Вестфальський мир та його наслідки.

Вестфа́льський мир 1648 — завершив Тридцятирічну війну 1618—1648 рр. Підписаний у Мюнстері 24 жовтня 1648 р.

Переговори країн-переможниць із переможеними велись у двох містах Вестфалії: з 1644 р. в Мюнстері — між послами імператора та французьким урядом, а з 1645 р. в Оснабрюці —між послами імператора та делегацією шведського уряду й німецьких протестантських князів. Переговори просувалися дуже повільно, і війна тривала аж до 1648 р

24 жовтня 1648 р. було підписано Вестфальський мир.

Переможці здобули значні території: Швеція отримала Східну та частину Західної Померанії; Франція — землі Ельзасу та остаточне підтвердження прав на Лотарингію.

Німеччина як держава фактично припинила існування —її політичну роздробленість було закріплено. Визнано також незалежність Швейцарії та Голландії.

Однак і після підписання Вестфальського миру війна між Іспанією та Францією тривала (аж до 1659 p., коли було підписано Піренейський мир).

Тридцятилітня війна спричинила значні зміни в Європі. Держави-переможниці — Франція та Швеція — посилили свій вплив у європейських справах.

Для Німеччини війна стала державною катастрофою. На 200 років було закріплено її політичну роздробленість, а населення скоротилося на 10 млн чол. У Чехії з 3 млн населення залишилося 700 тис. Більшу частину міст було зруйновано, землі перетворились у пустища, торгівля і промисловість занепали.

Сили Габсбургів у Європі значно ослабли. Австрійські Габсбурги обмежили свій вплив Австрією, а в Німеччині його повністю втратили. Іспанська монархія також позбулася впливу на європейську політику.

Сучасні історики розглядають Вестфальський мир як подію, яка заклала основи сучасного світового порядку - поділу світу на національні держави і появу пов'язаних з цим принципів міжнародного права. В деякому розумінні саме Вестфальський мир заклав основи сучасної Європи, більша частина якої входила в ті часи до сфери впливу Священної Римської Імперії.

Цей мир фактично зрівняв в правах реформоване християнство (різні протестанські церкви) з римо-католицьким християнством. На міжнародному рівні був визнаний принцип - чия держава того й віра. Окрім того, в міжнародній політиці з'явилось поняття - вестфалійська система - яка забезпечувала суверенітет держави на своїй території.