Всезагальний німецький робітничий союз. Лассаль і лассальянство.

Наступила після революції 1848 р. реакція обрушилася на виниклі в ході революції робітники спілки та асоціації, в яких було об'єднано чимало робітників і ремісників. Свій головний удар прусська реакція направила проти «Союзу комуністів». Пожвавлення робочого руху намітилося під час світової економічної Криза 1857 р. Побоюючись, щоб воно не пішло по самостійному шляху, буржуазія прагнула використати його в період конституційного конфлікту. З великою поспішністю діячі Прогресивної партії стали створювати кооперативні товариства робітників і всякого роду освітні спілки. Найбільшу активність у цьому проявив один з лідерів партії Г. Шульце-Деліч, на ім'я якого і стали називати ці союзи.

Однак найбільш політично зрілі німецькі робітники, особливо робітники Рейнської області, Гамбурга, Лейпцига та інших промислових центрів Німеччини, у своїх прагненнях не обмежувалися лише просвітницькими завданнями. Вивільняючись з-під впливу буржуазної ідеології, робочі Лейпцига в 1862 р. утворили самостійний союз «Вперед» на чолі з Вальтейхом і Фріче. Союз присвятив свою діяльність обговорення політичних та соціальних питань, повів активну агітацію за введення загального виборчого права, за скликання загальногерманського парламенту, розгорнув дискусію про страхування робітників. Велику увагу він приділяв ідеї скликання загальногерманського робочого конгресу. Для його проведення в Лейпцигу був утворений спеціальний комітет, до якого увійшли Вальтейх, Август Бебель та інші робітники. Лейпцизький комітет, якому було додано повноваження центрального органу щодо скликання общегермайского конгресу, в листопаді 1862 р. опублікував відозву і запросив робочі комітети взяти участь в конгресі.

Ідея утворення загальної німецької політичної організації робітників була підхоплена публіцистом, діячем робочого руху Фердинандом Лассалем (1825-1864), до якого Л ейпцігскій комітет звернувся з проханням висловитися з питань робітничого руху. У березні 1863 Лассаль виступив з «Відкритим листом у відповідь Центральному комітету Загального німецького робочого конгресу в Лейпцигу», який отримав назву «гласного відповіді». У цьому документі Лассаль викладав програму дій, пронизану дрібнобуржуазними, «державно-соціалістичними» ідеями. Але в той час як ліберали прагнули не допустити самостійного робочого руху, Лассаль з притаманною йому енергією і великим організаторським талантом очолив боротьбу за створення самостійної, незалежної від буржуазії, пролетарської організації.

23 травня 1863 був утворений Загальний німецький робочий союз, на чолі якого став Лассаль. Він вніс до програми Союзу як найголовнішого політичного вимоги досягнення мирним і законним шляхом загального виборчого права, за допомогою якого нібито буде досягнуто не тільки політичне, але й соціальне визволення трудящих. Буржуазний парламентаризм був для Лассаля ідеалом державного устрою. Він запевняв німецьких робітників, що загальне виборче право зможе забезпечити їм повне звільнення від капіталістичної експлуатації навіть в рамках «соціальної монархії Гогенцоллернів прусських».

Хоча Лассаль називав себе соціалістом і з 1848 р. був пов'язаний з Марксом, проте його соціально-політичні ідеї були ворожі революційному марксизму. Він кликав робітників на помилковий шлях створення продуктивних асоціацій, які при матеріальній підтримці буржуазно-юнкерського держави могли нібито прокласти шлях до соціалізму. Він сформулював так званий залізний закон заробітної плати, за яким заробітна плата нібито завжди визначається тільки «фізіологічним» мінімумом засобів існування робітника. Виходячи з цього, будь-яка боротьба за підвищення заробітної плати оголошувалася Лассалем безглуздою, а масові організації робітників, профспілки, покликані боротися за поліпшення становища трудящих, - зайвими. Зневажливе ставлення Лассаля до селянства як до «суцільної реакційної масі» ізолювало робітничий клас в його боротьбі від його природних союзників.

Лассаль, одержимий ідеалістичними поглядами на роль великих особистостей в історії, вважав себе такою особистістю.