logo search
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

56. Основні напрями економічної політики б.Хмельницького та її меркантилістські засади

На ліквідацію великої земельної власності магнатів та особистої залежності безпосередніх виробників була спрямована аграрна політика Б. Хмельницького. Відбуваються глибокі зміни у відносинах земельної власності та землекористування. Було фактично ліквідовано вищий клас старого суспільства, частина польських магнатів і шляхти загинула, інші втекли до Польщі; частина ж шляхти розчинилася у козацькому середовищі.

У результаті цих змін головним привілейованим станом українського сус­пільства стає козацтво, за яким через численні гетьманські універсали було закріплено право власності на землю, звільнення від податків, особлива юрисдикція, необмежена участь у політичному житті і т. д. Практично всі суспільно-політичні та економічні акції гетьмана підпорядковувалися інте­ресам козацтва.

Антифеодальна боротьба та аграрна політика Б. Хмельницького виклика­ли значні зміни у структурі земельної власності. На зміну великому землеволодінню прийшло дрібне землеволодіння козаків, міщан, вільних селян. Ос­новною формою організації господарства стало індивідуальне селянське або козацьке господарство, яке базувалося на власній і частково на вільнонай­маній праці.

Стосовно ж великого землеволодіння, то воно частково зберігається. Це насамперед монастирське і церковне, а також обмежене шляхетське землеволодіння.

Гетьман домігся зміцнення державної і козацької власності на землю; розуміючи необхідність союзу з селянст­вом, він визнавав за ним право на особисту свободу, спадкове користування землею і вступ до козацтва.

За українськими містами гетьманськими універсалами були визнані права та привілеї, вони отримали право на самоуправління і власний суд, право земельної власності і звільнення від більшості феодальних повинностей. Зростає їх роль як центрів ремесла та торгівлі.

Торгівля зосереджувалася на торгах та ярмарках, які відбувалися у певні, визначені дні. Міста отримували від купців збори за продаж: мито, возове (з воза), мостівщину (за перетин мосту), помірне (за міру товару), повідерщину (з відра) тощо.

Гетьманські універсали захищали купецтво, надавали їм певні права та привілеї, обмежували і навіть звільняли їх товари від внутрішніх мит. Усе це благодійно впливало на розвиток торгівлі та формування національного ринку.

Приділялася увага й зовнішній торгівлі, зміцненню зовнішньоекономічних зв'язків. З метою залучення в Україну іноземних купців Б. Хмельницький звільняв їх від ввізного та вивізного мита. Щоправда, у більш мирні часи ці пільги було відмінено, імпортні та експортні мита становили 2 % вартості товару. І хоча цей тариф не був високим, він давав значні надходження до державного скарбу. Високим митом обкладалося вивезення дорогоцінних металів, а от ввіз їх був звільнений від мита. Грошовий обіг забезпечувався монетами, котрі карбувалися в Польщі, а також в інших європейських країнах.

Доходи державного скарбу забезпечувалися за рахунок «податних ста­нів» - селян, міщан, частково козаків. «Податні стани» платили цілий ряд податків: стації - податок на утримання війська; «подим­ний» податок (від «диму», тобто садиби). Міщани до того ж сплачували по­датки на місцеві потреби з торгів, перевозів, воскобоєнь, від продажу напоїв, крамницями.

Застосування Б. Хмельницьким принципу активного втручання державної влади у господарське життя, заохочення вивозу товарів і обмеження водно­час вивезення коштовностей, встановлення захисних мит, пільги місцевим підприємцям і купцям свідчили про наявність елементів меркантилізму в його економічній політиці. Здійснення цієї економічної політики закладало тенденції до формування нової економічної структури з вільними товаровиробниками-власниками, конкуренцією, розгалуженим внутрішнім ринком і міжнародними торгівельними зв'язками, а в кінцевому підсумку до зростан­ня ролі України у міжнародному поділі праці.

Отже, як підсумок, можна виділити такі осн аспекти ек політики Хмельницького:

-зміцнив держ і козацьку власність на землі

-визнав за селянством право на: особисту свободу, спадкове користування землею, вступ до козацтва

-звільнив міщан від влади феодалів

-визнав за укр містами право на привілеї

-сприяв розвитку підприємств, особливо тих, що забезпечують воєнні потреби

-приділяв велику увагу зовн торгівлі, зміцненню зовнішньоек звязків

-розвивав фінансову політику.