29.Українські міста та еволюція організації їх господарства доби середньовіччя.
Стародавні міста в Київській Русі розвивалися під впливом внутрішніх факторів. Багато міст заснували князі, зокрема Галич, Львів, Ярослав, Ізяслав, Володимир та ін. Виникали міста і з боярських садиб. Феодальні міста розвивалися з центрів міжплемінних союзів. Часто міста формувалися на місці оборонних засік, навколо яких групувалося населення, шукаючи захисту від степових кочівників. Місто або замок був одночасно резиденцією князя чи боярина і укріпленням на випадок нападу. Роль цієї частини міста особливо зросла під час феодальних міжусобиць. Ремісничі майстерні, житлові будинки та інші споруди розміщувалися навколо замку в передмістях. Економічним осередком і центром громадського життя міста був "торг" — ринок. Міста належали удільним князям, великим боярам, були центрами ремісництва і торгівлі для сільської округи, що тяжіла до них. Міста зберігали зв'язок із сільським господарством. Ремісники і купці розводили велику рогату худобу, коней, кіз, овець, свійську птицю. За містом були угіддя, що їм належали. Тут вирощували сільськогосподарські культури, заготовляли сіно, виділяли пасовища тощо. Житлові будинки ремісників майже не відрізнялися від селянських хат. XIV—XV ст. були періодом урбанізації Європи. Досить швидко зростала чисельність міст в Україні. Відбудовувались старі міста, зруйновані ординською навалою, виникали нові. Міста належали державі (20%), церкві та магнатам (80%). Міщани постійно відчували тиск з боку власників. В Україні королівська влада виступила на захист інтересів феодалів, а не міст, як це було в Західній Європі. Однак для того щоб забезпечити мінімальні умови розвитку міст, литовські великі князі, польські королі, феодали надавали містам України можливість обмеженого самоврядування. За зразок бралася хартія вольностей міста Магдебурга, тому це право дістало назву "магдебурзького. Протягом XIV —XV ст. магдебурзьке право отримали Санок (1339 р). Львів (1356 p.), Кам'янець-Подільський (1374 p.), Луцьк (1432 p.), Кременець (1438 p.), Житомир (1444 p.), Київ (1494 p.). Населення звільнялось від натуральних повинностей і сплачувало грошові податки з торгівлі та промислів. Міське населення звільнялося від управління й суду великокнязівського або королівського намісника. Міське самоврядування — магістрат складався з "лави" на чолі з війтом (суд у кримінальних справах) і ради з бургомістрами (адміністративний орган і суд у цивільних справах). Ремесла і промисли на території України пройшли тривалий шлях розвитку. В другій половині І тис. н. е. переважала реміснича промисловість.Залізоробне виробництво поділилося на металургійне та ковальське. Виплавка заліза була майже повсюдним заняттям, переважно в лісостеповій зоні, де болотна руда часто виходила на поверхню. Значних успіхів досягло гончарне ремесло. До кінця 11 тис. н. е. гончарний круг поширився по всій території України, витіснивши ліплену кераміку. Київська доба ознаменувалася розквітом ремесла. Ремісники мешкали в містах, феодальних замках, боярських вотчинах, сільських поселеннях. Міське ремесло відрізнялося від сільського складністю, лювання, полірування, паяння. Високорозвиненим ремеслом було виготовлення прикрас з кольорових і благородних металів. Прийняття християнства і будівництво церков сприяло розвитку виготовлення предметів церковного вжитку. З міді виливали дзвони і хрести. Інтенсивно розвивалося гончарство. Воно було поширене як у містах, так і на селі. Посуд, що вироблявся у місті, відрізнявся якістю обробки і різноманітнішими формами. Високого розвитку набули будівельна справа і архітектура. У Києві були споруджені Десятинна церква, Успенський і Софіївський собори. Золоті ворота, в Галичі — 20 мурованих церков, серед яких Успенський собор, в Чернігові — Спаський і Борисо-Глібський собори. У містах Київської Русі ремісники селилися за професійним принципом, утворювали спілки, що називалися дружинами. Кожна дружина, як і цехи у Західній Європі, виробляла свій статут, виконувала військові повинності перед князем.
30.Розклад натур. госп. та зародження товарного господарства в країнах Зах. Євр. в пізньофеодальний період (кінець ХУ – початок ХУІ ст.)..
Кінець XV – початок XVI ст. в еволюції європейської цивілізації були періодом переходу від феодального до індустріального суспільства. Розклад натурального господарства був пов’язаний з такими процесами, як розвиток товарного господарства, формування великих капіталів, перетворення феодальної земельної власності на об’єкт купівлі-продажу, використання найманої робочої сили, посилення майнової та соціальної диференціації тощо. Передумовами розкладу натурального господарства та зародження товарного господарства були: просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйнація натуральних форм феодального господарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій, грошова рента, становлення внутрішніх національних ринків. На кінець XV швидко зростає роль феодальних міст, в яких стрімко розвиваються ремісничі виробництва, які перетворюються на дрібнотоварні, поглиблюється суспільний поділ праці, розвивається внутрішня та зовнішня торгівля, зростає роль грошей.Зростання ринку, втягування с/г в товарно-грошові відносини лягає в основу цих процесів.
Поділ праці набуває якісно нового значення і відбувається на різних господарських рівнях: міжнародному, макроекономічному, національному, мікроекономічному. У процесі розкладу натурального господарства та зародження товарного господарства вирішальна роль належить розвиткові науки, техніки, промисловості, с/г виробництва. Розвивається домене виробництво, відбувається перехід до вогнепальної зброї, винайдено телескоп, мікроскоп, термометр та ін.
З розвитком товарного виробництва найзаможнішими мешканцями міст стають купці. У містах Зх Європи зароджується промислове й торговельне підприємництво. Замість відробіткової та продуктової ренти, характерних для часів феодалізму, поступово починає переважати грошова рента (відбувається процес комутації ренти). Змінюються форми особистої залежності селян.
У Франції було ліквідовано панщину (примусову працю селян у господарстві феодала) і замінено на грошові платежі. Скасування панщини означало ліквідацію власного господарства феодала. Кріпаччина стає непотрібною, а натуральний оброк замінюється на грошовий. Відбувається подальший розвиток обміну, виникають зміну у фінансовій сфері. Разом з містами зростає торгівля. Розвиваються кредитно-позикові операції, особливо у сфері транзиту й оптових операцій. Бурхливо розвиваються ярмарки. Італійці перші, а згодом і вся Європа опановує такі фінансові інструменти, як векселі, кредити, позики, торгівельні угоди, ломбардт тощо. Цехове ремесло стало одним із головних перешкод на шляху капіталістичної промисловості, тому воно повинно було поступитися менш регламентованому мануфактурному виробництву. Мануфактура — підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву.
Зародження мануфактур відбувалося у двох напрямах: 1) торговий капітал підпорядковував виробництво; 2) виробник ставав і підприємцем, і купцем. Одночасно в промисловості зберігалися ремесло і дрібне товарне виробництво. Складні операції європ купецтва, розширення торг оборотів і безперервність торг угод покликали до життя нові установи — біржі, де купці чи їхні прикажчики могли щоденно зустрічатися й укладати комерційні та грошові угоди. Біржа стає постійним місцем зустрічі банкірів та їх агентів торговців, маклерів, комісіонерів, Пізніше почали утворюватися банківські контори та банки. Гільдії забезпечували своїм членам монопольні умови торгівлі, правовий захист. Іншими формами об'єднання за торгов інтересами були конвої (морські каравани, що охоронялися), пайові купецькі товариства, асоціації купців кількох міст. Великою популярністю користувався торгово-політ союз купецтва північно-європ міст — Ганза (об'єднання, спілка), який монополізував торгівлю півн Європи. Ганза мала досить розгалужену структуру, в неї входило кілька сотень міст, вона мала кілька філій.
- 1.Суть, зміст та значення цивілізаційної парадигми для пізнання суспільних процесів.
- 2.Господарство, господарська система та її еволюція
- 3. Порівняльний аналіз типів господарських систем та їх змісту
- 4. Об’єкт та предмет історії економіки та економічної думки
- 5.Сутність, фундаментальні принципи побудови та значення системно - синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.
- 6. Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни
- 7. Підходи та критерії щодо періодизації господарського розвитку суспільства.
- 8.Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.
- 9. Розкрийте особливості історико - економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- 10.Порівняйте сутність та зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.
- 11.Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.
- 12. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
- 13. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства.
- 14. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська культура та її знач.
- 15. Передумови і умови становлення господарства ранніх цивілізацій.
- 16. Розвиток господарської сфери суспільства Месопотамської цивілізації. Закони Хамурапі про явища і процеси господарського життя.
- 17. Розвиток господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- 18. Визначте спільні риси і відмінності господарств Месопотамії, Давнього Єгипту, Кріто-Мікенської цивілізації.
- 19.Порівняйте особливості формування Східної та Західної цивілізації в осьовий час та дайте їм ( «осьовому часу», Східній та Західній цивілізації) загальну характеристику.
- 20.Господарська система Давньої Індії в осьовий час та її відображення в “Артхашастрі”.
- 21.“Гуань-дзи” як пам'ятка економічної думки Давнього Китаю та її зв'язок з реформами Цинь Шихуана (259-210 рр. До н.Е.).
- 22.Господарська система Давньої Греції та її відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- 23.Еволюція поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.
- 24.Порівняльна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.
- 25.Загальна характеристика підсистем суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя та їх зв'язок з господарською системою
- 26.Характеристика господарських одиниць (форм) в Західній Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі “Капітулярію про вілли”.
- 27. Виникнення середньовічних міст в Західній Європі та їх господарський розвиток. Корпоративні форми організації господарства та їх висвітлення в цехових статутах.
- 28. Господарські форми в українських землях доби середньовіччя. Їх характеристика.
- 29.Українські міста та еволюція організації їх господарства доби середньовіччя.
- 31.Вплив політичних, соціальних, духовно-культурних та економічних факторів на господарське життя європейських держав пізньофеодальної доби.
- 32.Значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.
- 33.Процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- 34.Формування товарно-грошового (капіталістичного) господарства: передумови переходу від простого товарного до товарно-грошового (капіталістичного) ринкового господарства.
- 36.Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- 37.Формування передумов товарного господарства та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.
- 38.Економічна думка періоду первісного нагромадження.
- 39. Розкрийте сутність явища "революції цін" та його зв’язок з Великими географічними відкриттями. Поясніть, як «революція цін» вплинула на економічний розвиток Західної Європи?
- 41. Відродження, Реформація і Просвітництво, їх сутність та роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- 42. Суть і значення демократичної, промислової та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- 43. Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Англії, Франції, Німеччині і сша (передумови, періоди, особливості та наслідки).
- 44. Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина хvіі - 60-ті роки хіх ст.).
- 45. Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- 46. Зробіть порівняльний аналіз меркантилізму і класичної школи політичної економії (суть, представники, історичні умови виникнення, методологія та трактування основних економічних категорій).
- 47. Проаналізуйте процес становлення теорії вартості в економічному спадку в.Петті, а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- 48. Історична школа: причини виникнення, сутність, етапи розвитку та вплив на розвиток господарства Німеччини
- 49. Марксистська економічна теорія та сучасність.
- 50. Виникнення і становлення нових форм господарювання в умовах генезису ринкової економіки в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.).
- 54. Проблема протекціонізму та фритредерства у теоріях представників економічної думки хv – хvііі ст. (меркантелістів, фізіократів, а.Сміта та д.Рікардо)
- 55. Економічні передумови Визвольної війни українського народу (1648-1676)
- 56. Основні напрями економічної політики б.Хмельницького та її меркантилістські засади
- 57. Господарська система Гетьманату та її еволюція на протязі другої половини XVII — середини XVIII ст.
- 58. Господарська система Західної України та її еволюція під впливом реформ Йосипа іі
- 59. Основні прояви елементів ринкового господарства в господарській системі країни наприкінці XVIII - початку хіх ст.
- 60. Криза кріпосної системи та її відображення у працях українських економістів першої половини хіх ст. (в.Каразіна, м.Балудянського, і.Вернадського)
- 61. Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша
- 62. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції
- 63. Внесок а.Маршалла у світову економічну науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії
- 64. Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму
- 65. Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії
- 66. Причини швидкого економічного розвитку сша наприкінці хіх ст. Особливості американської школи маржиналізму
- 67. Основні тенденції господарського розвитку Франції на межі хіх – хх ст. Математична школа маржиналізму
- 68. Господарська система Англії на межі хіх – хх ст. Кембриджська школа
- 69. Дайте порівняльну характеристику господарських систем країн Західної Європи та сша в 70-ті роки хіх – на початку хх ст.
- 70. Порівняльна характеристика господарського розвитку Німеччини та Франції на межі хіх ст.
- 71. Особливості становлення та розвитку ринкового господарства в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- 72. Основні течії економічної думки в Україні (кінець хіх – початок хх ст.)
- 73. Порівняйте основні положення реформ 1848 та 1861 рр. Та їхній вплив на генезис ринкових відносин у підавстрійській та підросійській Україні
- 74. Представники Київської психологічної школи (м.Бунге, д.Піхно, о.Білимович) про шляхи ринкової перебудови суспільства
- 75. Творчий внесок м.Тугана-Барановського в українську та світову економічну думку
- 76.Роль столипінської аграрної реформи в господарському розвитку України.
- 77.Сутність та етапи становлення світової системи господарства.
- 78.Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.
- 79.Світова економічна криза (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. «Новий курс» д. Ф. Рузвельта.
- 80.Особливості економічної кризи 1929-1933 років у Німеччині. Виникнення необералізму та його роль у господарському відродженні країни.
- 81.Соціально- економічні наслідки Першої світової війни. Версальська угода та її економічний зміст.
- 82.Світове господарство в роки стабілізації. Економічний зміст планів Дауеса та Юнга.
- 83.Особливості розвитку світового господарства на зламі хіх-хх ст. Та їх відображення в концепціях імперіалізму (Дж. Гобсон, в. І. Ленін, к.Каутський, р. Гільфердінг, й. Шумпетер).
- 84.Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е. Чемберліна, Дж. В. Робінсон, й. Шумпетера.
- 85.Причини виникнення, суть та основні напрями раннього інституціоналізму.
- 86.Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи, воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).
- 87.Порівняйте економічну політику виходу з кризи 1929-1933рр., запропоновану д. Ф. Рузвельтом, та економічну політику нацистської Німеччини.
- 88.Порівняйте особливості методології кейнсіанства та неолібералізму та їх підходів до вирішення макроекономічних проблем.
- 89.Загальна характеристика основних факторів розвитку суспільств Західної цивілізації у 1950-80-ті роки.
- 90.Післявоєнна стабілізація світової фінасово-грошової сфери. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- 91.Інтернаціоналізація виробництв та інтеграція господарських систем у 1950-80-ті роки. Початок глобалізації.
- 92.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 1950-80-ті роки. Порівняльна характеристика концепцій нтр.
- 93.Суть та особливості розвитку змішаних ринкових систем провідних країн світу у 1950-80-ті роки.
- 94.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 1950-80-ті роки хх.
- 95.„Економічні дива” Німеччини та Японії: порівняльний аналіз і теоретичне обґрунтування.
- 96.Зробіть порівняльну характеристику неокейнсіанських (р. Харрод, о. Домар), неокласичних (р. Солоу Дж. Мід) та неоінституціональних (с. Кузнець) теорій економічного зростання.
- 97.Кризи світової і національних економік у 1970-80-ті роки та їх аналіз в економічній думці. Феномен стагфляції.
- 98.Особливості реалізації ідей неоконсерватизму та монетаризму в реформуванні господарств Англії („тетчеризм”) та сша” („рейганоміка”): порівняльний аналіз.
- 99. Посилення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства кінця хх – початку ххі ст.Ст.
- 100.Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності як одна з найхарактерніших рис сучасного етапу світогосподарського розвитку.
- 101.Передумови, суть та наслідки інформаційно-технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.
- 102. Основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- 103. Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- 104. Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку на сучасному етапі.
- 105. Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- 106. Структура інституціоналізму та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- 107. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії і практики постіндустріального та інформаційного суспільства.
- 108. Трансакційний сектор економіки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р. Коуза.
- 109. Загальна характеристика та основні етапи становлення командно-адміністративної системи в радянській Україні.
- 110. Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст.
- 111. Перехід до нової економічної політики як об'єктивна необхідність господарського розвитку.
- 112. Основні напрями теоретичних досліджень в українській економічній літературі 20-х років хх ст.
- 113. Суть радянської індустріалізації та джерела її реалізації.
- 114. Суцільна колективізація та її соціально-економічні наслідки.
- 115. Радянська господарська система в екстремальних умовах Великої Вітчизняної війни.
- 116. Криза радянської командно-адміністративної системи та спроби її трансформації у 50-ті роки хх ст.
- 118. Остання спроба реформування радянської командно-адміністративної системи в другій половині 80-х років хх ст.
- 119. Зробіть порівняльний аналіз спроб та результатів реформування радянської господарської системи у 60-х та в другій половині 80-х років хх ст.
- 120. Становлення національної господарської системи України в першій половині 90-х років хх ст.
- 124. Основні етапи аграрної реформи в Україні в 90-ті роки хх ст.
- 125. Структурна перебудова української економіки: теорія та практика (1990-ті роки).