32.Значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.

На останньому етапі існування середньовічного суспільства в XV – першій половині ХУІІ ст. темпи економічного розвитку європейських країн ще більше зростають. Велику роль у цьому процесі відіграли Великі географічні відкриття (ВГВ), пов’язані з відкриттям європейцями нових земель і континентів, активним освоєнням інших частин світу, встановленням економічних зв’язків між окремими регіонами Земної кулі. Серед Великих географічних відкриттів найважливішими є: 1)подорож португальця Васко да Гама до Індії 1497-1499; 2)відкриття Америки Христофором Колумбом у 1492 році; 3) Експедиція Фернандо Магеллана у 1519-1521 рр – перша кругосвітна подорож.

Серед економічних передумов вирізнялися: 1)бурхливий розвиток промисловості, зростання товарності с/г, що приводило до потреби в нових ринках збуту; 2) ускладнення грошового обігу вимагало більшої кількості дорогоцінних металів як засобів обігу; 3)криза середземноморської торгівлі.

До політичних передумов ВГВ можна віднести: 1)розвиток абсолютизму в Зх Європі, який створив передумови для організації великих морських експедицій, головною метою яких було захоплення колоній; 2)завершення державного об’єднання низки країн Зх Європи, що супроводжувалося закінченням тривалих виснажливих воєн.

Науково-технічними передумовами ВГВ були досягнення в науці та техніці європейців, які забезпечили можливість тривалих подорожей – мапи, нові кораблі. Одним з найбільших економічних наслідків ВГВ стала «революція цін» у Зх Європі. Відбувся стрибок цін на продукцію с/г, а потім і на інші товари.

Значення ВГВ: 1)Розширилася територіальна сфера обігу; 2) Розширився торговельний асортимент за рахунок нових товарів; 3) Боротьба за оволодіння новими ринками приводить до створення монопольних торговельних об’єднань; 4) Центр торгівлі переміщується із Середземного моря в Атлантичний, Тихий і Індійський океани; 5) Змінюється техніка торгівлі – виникають біржі та великі банки; 6) Відбувається становлення світового ринку.Виникає міжнародний поділ праці; 7) посилюються нові тенденції в економічній політиці європейського абсолютизму – меркантилістичні.

Великі географічні відкриття мали надзвичайно важливе зна­чення не лише для європейської, а й для світової економіки. Від­бувається становлення світового ринку. Унаслідок відкриття но­вих земель площа відомої європейцям поверхні Землі до кінця XVI ст. збільшилася в шість разів.

Розширюється не лише територіальна сфера обігу, а й торго­вельний асортимент за рахунок нових товарів (тютюн, какао, ка­ва, картопля, томати тощо); різко збільшується обіг відомих, але рідкісних раніше рису, цукру, прянощів. Так, у XVI ст. увезення прянощів в Європу перевищувало обсяг венеціанського та генуе­зького імпорту більше, ніж у 30 разів (з 200 до 7000 т).

Боротьба за оволодіння новими ринками вела до створення в ря­ді країн монопольних торгов об'єднань, найбільш потуж­ними з яких стали голландська та англійська Ост-Індські компанії.

Переміщення основних торговельних шляхів із Середземного моря в Атлантичний океан зумовило занепад італійської торгівлі, передусім венеціанської та генуезької. Роль основних торговель­них центрів спочатку переходить до портів Піренейського півос­трова (Ліссабон, Кадіс — аванпорт Севільї та ін.). Італійські міста змінили торговельну спеціалізацію (увезення в Європу східних тканин, вивезення на Схід англійського сукна). Німецькі міста опинилися поза світовою торгівлею. Водночас зросло значення міст уздовж узбережжя Атлантичного океану, насамперед Антве­рпена (Нідерланди), який став справжнім центром світової торгі­влі — як ввозу, так і вивозу з Європи. Змінюється й техніка тор­гівлі, яка удосконалюється настільки, що поширюється торгівля за зразками. Це, у свою чергу, вело до створення торговельних бірж, першою з яких стає антверпенська. Поступово роль центру світової торгівлі й кредиту отримують Амстердам та Лондон.