logo
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

62. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції

В останній чверті XIX ст. відбуваються, по суті, революційні зміни у ринковій системі: перехід від вільної конкуренції до монополістичної, ви­никнення нових форм власності та господарювання.

Монополії в кінці XIX ст. перетворилися в головну форму господарських одиниць країн Європейської цивілізації, стали відігравати провідну роль в їх економіці.

У ринковій системі монополії виступають у вигляді картелів( об*єднання підприємств, що виробляють однакову продукцію з метою проведення єдиної екон та технологічної політики), синдика­тів, трестів та концернів як нових форм господарювання щодо виробницт­ва, збуту продукції, керівництва підприємствами.

З переходом від системи вільної конкуренції до монополістичної відми­рають старі форми організації господарства та з'являються нові. Так, посту­пово зникають фірми, які належали одній сім'ї. Виникають великі підприємства, у фінансовій сфері зникають заставні контори, а їх місце займають потужні банки. Виникають нові елементи ринкової інфраструктури - торговельні палати, контори аудиту та лізингу, довірчі товариства, біржі праці, різні фонди.

Структурні зрушення в промисловості кінця XIX ст., поява нової техніки та технологій, загострення конкурентної боротьби між підприємцями вимага­ли одночасно великих коштів, яких не вистачало навіть у великих власників. Особливо потреба в коштах зросла зі збільшенням розмірів підприємств та впровадженням нової техніки. За цих умов стало необхідним залучення сторонніх капіталів через випуск акцій - цінних паперів. Виникає колективна акціонер­на форма приватної власності. Акціонерні товариства накопичують кошти, посилюють концентрацію капіталу.

Таким чином, акціонерна форма власності стала відігравати основну роль у розвитку економіки.

У керівних конторах монополій утворюються нові структурні відділи: нової техніки та технології, нових методів праці тощо. Ці прогресивні захо­ди були спрямовані на одержання більших прибутків в умовах загострення конкурентної боротьби між монополіями. Швидкого розвитку набувають та­кі нові форми господарювання, як акціонерні компанії, транснаціональні кор­порації та міжгалузеві компанії. Монополістична ринкова система не знижує конкуренції, а, навпаки, загострює її.

Особливість конкуренції між монополіями полягає у диференціації їхньої продукції, яка відрізняється кращою якістю. Насичення монополіями ринків своїх країн товарами призводить до того, що вони виходять з товарами на ринки інших країн, де стикаються з товарами подібних монополій. Це загос­трює конкуренцію. Конкурентна боротьба між монополіями примушує їх укладати угоди про розподіл світових ринків.

Домінування монополій в економіці, придушення ними малих та середніх підприємств, які не витримали конкуренції, привело до прийняття антимонопольних законів, першим з них був прийнятий у США.