logo search
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!

74. Представники Київської психологічної школи (м.Бунге, д.Піхно, о.Білимович) про шляхи ринкової перебудови суспільства

Ґрунтовне дослідження ринкових відносин характерне для представників Київської психологічної школи, зокрема, М. X. Бунге, О. Д. Білимовича, Д. І. Піхна, які започаткували елементи інституційних методологічних під­ходів, а ринкове господарство аналізували як системне утворення.

Професор Київського університету О. Д. Білимович, зокре­ма, не поділяючи моністичного методу К. Маркса. Стверджував, що затрати праці - це не єдина умова товарного обмі­ну. На думку вченого, якщо товар не має корисності, він не може бути пред­метом купівлі-продажу на ринку, а отже і не має мінової цінності. У своїх дослідженнях ринкової ціни О. Д. Білимович наголошував на необхідності поєднання об'єктивних факторів у вигляді затрат праці та рідкісності благ, суб'єктивних - у вигляді потреб та їх корисності, а також чинників нееко­номічного порядку (соціальних, культурних, політичних тощо). Тільки з та­ких позицій можна пояснити механізм попиту і пропонування, а також зро­зуміти сутність обміну і ринкової ціни.

Виходячи з характерної ще для класиків позиції про досконалу конкуренцію Д. І. Піхно аналізував ціну, що складається на ринку, досліджуючи функціональні залежності таких чинників, як ціна, попит і пропонування.

Послідовним прибічником ліквідації економічних основ кріпосництва та підготовки умов для ринкової еволюції суспільства був один із провід­них економістів другої половини XIX ст., засновник Київської психологічної школи, професор Київського університету Св. Володимира М. X. Бунге.

Він активно виступав за розкріпачення се­лянства, брав у цьому процесі діяльну участь, зокрема щодо формулювання фінансових аспектів реформи 1861 р. З іменем М. X. Бунге пов'язані подат­кові реформи.

Обстоюючи шлях капіталістичного розвитку як історично обумовленого та більш прогресивного, М. X. Бунге, проте, був категоричним противником соціальних потрясінь, яких зазнала Західна Європа, утверджуючись на шля­ху становлення ринкових відносин. На його переконання, Росія мала всі можливості досягти вагомих економічних результатів без потрясінь, завдяки ліберальному реформуванню господарства.

Він відзначав прогресивність акціонерної форми власності, вважав позитивним процес концентрації виробництва і банківської справи. М. X. Бунге поділяв позицію класиків щодо створення конкурентного середовища, яке дає можливість розвитку найбільш передовим і конкурен­тоспроможним підприємствам.

Що ж до питань економічної політики, то тут ученому були ближчими погляди представників німецької історичної школи з ідеєю необхідності ак­тивного регулювання економічних процесів з боку держави. Він вважав, що економічно обґрунтоване регулювання потрібне і корисне.

Як і інші українські економісти, М. X. Бунге у своїх дослідженнях аналі­зував також негативні риси капіталістичної системи господарства: протилеж­ність інтересів робітників і підприємців, занепад дрібних підприємств, від­сталість сільського господарства тощо. Але при цьому в ринковому госпо­дарстві він убачав і великий

потенціал, завдяки якому, на думку вченого, можна вирішити назрілі економічні та політичні питання.