Лібералізм в Європі в сер. Хіх ст. Л. Блан, п. Прудон.

Лібералізм (фр. libéralisme) — філософська, політична та економічна теорія, а також ідеологія, яка виходить з положення про те, що індивідуальні свободи людини є правовим базисом суспільства та економічного ладу. Зародився як ідеологія буржуазії у 17 ст. і остаточно оформився як ідейна доктрина до середини 19 сторіччя.

Луї́ Блан (Louis Blanc; *29 жовтня 1811 — †6 грудня 1882) — представник французького утопічного соціалізму, діяч революції 1848, історик. Вважав можливим перетворити капіталістичне суспільство на соціалістичне шляхом створення робітничих виробничих товариств за допомогою держави, яку розглядав як надкласову організацію. Блан відкидав класову боротьбу, не визнаючи її за рушійну силу суспільного прогресу.

Луї Блан вважав, що від негараздів капіталістичного суспільства - конкуренції і криз однаково страждають як робітники, так і підприємці. Врятувати одних від безробіття, а інших від банкрутства може лише створення спільних виробничих асоціацій, на основі суспільної власності. У якості внеску у власність асоціації підприємці вноситимуть гроші, а робітники - свою працю. За допомогою держави виробничі асоціації мають витіснити приватні фірми, і в суспільстві ствердиться колективна власність.

Теорія Луї Блана набула широкого поширення в Західній Європі, як і погляди іншого соціаліста П'єра Жозефа Прудона. П'єр Жозе́ф Прудо́н (1809—1865) — французький соціаліст, теоретик анархізму. У своїй праці «Що таке власність» (1840) доводив, що «власність — це крадіжка». Основні твори: Що таке власність? або Дослід про принцип права і влади, Система економічних протиріч, або Філософія злиднів, Загальне уявлення про революцію в XIX ст.,Про принцип федеративности, Теорія власности. Наприкінці життя розробив програму «мютюелізму» — визволення пролетаріату за допомогою виробничих кредитних і споживчих асоціацій, що ґрунтується на принципі «взаємності послуг». Він вважав головним злом у суспільстві гроші, які дають одним надмірно багатіти, а іншим - зубожіти. Саме завдяки грошам утворюється велика власність, яка певною мірою є крадіжкою в інших членів суспільства. Щоб уникнути цього, люди мають перейти до безгрошового обміну товарами і послугами, до взаємного кредитування. Саме це дозволить створити суспільство дрібних власників, об'єднаних у самоврядні громади. Тоді ж, на думку Прудона, відпаде необхідність у державі. Ця теорія повністю заперечила необхідність будь-якої боротьби трудящих за свої права. Прудон є противником як буржуазної демократії і монархії, так і комунізму. Рушійною силою суспільства він вважає клас дрібних виробників, економічну основу якого становить дрібна власність і якому притаманна певна відокремленість, ізольованість. Його члени не повинні об’єднуватися в жодні державно-суспільні організації. Прудон взагалі виступає проти держави. Зв’язок між окремими господарствами має здійснюватись через обмін і взаємодопомогу.

Дрібнобуржуазний соціалізм Прудона мав значне поширення в другій половині ХІХ ст. в багатьох європейських країнах. Його ідеї сприйняли бакуністи, а згодом анархо-синдикалісти.