logo
сами шпоры, папенко / настя и макс / shpori

Консульство н. Бонапарта.

Наполео́н І Бонапа́рт (15 серпня 1769 — 5 травня 1821) — французький імператор у 1804—1814 і 1815.Генерал революційної армії з 1796, у 1799 повалив владу Директорії і став консулом, а згодом — імператором.Здійснивши державний переворот, Наполеон зосередив у своїх руках таку виконавчу владу, якої не мав навіть Людовік XVI за Конституцією 1791 р. У країні встановилася форма правління, що згодом отримала назву «бонапартизму». Наполеон правив в інтересах великої буржуазії та користувався підтримкою селян-власників, які сподівалися, що він захистить країну від відновлення влади Бурбонів і забезпечить можливість користуватися одержаною в роки революції землею. Наполеон багато уваги приділяв розвиткові економіки, державного управління та правової системи. Було прийнято закони, які підтверджували право на володіння майном, здобутим у роки революції. Уряд сприяв розвиткові промисловості, надаючи вигідні державні замовлення підприємцям. Наполеон здійснив реформу фінансової системи, в результаті якої з'явилася нова стабільна грошова одиниця — франк. У країні розгорнулися будівельні роботи. Все це сприяло прискоренню промислової революції. Рівень промислового виробництва у 1810 р. зріс проти дореволюційного на 50%.Водночас проти тих, хто був незадоволений політикою Бонапарта, вживалися жорсткі заходи. У країні з'явилася величезна кількість поліційних агентів.З метою посилення своїх позицій Наполеон уклав угоду (конкордат) з папою римським Пієм VII, за якою католицизм визнавався релігією всіх французів. Католицька церква зобов'язалася підтримувати першого консула. Наполеон намагався привернути на свій бік і частину старого дворянства. Емігранти отримали амністію (прощення) і право повернутися до Франції. Ті, що повернулися, одержали назад колишні маєтки.