Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії..

Революція 1848—1849 років у Австрійській імперії — буржуазно-демократична революція у Австрійській імперії, одна з європейських революцій 1848—1849 років. Задачами революції було встановлення громадянських прав та свобод, ліквідація феодальних пережитків. Окрім глибокої кризи політичної системи приводом до революції послужили міжетнічні протиріччя у багатонаціональній державі, прагнення народів імперії до культурно-політичної автономії. Фактично революція, що почалась у Відні, незабаром розпалась на декілька окремих національних революцій у різних частинах імперії.

Австрійська буржуазія, покликана грати керівну роль в насувалася революції, в 40-х роках ще перебувала в процесі формування. За структурою і складом вона була, особливо в початковій стадії свого становлення, надзвичайно різношерста. Недостатньо консолідована буржуазія не могла виступати єдиним фронтом, згуртовано і сміливо за революційне повалення феодалізму і абсолютизму. До того ж у 30-40-і роки при перших же робочих заворушеннях вона шукала зазвичай захисту у абсолютистського держави.

В цілому буржуазія була зацікавлена ​​в капіталістичних перетвореннях, але залишалася помірно опозиційної і ліберальною, а не революційної, домагаючись установи конституційної монархії, скасування за викуп феодальних повинностей селян, скасування цехів, ліквідації цензури. В угорських державних зборах після виступу Лайоша Кошута розпочалась підготовка широких соціально-політичних реформ. 13 березня у Відні відкрились засідання ландтагу Нижньої Австрії, а перед його будівлею, на майдані Херренгассе, зібрався численний натовп, що вимагав проведення демократичних реформ та відставки Меттерніха. 14 березня було скасовано цензуру, започатковано національну гвардію та Академічний легіон студентів. 15 березня, під тиском протестантів, що взяли в облогу імператорський палац, Фердинанд I проголосив скликання конституційних зборів для ухвалення конституції. Це означало перемогу революції в Австрії.Революція у Відні значно вплинула на події в інших частинах імперії.У квітні 1848 р. уряд опублікував проект конституції. У ньому проголошувалися свобода друку, зборів, слова, створення двопалатного парламенту і відповідального перед ним уряду. Імператор, однак, зберігав за собою верховне керівництво збройними силами, право скасування рішень парламенту (рейхстагу). Виборчих прав були позбавлені особи, що удавалися до допомоги благодійних установ, прислуга, люди найманої праці, не володіли нерухомістю та постійним доходом. У цій обстановці виник новий революційний орган - Політичний комітет національної гвардії в складі 200 членів. У відповідь на розпорядження уряду про розпуск Політичного комітету вулиці Відня 15 травня знову покрилися барикадами. Збройні робітники, прорвавшись в центр Відня, разом зі студентами вимагали не тільки скасування урядового розпорядження, але і виведення військ зі столиці, скликання Установчих зборів, введення загального виборчого права, вироблення демократичної конституції.Травневі події продемонстрували розкол у революційному русі: частина ліберального дворянства та інтелігенції, задовольнившись конституційними перетвореннями, виступила проти радикального студентства та робітників. Влітку 1848 року протиріччя між середнім класом та робітниками ще більше загострились. Економічна ситуація продовжувала погіршуватись, різко зросли безробіття та інфляція, малі та середні підприємства опинились на межі банкрутства. Все це сприяло подальшій радикалізації робітничого руху, у якому на перше місце вийшли соціальні вимоги підвищення заробітної платні, введення соціального страхування, скорочення робочого дня. Організація урядом громадських робіт не змогла вирішити проблему зайнятості.22 липня відбулось відкриття рейхстагу Австрії, обраного за новим виборчим законодавством. Перемогу на виборах здобули помірковані ліберали, що прагнули закріпити завоювання революції й зупинити соціальні хвилювання.1 вересня рейхстаг затвердив закон про скасування феодальних повинностей, причому повинності селян, що витікають з їхньої особистої залежності, та права юрисдикції поміщиків скасовувались безповоротно, а решта — за викуп, що виплачувався рівними долями селянами й державою. Цей закон було підписано імператором 7 вересня та означав ліквідацію особистої залежності та феодальних повинностей селянства. 23 серпня було розстріляно демонстрацію робітників у Леопольдштадті та розігнано маніфестації у віденських передмістях.3 жовтня було опубліковано маніфест імператора про розпуск угорських Державних зборів, скасування всіх його рішень й призначення Єлачича намісником Угорщини. На придушення угорської революції було вирішено відрядити частину віденського гарнізону, що викликало вибух обурення у Відні. У 1848 р. революційні події захопили і Трансільванію.У 1848 р. в Трансільванії широко розгорнулося антифеодальне рух селянства.У вересні 1848 р. настав новий етап угорської революції, яка в результаті контрреволюційної інтервенції переросла в визвольну війну проти реакційної Австрії та її союзників.14 квітня було прийнято Декларацію незалежності Угорщини, Габсбургів буо скинуто, а правителем країни обрано Лайоша Кошута. Але 21 травня Австрійська імперія підписала Варшавську угоду з Росією, і незабаром до Угорщини вторглись російські війська генерал-фельдмаршала Паскевича.. Революція в Угорщині була придушена. Революція восени 1849 p. завершилася перемогою прихильників старого порядку і абсолютизму.