logo search
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

93.Суть та особливості розвитку змішаних ринкових систем провідних країн світу у 1950-80-ті роки.

Змішана економіка, сформована у 1950— 1960-х роках в усіх розвинених країнах, була представлена як приватним, так і державним секторами економіки. У відмінностях моделей змішаної економіки залежно від країни та групи країн прос-те жувалися певні особливості.

Так, у групі, до якої входила біль­шість країн Зах Європи, переважав неоетатистський варіант змішаної економіки. Його характерними рисами були націоналізація як головний шлях утворення дер­жавного сектора, система впливів держави на приватне під­приємництво з метою пришвидшення його науково-технічної перебудови, а також комплекс соціальних завдань, що їх мала вирішувати держава. Найяскравіше цей варіант був реалізова­ний у Франції.

Тенденція до конвергенції, тобто вибудовування змішаних си­стем, поступово згладжує рівні розвитку країн західного світу й відкриває шлях до тривалого зростання і матеріального процві­тання. При цьому важливими елементами екон досягнень європ цивілізації стають фактори технологічного, науко­вого, політичного і соціального характеру. Найважливішими се­ред них вважали: використання запозичених американських ме­тодів управління і технологій; прогрес екон науки та її сприяння створенню ефективної стратегії екон зростан­ня; політичні й інституціональні фактори, й насамперед прагнен­ня політичних керманичів відтворити світову систему вільного обміну і монетарної стабільності, створення системи змішаної економіки, за якої ринкова економіка поєднувалася з політикою екон управління, інтенсифікацію процесу економ та політичної інтеграції.

Змішані економічні системи провідних країн світу: 1.Англосаксонський вільний ринковий капіталізм: неоліберальна модель (США) 2. Державно-керований капіталізм державно-керована корпоративна ринкова економіка (Японія) 3. Соціально зорієнтований капіталізм: неоетатистська модель [Франція, Англія); неоліберальна модель (Німеччина); модель централізованої згоди із системою розподільного соціалізму (Швеція).

Видатний німецький економіст Вальтер Ойкен обгрунтував концепцію типологізації економічних систем суспільства: існує багато економік; крайніми елементами їх є, з одного боку, вільне ринкове господарство, а з іншого — «центрально-кероване господарство». А. Мюллер-Армак як визначальний критерій типологізації економічних систем суспільства використовує принцип функці­онування економічної системи — регулятивний чи вільний еко­номічний. На цій підставі він виокремлює такі сучасні економічні системи: 1) диктатизм; 2) лібералізм; 3) соціальне ринкове господарство. Дж. Гелбрейт запропонував концепцію «двох систем», згідно з якою національні економічні системи розвинених країн Заходу фактично містять дві системи — планову та ринкову. Л. Туроу вирізняє два типи економічних систем: 1) індивідуа­лістичний англосаксонський капіталізм і 2) комунітарний капіта­лізм в Європі та Японії.