Створення італійського королівства
1861 р. — утворення єдиного італійського королівства під скіпетром короля П'ємонту Віктора Еммануїла ІІ.7 листопада 1860 в Неаполь прибув Віктор Еммануїл. Гарібальді склав із себе диктаторську владу і оголосив про передачу влади Віктору Еммануїлу. Незабаром декрети, видані Гарібальді, були скасовані, а його армія розпущена. Гарібальді виїхав на Капреру, закликавши волонтерів бути готовими до нового походу за звільнення Риму та Венеції в 1861 р.27 січня 1861 відбулися вибори до італійського парламенту. Новий парламент прийняв закон про створення Італійського королівства і проголошення Віктора Еммануїла II королем Італії (17 березня 1861 р.).В результаті війни і революції 1859-1860 рр. об'єднання Італії було в основному завершено. Вирішальну роль в об'єднанні країни відіграв не Кавур, не Віктор Еммануїл, яких буржуазні історики називають «визволителями Італії», а боротьба народних мас, керованих революційною частиною буржуазії, найбільш видатними представниками якої були Гарібальді і Мадзіні.За межами Італійського королівства залишалися Венеція і Рим.Папа Пій IX зайняв виключно ворожу позицію по відношенню до Італійського королівства. У березні 1860 р. він відлучив Віктора Еммануїла II і його міністрів від церкви. Ватикан був центром усіх інтриг, спрямованих проти єдиної італійської держави як всередині країни, так і на міжнародній арені.Влітку 1862 р. Гарібальді почав підготовку походу для визволення Риму. Дізнавшись про похід Гарібальді, Наполеон III заявив, що Франція буде обороняти світську владу папи і не дозволить приєднати Рим до Італії. Віктор Еммануїл II не забарився випустити прокламацію (3 серпня), в якій оцінював похід Гарібальді як «заколот» і погрожував суворою карою всім, хто приєднається до Гарібальди. Однак ці загрози не зупинили патріотів.На калабрійському березі гарібальдійців очікували урядові війська. Партизанський вождь був узятий в полон і поміщений у фортецю Варіньяно, а потім відправлений у Спецію. Опинилися в полоні і багато гарібальдійці. Ганебна розправа Віктора Еммануїла II з народним героєм Італії викликала величезне обурення серед італійського народу. По країні прокотилася хвиля протесту проти арешту Гарібальді. Численні мітинги з вимогою звільнення Гарібальді відбулися також в Англії, Швеції та Сполучених Штатах Америки.Віктор Еммануїл II був змушений дати «амністію» Гарібальді і відпустити його на Капреру.Незабаром туринський уряд здійснив новий акт національної зради. У вересні 1864 р. він уклав угоду з Наполеоном III, за яким зобов'язався не нападати на володіння папи і навіть охороняти їх. Зі свого боку Наполеон III обіцяв вивести свої війська з Риму, як тільки буде сформована власна армія папи, але не пізніше ніж через два роки.Гарібальді різко засудив цю угоду, яка закривала італійським патріотам дорогу на Рим.Вереснева конвенція викликала вибух обурення у всій країні. У Турині спалахнули сильні хвилювання. 8 квітня 1866 уповноважений італійського уряду генерал Говоне і Бісмарк підписали в Берліні таємний договір про війну з Австрією. Італія зобов'язалася напасти на Австрію усіма своїми силами, але лише після того, як на Австрію нападе Пруссія. Сторони зобов'язалися не укладати сепаратного миру і не складати зброї доти, поки Італія не отримає Венеції, а Пруссія – рівноцінних територій в Німеччині. В бою при острові Лісса 20 липня італійський флот був розбитий. У цій обстановці Наполеон III, вважаючи, що в сформованій ситуації він зможе продиктувати вигідні йому умови миру, виступив з пропозицією про припинення військових дій. За посередництва Наполеона III 26 липня Пруссія без узгодження з Італією уклала з Австрією прелімінарний мир, за яким, зокрема, Австрія поступалася Франції Венецією, а Франція погоджувалася передати Венецію Італії.Договір між Пруссією і Австрією, укладений за спиною Італії, викликав обурення італійців. Навіть ліберали обурювалися, і деякі з них вимагали продовження війни. Гарібальді і всі діячі демократичного руху відмовлялися визнати цю угоду.Таким чином, після 1866 р. поза межами італійської держави залишався лише Рим з областю, де панувала папська тиранія.Приєднання Венеції було важливим кроком на шляху завершення об'єднання Італії. Як згадувалось вище, а межами єдиного італійського королівства залишався тепер лише Рим, який перебував під «захистом» Наполеона III.Правда, регулярні французькі війська були в грудні 1866 р. виведені з Риму. Однак на службі у папи перебувало кілька тисяч французьких найманців, командирами яких були офіцери французької служби.Пій IX з року в рік посилював свої нападки на Італійське королівство. У грудні 1864 р. він оприлюднив енцикліку (послання), в якій підтверджував непорушність світської влади пап і піддавав анафемі всі «сучасні помилки», у тому числі свободу совісті, цивільний шлюб, раціоналізм, соціалізм і т. д. У 1867 р. спеціальною буллою (указом) Пій IX заборонив італійським католикам брати участь у парламентських виборах.Після приєднання Венеціанської області Гарібальді з кількома тисячами добровольців Восени 1867 р. знову кинувся на звільнення Риму. У липні 1870 р. почалася франко-прусська війна. Наполеон III був змушений відвести свої війська з Риму. 2 жовтня 1870 населення Папської держави майже одностайно висловилися за приєднання цієї території до Італійського королівства. 26 січня 1871 італійський парламент оголосив Рим столицею Італії. Папа був позбавлений світської влади.Тим самим об'єднання Італії в єдину національну державу було завершено.
- Австрійська імперія в період революції 1848-1849 рр.
- Австрійська монархія на початку хіх – 40-х рр. Хіх ст.
- Англія в період реставрації. “Славна революція”.
- Буржуазна революція та національно-визвольна війна Іспанії (1808 – 1814 рр.).
- Вестфальський мир та його наслідки.
- Віденський конгрес та його рішення.
- Війна за іспанську спадщину (1701 – 1713 рр.) та її наслідки.
- Внутрішня та зовнішня політика Великої Британії в 50-60-і рр. Хіх ст.
- Всезагальний німецький робітничий союз. Лассаль і лассальянство.
- Встановлення французької гегемонії в Європі в другій половині хvіі ст.
- Декларація незалежності сша.
- Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської державності.
- Друга громадянська війна в Англії. Проголошення республіки.
- Другий період громадянської війни в сша та її наслідки.
- Економічна політика Франції в роки імперії.
- Економічний розвиток Італії в роки наполеонських війн.
- Економічний розвиток Франції 1830-1848 рр.
- Економічний розвиток Франції в роки реставрації.
- Економічний та політичний розвиток Австрії в кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- Економічний та політичний розвиток Італії в другій половині хvіі – хvііі ст.
- Етапи чартистського руху та його особливості.
- Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.
- Загострення пруссько-австрійських суперечностей упродовж 40-х р. Хvііі ст.
- Законодавство Довгого парламенту в період англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.
- Зовнішня політика сша 1815-1850 рр. Доктрина Монро.
- Зовнішня політика Франції в 50-60-ті р. Хіх ст.
- Зовнішня політика Франції в роки другої імперії.
- Зовнішня політика Франції в роки правління Людовіка хіv.
- Індепендентська республіка: внутрішня і зовнішня політика.
- Іспанія в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- Іспанія в другій половині хvіі – хvііІст.
- Іспанія в першій половині хіх ст.
- Історична концепція й. Гердера.
- Італія в першій половині хіх ст.
- Колоніальна політика Великої Британії (1815 – 1850 рр.
- Конституційний період Громадянської війни сша
- Конституція 1787 р. В сша. Білль про права.
- Конституція сша. Біль про права.
- Консульство н. Бонапарта.
- Липнева революція 1830 р. Та падіння монархії Бурбонів.
- Лібералізм в Європі ( середина хіх ст.): Луї Блан, п’єр Прудон. Соціалістична концепція к. Маркса.
- Лібералізм в Європі в сер. Хіх ст. Л. Блан, п. Прудон.
- Міжнародні відносини 30-х р. Хvііі ст..
- Міжнародні відносини кінця хvіі – хvііі ст.
- Міжнародні відносини на початку хіх ст.
- Міжнародні відносини першої половини хvііі ст. Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин.
- Національно-визвольні рухи в багатонаціональній Австрійській монархії в першій половині хіх ст.
- Німецьке просвітництво: й.Мозер, й. Гердер, г. Лесінг, і.Кант.
- Німеччина в 30 – 40-х рр. Хіх ст. Створення митного союзу.
- О. Фон Бісмарк та об’єднання Німеччини.
- Об’єднавчі процеси в німецьких землях в 50-60-і рр. Хіх ст.
- Особливості революції 1848 – 1849 рр. У Франції, Німеччині, Австрії та Італії.
- Особливості революцій 1848-1849 рр. У Франції, Австрійській імперії, Німеччині та Італії.
- Особливості робітничого руху сша в першій половині хіх ст.
- Особливості розвитку абсолютизму в Англії, Франції, Іспанії, Австрії, Португалії, Італії та німецьких держав.
- Парламентська реформа 1832 р. В Англії на початок чартистського руху.
- Перший період громадянської війни в сша.
- Політика європейських країн стосовно сша в 1861 – 1865 рр. Дипломатія а. Лінкольна.
- Політичний розвиток Австрії на поч. Хіх ст.
- Португалія в кінці хvіі – початку хvііі ст.
- Похід «тисячі» д. Гарібальді.
- Початок Англійської революції XVII ст. Перша громадянська війна.
- Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.
- Початок французької революції кінця хуш ст. Законодавство Установчих зборів у 1789-1790 рр.
- Причини поширення утопічного соціалізму на поч. Хіх ст.
- Причини та передумови Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Причини та передумови громадянської війни в сша.
- Промисловий переворот в Франції.
- Промисловий переворот в сша.
- Промисловий переворот в Англії.
- Пруссько-австрійські суперечності в 40 – х роках хviii ст. Війна за австрійську спадщину.
- Революційні події 1854 – 1856 р. В Іспанії та політика лібералів.
- Революція 1820-1821 рр. У Неаполітанському королівстві та п’ємонті.
- Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії..
- Революція 1848-1849 рр. В Німеччині.
- Революція в Португалії (1820-1823 рр.).
- Режим Протекторату: внутрішня і зовнішня політика.
- Релігійно-ідеологічний фактор у підготовці англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Республікансько-демократичний помірковано-ліберальний напрямки в національно-визвольному процесі Італії.
- Реформи Марії-Терезії та Йосипа іі
- Робітничий рух в Німеччині. Діяльність а.Бебеля, в.Лібкнехта.
- Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (20 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (30 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- Рух дигерів. Д. Уінстенлі.
- Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція о.Кромвеля.
- Семилітня війна. Боротьба європейських держав за колонії.
- Соціальні погляди г. Бабефа та бубафістів
- Соціально-економічний розвиток північно-американських колоній Англії в кінці хvіі ст. – початок хvііі ст.
- Соціально-економічний та політичний розвиток Австрійської імперії в 50 – 60-х рр. Хіх ст. Утворення Австро-Угорщини.
- Соціально-економічний та політичний розвиток сша напередодні громадянської війни 1861 – 1865 рр.
- Соціально-політичні умови розвитку історичної науки в Німеччині.
- Створення італійського королівства
- Створення італійського королівства та його внутрішня та зовнішня політика.
- Створення та діяльність «Священного союзу монархів і народів».
- Суспільно-політична думка в роки Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Суспільно-політичні ідеї індепендентів: д.Мільтон, д.Стрігге, г.Айртон.
- Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.
- Суспільно-політичні погляди левеллерів. Д.Лільберн.
- Таємні республіканські товариства Франції та їх діяльність (30-ті рр.. Хіх ст.).
- Термідоріанський конвент. Внутрішня та зовнішня політика Франції.
- Утопічний соціалізм першої половини хіх ст.: а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен.
- Філософи-фізіократи та їхній вплив на французьке суспільство.
- Франція в другій половині хvii. Кольберизм.
- Франція в період Директораї.
- Франція в період консульства та першої імперії: зовнішня політика.
- Франція в період революції 1848 – 1849 рр.
- Франція в період реставрації династії Бурбонів.
- Франція в роки Липневої монархії.
- Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: скинення монархії. Політична боротьба на другому етапі революції.
- Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: сутність якобінської диктатури.
- Французька буржуазна революція кінця хуш ст.: революційні війни 1792-1795 рр.
- Французька Конституція 1791 р. Діяльність Законодавчих зборів.
- Французькі просвітники д. Дідро, а. Гельвецій, п. Гольбах, г. Рейналь.
- Французькі просвітники хуш ст. Ф.Вольтер, ш.Монтеск’є, ж.-ж.Руссо.
- Функціонування «Віденської системи» у 20-40-х рр. Хіх ст.
- Чартистський рух. Етапи та особливості.
- Якобінська диктатура.
- Проблематика якобінської диктатури в історіографії.