22.Господарська система Давньої Греції та її відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
Греція не була єдиним політ. цілим, суспільне життя античної Греції зосереджувалося у полісах — містах-державах, розташованих по берегах та островах Егейського й Іонічного морів., Кожне місто-поліс жило власним життям. Економічні зв'язки за умов панування натур. гос-ва були досить вузькими, господар. життя переважно зосереджувалося в окремих родинах, у їх домашньому («ойкісному» — від давньогр. «ойкос» — дім) гос-ві. . На чолі такої патріархальної родини стояв родоначальник або домовласник, який у господарському відношенні виступав як управитель та землевласник. Саме право на землеволодіння визначало участь у державному управлінні, а клієнти, які знаходилися під захистом та заступництвом патріархальної родини, таких прав не мали. У містах-полісах крім повноправних громадян існували ін категорії населення, зокрема метки (іноземці), які прав на землю не мали і вимушені були займатися ремеслом та торгівлею, заняттями, які греки вважали негідними громадянина.Така патріархальна родина була самодостатньою, забезпечувала власні потреби за рахунок власного ж господарства. Ремесло вже виникає, але також виключно для забезпечення власних родинних потреб.Поділ праці у патріархальній родині ще не визначав суспільного поділу праці. У добу загострення суперечностей і початку кризи рабовласницького суспільства економічна думка Стародавньої Греції сягає розквіту. Палким прихильником економічного устрою давньої Спарти, законів Лікурга, був Ксенофонт - афінський аристократ, філософ, автор трактатів «Економікос» («Домобудівництво») та «Кіропедія», в яких він виступав як ревний прихильник та захисник натурального господарства. Особливо звеличував він с/г, намагаючись показати у своїх творах, що добробут країни залежить лише від землеробства, саме воно виступає в нього як головна сфера господарської системи. Щодо ремісництва та торгівлі, то Ксенофонт засуджує їх. У той же час Ксенофонт досить високо ставить заняття ремеслом у домашньому господарстві для задоволення власних потреб, коли воно поєднується із землеробством. Визнавав він і важливість та корисність для держави праці ремісників, але за умови, що до ремесла залучено рабів та метеки.
Д-ва за словами Платона, розпалася на 2 половини – багатих та бідних, які жили разом, але були ворожими один до одного. У його працях «Держава» та «Закони» він намагається пояснити явища політичного та економічного життя, пропонує програму соціальної реформи, у «Державі», - докорінне реформування родини, держави та економічного ладу. Платон зображуючи ідеальну державу ділить її населення на 3 класи: філософи та воїни, які мають забезпечувати суспільні інтереси і не повинні мати власності та займатися господарською діяльністю; матеріально їх має забезпечувати суспільство. Третій клас простолюд має забезпечувати потреби перших двох класів – землероби, ремісники та купці, що єдині мають власність. Раби – знаряддя праці, що розмовляє. У «Законах» Платон пропонує оновлену модель ідеальної держави, розвиваючи та конкретизуючи свої аргументи щодо засудження лихварства, обґрунтування провідної ролі землеробства порівняно з ремеслом і торгівлею. Земля належить державі і передається у спадкове користування філософам та воїнам за зрівняльним принципом.
Аристотель, у працях «Нікомахова етика» (або просто «Етика») та «Політика» дає характеристику господарського життя, аналізу певних економічних процесів. Вчення про господарські відносини між людьми в Аристотеля поєднується із вченням про суспільство. Метою поєднання людей у суспільство він вважає досягнення якомога більшого людського щастя, а для здійснення цієї мети існують такі суспільні групи, як громада та держава. Родина – перша найнижча форма господарської асоціації, а її вищою формою є суспільство.
Аристотель вбачає центр господарського життя у домашньому (родинному) господарстві, яке має забезпечувати себе майже всім необхідним, а те, що не вистачило, можна отримати через «справедливий обмін» з сусідами. Свою науку про господарство він ділить на дві частини – власне економіку та хрематистику. Економіка – це природна господарська діяльність, спрямована на отримання необхідних для життя продуктів, споживчих цінностей. Хрематистика ж – це мистецтво наживати багатство, наука про збагачення, під яким він розуміє діяльність, спрямовану на отримання доходу, особливо у вигляді грошей. Там, де товари виробляються для обміну, з економіки безперервно народжується хрематистика. Величезною заслугою Аристотеля було те, що він першим виявив деякі категорії економічної науки про багатство, про виробництво, про гроші та обмін. Він сформував поняття «справедливої ціни» - ціна, яка встановлюється за обопільною добровільною угодою учасників обміну, які не є монополістами. А в основі ціни лежить потреба у тому, чого немає у кожного з учасників обміну. Важливе місце займає вчення про власність – індивідуальна власність відповідає людській натурі. Виділив населення «ідеальної держави»: землероби, скотарі, ремісники, торговці, наймані робітники та раби.
- 1.Суть, зміст та значення цивілізаційної парадигми для пізнання суспільних процесів.
- 2.Господарство, господарська система та її еволюція
- 3. Порівняльний аналіз типів господарських систем та їх змісту
- 4. Об’єкт та предмет історії економіки та економічної думки
- 5.Сутність, фундаментальні принципи побудови та значення системно - синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.
- 6. Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни
- 7. Підходи та критерії щодо періодизації господарського розвитку суспільства.
- 8.Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.
- 9. Розкрийте особливості історико - економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- 10.Порівняйте сутність та зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.
- 11.Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.
- 12. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
- 13. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства.
- 14. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська культура та її знач.
- 15. Передумови і умови становлення господарства ранніх цивілізацій.
- 16. Розвиток господарської сфери суспільства Месопотамської цивілізації. Закони Хамурапі про явища і процеси господарського життя.
- 17. Розвиток господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- 18. Визначте спільні риси і відмінності господарств Месопотамії, Давнього Єгипту, Кріто-Мікенської цивілізації.
- 19.Порівняйте особливості формування Східної та Західної цивілізації в осьовий час та дайте їм ( «осьовому часу», Східній та Західній цивілізації) загальну характеристику.
- 20.Господарська система Давньої Індії в осьовий час та її відображення в “Артхашастрі”.
- 21.“Гуань-дзи” як пам'ятка економічної думки Давнього Китаю та її зв'язок з реформами Цинь Шихуана (259-210 рр. До н.Е.).
- 22.Господарська система Давньої Греції та її відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- 23.Еволюція поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.
- 24.Порівняльна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.
- 25.Загальна характеристика підсистем суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя та їх зв'язок з господарською системою
- 26.Характеристика господарських одиниць (форм) в Західній Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі “Капітулярію про вілли”.
- 27. Виникнення середньовічних міст в Західній Європі та їх господарський розвиток. Корпоративні форми організації господарства та їх висвітлення в цехових статутах.
- 28. Господарські форми в українських землях доби середньовіччя. Їх характеристика.
- 29.Українські міста та еволюція організації їх господарства доби середньовіччя.
- 31.Вплив політичних, соціальних, духовно-культурних та економічних факторів на господарське життя європейських держав пізньофеодальної доби.
- 32.Значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.
- 33.Процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- 34.Формування товарно-грошового (капіталістичного) господарства: передумови переходу від простого товарного до товарно-грошового (капіталістичного) ринкового господарства.
- 36.Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- 37.Формування передумов товарного господарства та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.
- 38.Економічна думка періоду первісного нагромадження.
- 39. Розкрийте сутність явища "революції цін" та його зв’язок з Великими географічними відкриттями. Поясніть, як «революція цін» вплинула на економічний розвиток Західної Європи?
- 41. Відродження, Реформація і Просвітництво, їх сутність та роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- 42. Суть і значення демократичної, промислової та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- 43. Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Англії, Франції, Німеччині і сша (передумови, періоди, особливості та наслідки).
- 44. Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина хvіі - 60-ті роки хіх ст.).
- 45. Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- 46. Зробіть порівняльний аналіз меркантилізму і класичної школи політичної економії (суть, представники, історичні умови виникнення, методологія та трактування основних економічних категорій).
- 47. Проаналізуйте процес становлення теорії вартості в економічному спадку в.Петті, а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- 48. Історична школа: причини виникнення, сутність, етапи розвитку та вплив на розвиток господарства Німеччини
- 49. Марксистська економічна теорія та сучасність.
- 50. Виникнення і становлення нових форм господарювання в умовах генезису ринкової економіки в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.).
- 54. Проблема протекціонізму та фритредерства у теоріях представників економічної думки хv – хvііі ст. (меркантелістів, фізіократів, а.Сміта та д.Рікардо)
- 55. Економічні передумови Визвольної війни українського народу (1648-1676)
- 56. Основні напрями економічної політики б.Хмельницького та її меркантилістські засади
- 57. Господарська система Гетьманату та її еволюція на протязі другої половини XVII — середини XVIII ст.
- 58. Господарська система Західної України та її еволюція під впливом реформ Йосипа іі
- 59. Основні прояви елементів ринкового господарства в господарській системі країни наприкінці XVIII - початку хіх ст.
- 60. Криза кріпосної системи та її відображення у працях українських економістів першої половини хіх ст. (в.Каразіна, м.Балудянського, і.Вернадського)
- 61. Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша
- 62. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції
- 63. Внесок а.Маршалла у світову економічну науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії
- 64. Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму
- 65. Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії
- 66. Причини швидкого економічного розвитку сша наприкінці хіх ст. Особливості американської школи маржиналізму
- 67. Основні тенденції господарського розвитку Франції на межі хіх – хх ст. Математична школа маржиналізму
- 68. Господарська система Англії на межі хіх – хх ст. Кембриджська школа
- 69. Дайте порівняльну характеристику господарських систем країн Західної Європи та сша в 70-ті роки хіх – на початку хх ст.
- 70. Порівняльна характеристика господарського розвитку Німеччини та Франції на межі хіх ст.
- 71. Особливості становлення та розвитку ринкового господарства в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- 72. Основні течії економічної думки в Україні (кінець хіх – початок хх ст.)
- 73. Порівняйте основні положення реформ 1848 та 1861 рр. Та їхній вплив на генезис ринкових відносин у підавстрійській та підросійській Україні
- 74. Представники Київської психологічної школи (м.Бунге, д.Піхно, о.Білимович) про шляхи ринкової перебудови суспільства
- 75. Творчий внесок м.Тугана-Барановського в українську та світову економічну думку
- 76.Роль столипінської аграрної реформи в господарському розвитку України.
- 77.Сутність та етапи становлення світової системи господарства.
- 78.Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.
- 79.Світова економічна криза (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. «Новий курс» д. Ф. Рузвельта.
- 80.Особливості економічної кризи 1929-1933 років у Німеччині. Виникнення необералізму та його роль у господарському відродженні країни.
- 81.Соціально- економічні наслідки Першої світової війни. Версальська угода та її економічний зміст.
- 82.Світове господарство в роки стабілізації. Економічний зміст планів Дауеса та Юнга.
- 83.Особливості розвитку світового господарства на зламі хіх-хх ст. Та їх відображення в концепціях імперіалізму (Дж. Гобсон, в. І. Ленін, к.Каутський, р. Гільфердінг, й. Шумпетер).
- 84.Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е. Чемберліна, Дж. В. Робінсон, й. Шумпетера.
- 85.Причини виникнення, суть та основні напрями раннього інституціоналізму.
- 86.Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи, воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).
- 87.Порівняйте економічну політику виходу з кризи 1929-1933рр., запропоновану д. Ф. Рузвельтом, та економічну політику нацистської Німеччини.
- 88.Порівняйте особливості методології кейнсіанства та неолібералізму та їх підходів до вирішення макроекономічних проблем.
- 89.Загальна характеристика основних факторів розвитку суспільств Західної цивілізації у 1950-80-ті роки.
- 90.Післявоєнна стабілізація світової фінасово-грошової сфери. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- 91.Інтернаціоналізація виробництв та інтеграція господарських систем у 1950-80-ті роки. Початок глобалізації.
- 92.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 1950-80-ті роки. Порівняльна характеристика концепцій нтр.
- 93.Суть та особливості розвитку змішаних ринкових систем провідних країн світу у 1950-80-ті роки.
- 94.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 1950-80-ті роки хх.
- 95.„Економічні дива” Німеччини та Японії: порівняльний аналіз і теоретичне обґрунтування.
- 96.Зробіть порівняльну характеристику неокейнсіанських (р. Харрод, о. Домар), неокласичних (р. Солоу Дж. Мід) та неоінституціональних (с. Кузнець) теорій економічного зростання.
- 97.Кризи світової і національних економік у 1970-80-ті роки та їх аналіз в економічній думці. Феномен стагфляції.
- 98.Особливості реалізації ідей неоконсерватизму та монетаризму в реформуванні господарств Англії („тетчеризм”) та сша” („рейганоміка”): порівняльний аналіз.
- 99. Посилення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства кінця хх – початку ххі ст.Ст.
- 100.Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності як одна з найхарактерніших рис сучасного етапу світогосподарського розвитку.
- 101.Передумови, суть та наслідки інформаційно-технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.
- 102. Основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- 103. Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- 104. Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку на сучасному етапі.
- 105. Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- 106. Структура інституціоналізму та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- 107. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії і практики постіндустріального та інформаційного суспільства.
- 108. Трансакційний сектор економіки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р. Коуза.
- 109. Загальна характеристика та основні етапи становлення командно-адміністративної системи в радянській Україні.
- 110. Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст.
- 111. Перехід до нової економічної політики як об'єктивна необхідність господарського розвитку.
- 112. Основні напрями теоретичних досліджень в українській економічній літературі 20-х років хх ст.
- 113. Суть радянської індустріалізації та джерела її реалізації.
- 114. Суцільна колективізація та її соціально-економічні наслідки.
- 115. Радянська господарська система в екстремальних умовах Великої Вітчизняної війни.
- 116. Криза радянської командно-адміністративної системи та спроби її трансформації у 50-ті роки хх ст.
- 118. Остання спроба реформування радянської командно-адміністративної системи в другій половині 80-х років хх ст.
- 119. Зробіть порівняльний аналіз спроб та результатів реформування радянської господарської системи у 60-х та в другій половині 80-х років хх ст.
- 120. Становлення національної господарської системи України в першій половині 90-х років хх ст.
- 124. Основні етапи аграрної реформи в Україні в 90-ті роки хх ст.
- 125. Структурна перебудова української економіки: теорія та практика (1990-ті роки).