не вплинути на швидке зростання обсягів промисловості, на суттєві структурні зрушення в економіці. Прискореними темпами стала розвиватися важ­ка промисловість, випереджаючи легку промисловість і сільське господарство.

У сільському господарстві подальшого розвитку набуває фермерство, як американський шлях розвитку. Загалом у країнах Європейської цивілізації існувало два шляхи розвитку у сільському господарстві - американський та прусський, які перепліталися між собою.

На зміну вільної конкуренції приходить монополія, яка бу­ла наслідком концентрації та централізації виробництва і капіталу на вели­ких підприємствах.

Монополії в кінці XIX ст. перетворилися в головну форму господарських одиниць країн Європейської цивілізації, стали відігравати провідну роль в їх економіці.

Швидкого розвитку набувають та­кі нові форми господарювання, як акціонерні компанії, транснаціональні кор­порації та міжгалузеві компанії. В умовах монополізації посилюється регулятивний вплив держави на господарську діяльність. Держава стає на захист монополій, проводить зовнішню політику в їхніх інтересах, створює інфраструктуру, піклується про освіту та науку, впливає на духовно-культурний розвиток.

В останній третині XIX ст. у США також швидкими темпами відбувається про­цес індустріалізації, зростання важкої промисловості.

Швидкими темпами розвивалися легка та харчова промисло­вість, значного поширення набуло масове виробництво готового одягу та взуття.

Бурхливе зростання промисловості супроводжувалося швидким техніч­ним прогресом, упровадженням досягнень другої науково-технічної рево­люції.

У промисловості широко застосовується електрична енергія проводиться раціоналізація виробництва, зокрема впроваджується поточній: метод, спрямований на економію праці.

Економічні кризи в США сприяли концентрації та централізації виробни­цтва і капіталу.

У США утворення трестів давало можливість об'єднати дрібні компанії, використати кошти на найбільш сучасних підприємствах, налагодити виро­бництво та збут продукції, досягти значного ефекту економії та збільшення прибутку.

Отже, фермерські господарства стали основою зростання сільськогоспо­дарського виробництва, спираючись на передову технічну базу. Знач­ного розвитку набули духовно-культурна сфера, наука, підтримка уря­дом економіки.

Наприкінці XIX ст. США перетворилися в реального лідера світової економіки, посівши перше місце у світі за обсягами промислового і сіль­ськогосподарського виробництва.