logo
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

21.“Гуань-дзи” як пам'ятка економічної думки Давнього Китаю та її зв'язок з реформами Цинь Шихуана (259-210 рр. До н.Е.).

Ек. думку Старод. Китаю яскраво відображено у трактаті невідомих авторів «Гуань-цзи» (IV ст. до н.е.). Трактат визнає закономірність змін у природі й суспільстві. Зміни в громадському житті пояснюються чергуванням урожайних і неврожайних років. Автори трактату, приділяють значну увагу ек. політиці д-ви, висловлюються за регулярний її вплив на господарське життя. Через це в трактаті розроблено систему державного регулювання економіки.

Автори «Гуань-цзи» виходять з того, що могутність держави зростає завдяки наполегливій праці. Тому вони пропонують провести регламентацію праці землеробів, ремісників, торговців та служилих людей, аби вони не міняли своїх занять, і постійно передавати свої знання та навички молодшим. Зміцнення землеробства вважалося найважливішою умовою забезпечення стійкості економіки. Для досягнення цього автори трактату радили здійснити ряд заходів: визначити родючість ділянок ріллі, розподілити їх більш рівномірно, установити рівень оподаткування відповідно до якості землі, не залучати селян до інших робіт протягом с/г-го року, давати їм дешеві кредити. Великого значення автори «Гуань-цзи» надавали товарно-грошовим відносинам з погляду їх використання державою для регулювання економіки. Автори «Гуань-цзи» запропонували «принцип урівноважування господарства». Згідно з ним рекомендувалося створити державні фонди, що в них правитель мусить накопичувати до половини всього врожаю зерна для вирівнювання і стабілізації цін на хліб.

У трактаті також розглядалися питання податків і грошового обігу. Пропонувалося замінити прямі податки на залізо та сіль непрямими, застосовувати для стабілізації господарства нормовану емісію грошових знаків та ін.

Багато ідей «Гуань-цзи» було використано в господарській практиці Стародавнього Китаю. Зокрема, ідеї реформ Цинь Шихуана в основі мали погляди авторів колективного трактату «Гаунь-дзи», які як головне завдання висували проблему, як зробити державу багатою, а народ задоволеним через рівномірний розподіл багатства, не допускаючи збагачення торговців та лихварів. Вони також виступали за непорушність станового поділу суспільства, стверджуючи, що без Богом обраних «шанованих» та вищих станів країна не мала б доходів, а також, що так бути не може, щоб «усі були шановані», адже тоді не було б кому працювати.

Адмін. реформа дала імператору можливість стати повновлад­ним володарем країни.Всю імперіїо було поділено на 36 округів на чолі з губернаторами, які своєю чергою поділялися на повіти з пові­товим начальством, а вони — на волості, кожна з яких складалася з десятків сільськ. громад.Усіма цими одини-ми керували спец чин-ки.

Соц.реформою стало запровадження «Табеля про ранги», за яким перші сім рангів могли мати простолюдини, а з восьмого рангу їх надавали чиновникам за службу. Спадкові ранги були ліквідовані, їх заступили титули знатності, які імператор надавав за за­слуги перед державою.

Законодавча реформа впровадила єдине досить жорстке законодавство, особливо кримінальне. Прості люди мали виступати заручниками, й у випа­дку злочину крім злочинця каралася вся його родина.Імператор провів уніфікацію мір і ваги, запровадив єдину монетну сис­му, що зміцнило ек. зв'язки в країні.

За земельною реформою селяни отримали від держави у користування земельні наділи, за що мали платити податки. При цьому існуюча доти фор­ма оподаткування «з урожаю» була замінена на поземельну.