logo
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

104. Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку на сучасному етапі.

Серед причин та умов європейської інтеграції, що розпочалася від 20 ст. Слід назвати такі:

Країни, які брали участь у плані Маршала у червні 1947р. заснували комітет європейського економічного співробітництва, який підготував конвенцію, підписану 16 травня 1947р. Так виникла Організація європейського економічного співробіиництва (ОЄЕС)

Початком інтеграційних процесів в Європі прийнято повязувати з утворенням у 1951р.тза Паризькою угодою Європейського обєднання вугілля і сталі (ЄОВС), до якого увійшли Франція Західна Німеччина, Італья, Бельгія, Нідерланди, Люксембург.

Наступгим кроком в інтеграційному процесі була Римська угода 1957 р., за якою країни-члени ЄОВС заснували Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) та Європейське Співтовариство з Атомної енеггії (Євроатом).

Упродовж 1958-1969 рр. було створено митний союз.

Сучасна теорія міжнародної економічної інтеграції розрізняє п'ять ступенів, чи послідовних етапів, розвитку інтеграційних процесів: 1) зо­на вільної торгівлі; 2) митний союз; 3) єдиний чи спільний ринок; 4) еконо­мічний союз; 5) економічний та валютний (монетарний) союз, чи повний економічний союз.

Сьогодні лише одна міжнародна інтеграційна група країн пройшла реально перші чотири із зазначених етапів — Європейський Союз. Інтеграційні процеси, що почалися в Європі з початку 50-х років XX ст., упро­довж кількох десятиліть заклали підґрунтя для логічного переходу до вищої форми економічної інтеграції — повного економічного союзу.

На сьогодні Європейський Союз налічує 27 країн.

В Європі єдиний ринок з вільним переміщенням капіталу, товарів, послуг та робочої сили було створено до початку 1993 р. Одразу ж було поставлено завдання створення Економічного і Валютного Союзу (ЕВС), причому за короткі терміни, до початку 1999 р.

Коло інтересів та завдань, які необхідно було вирішити значно розшири­лось: усуваються торговельні бар'єри, в результаті поетапної реалізації Пла­ну Жака Делора створюється Європейський центральний банк та його на­ціональні відділення, введено спільну грошову одиницю — євро (замість екю) тощо.

У рамках ЄЕС його учасникам до початку 80-х років вдалося налагодити програмування розвитку економіки та її спеціалізацію по країнах. На сьогодні ЄС перетворився в один із головних центрів світового господарства. На ЄС припадає 1\3 світового товарообігу країн з ринковою еко­номікою. ЄС також перевищив показники США за обсягом промислового ви­робництва і володіє половиною валютних резервів світу.