65. Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії

Утворення єдиної Німецької держави після франко-прусської війни стало початком швидкого економічного розвитку Німеччини.

Також промисловому розвитку Німеччини сприяло шви­дке зростання населення, яке давало велику кіль­кість робочих рук. На це впливали політика держа­ви, церкви та загальне підвищення життєвого рівня населення.

У зв'язку з цим виникає масовий попит на різні товари та послуги. Одним з важливих факторів прискорення розвитку промисловості, особ­ливо важкої, було виготовлення зброї для армії.

На швидкі темпи промислового виробництва в Німеччині також впливало форсоване будівництво залізних доріг.

У промисловості Німеччини в останній третині XIX ст. створювалися акціо­нерні товариства на базі колективної власності з поділом праці та використан­ням новітніх досягнень техніки та технологій, її промисловість не мала такого застарілого устаткування, як англійська і французька. Це, у свою чергу, вплива­ло на високі темпи індустріалізації та зростання продуктивності праці більше, ніж в інших країнах.

Великого розвитку набули новітні галузі промисловості: електротехнічна, алюмінієва та хімічна. Швидкими темпами розвивалося машинобудування, особливо верстатобудування. Текстильна та харчова промисловості Німеччини, відставали від обсягів виробництва провідних країн світу, це було пов'язано із залишками феодалізму в сільському господарстві, низькою ку­півельною спроможністю переважної частини населення та вузькістю внут­рішнього ринку.

У 70 - 80-х роках XIX ст. процес економічного розвитку країни приско­рюється. Відбувається перетворення Німеччини з аграрно-індустріальної в індустріально-аграрну державу, завершується промисловий переворот.

Прискорені темпи розвитку підприємств важкої промисловості привели до конкуренції виробництва та утворення монополій, які здебільшого ви­никали у формі картелів. Однією з причин утворення картелів є збіль­шення прибутку через усунення конкуренції всередині об'єднання та при­душення зовнішньої конкуренції з боку фірм, які беруть участь у даній угоді.

Для Німеччини була характерною велика роль банків у стимулюванні розвитку промисловості та швидкий процес концентрації банківського капіталу.

Швидкого економічного розвитку Німеччина досягла і завдяки активному втручанню держави в усі сфери економічного, політичного та духовно-культурного життя країни. Після об'єднання Німеччини у країні формується державний капіталізм, а уряд перетворюється на координацій­ний центр усієї господарської системи, активно втручається в її роботу і сприяє її розвитку.

Під впливом значних економічних зрушень у Німеччині зародилася нова історична школа та соціальний напрям економічної думки.

Для нової історичної школи соціальне питання ніколи не залишалося поза увагою. Спираючись на свій метод, саме вона зосереджувала увагу на важ­ливому значенні всіх соціальних інституцій.

Причиною виникнення соц напряму була монополізація економіки, яка спричинила різку поляризацію доходів населення і як наслідок, загострення класових суперечностей.

Соціальний напрям у політичній економії не яв­ляв собою цілісного економічного вчення і був спрямований насамперед на вирішення таких практичних проблем: 1. соціальний підхід до аналізу господарських явищ, дослідження економіки як частини соціальної системи, підвищена увага до проблем соціальної справед­ливості; 2. заперечення об'єктивних економічних законів та об'єктивно зумовле­ної соціальної поведінки людей; 3. визначення примату неекономічних факторів соціально-економічного розвитку, насамперед правових чинників, підпорядкованих морально- етичним нормам; 4. активний захист приватної власності, заперечення експлуатації найма­ної праці та визнання можливості соціально-економічного прогресу ринко­вої економіки за допомогою соціальних реформ та державно-правового регулювання.