Пруссько-австрійські суперечності в 40 – х роках хviii ст. Війна за австрійську спадщину.
Рангу великої європейської держави Пруссія досягла за наступника короля-капрала Фрідріха 11 (1740 - 1786). Всю його діяльність визначали інтереси феодально-юнкерського держави. Після вступу на престол він негайно збільшив чисельність армії і, скориставшись внутрішньополітичними труднощами Австрії, почав війну за захоплення Сілезії.
Сілезькі війни - три військові конфлікту між Пруссією з Фрідріхом Великим на чолі і Австрією.
Перша Сілезька війна (1740-1742 рр..) Перша з трьох так званих Сілезький воєн, що відбувалася в рамках війни за австрійську спадщину, в яких зіткнулися інтереси держав Пруссії та Австрії, якими управляли відповідно Фрідріх II Великий та Марія-Терезія, за контроль над австрійською Сілезією. Також у війні брали участь союзники обох сторін. Війна завершилася переходом Сілезії, що мала змішане німецько-польсько-чесько-єврейське населення під владу Пруссії, яка перемогла у війні.
Війна за австрійську спадщину (1740—1748) — війна між двома великими коаліціями європейських держав на чолі одної були Пруссія та Франція, а другої Австрія та Велика Британія, однак окрім них у війну на різних її етапах було втягнуто і багато інших країн.
Після війни за іспанську спадщину англо-французькі та австрофранцузькі суперечки та суперництво не лише не зменшилися, а навпаки загострювалися. Також посилилися Пруссія яка стала суперницею Австрії в Центральній Європі. За таких обставин назрівав конфлікт в якому визначилися суперники та союзники.
В 1740 році помер імператор Священної Римської імперії Карл VI і спадкові права його дочки Марії Терезії всупереч Прагматичної санкції 1713 відкидалися деякими європейськими державами. Серед тих хто не визнав спадкових прав Марії Терезії були й держави гаранти прагматичної санкції — Франція та Пруссія які розпочали війну за розподіл «австрійської спадщини», тобто імперії Габсбургів.
Військові дії розпочалися 16 грудня 1740 року вторгненням пруського війська Фрідріха ІІ-ого в Сілезію. В січні 1741 прусси зайняли майже усю Сілезію і в битві при Мольвиці 10 квітня 1741 завдали австрійцям тяжкої поразки. Це прискорило утворення антиавстрійської коаліції основи якої було закладено договорами 1741 року між Францією, Баварією та Іспанією (Німфенбург, 18 та 28 травня) і Францією та Прусією (Бреславль, 5 липня).
Франція прагнула захопити Австрійські Нідерланди, ослабити Австрію та зробити імператором Священної Римської Імперії свою людину — курфюста баварського Карла Альбрехта. Іспанія претендувала на австрійські володіння в Італії. Баварський курфюст претендував не лише не імператорську, але й на чеську корони. До антиавстрійської коаліції приєдналися також Саксонія, Неаполітанське королівство, П'ємонт, Модена.
31 липня баварські війська вторгнулися у Верхню Австрію, 26 листопада франко-баварсько-французькі війська захопили Прагу. 19 грудня 1741 року Карл Альбрехт був оголошений королем Чехії і 24 січня 1742 року обраний імператором під іменем Карла VII. Тим часом Фрідріх ІІ отримавши згоду Марії Терезії поступитися йому Нижньою Сілезією уклав 9 жовтня 1742 року в Клейн-Шнеллендорфі перемир'я з Австрією. Наприкінці грудня 1741 року австрійські війська під орудою Ф. Кевенгюллера перейшли в наступ проти баварських військ, вторгнулися на територію Баварії і зайняли Мюнхен. Фрідріх ІІ заручившися обіцянками Карла Альбрехта передати Прусії Верхню Сілезію та графство Глац 26 грудня 1741 року поновив військові дії, порушивши перемир'я. 17 травня 1742 року пруські війська розбили австрійців при Чаславлі. Австрія змушена була погодитися на перехід майже усієї Сілезії і Глацу до Прусії. На цих умовах Пруссія заключила сеператний мир з Астрією за попередній Бреславльським (11 червня) і остаточним Берлінським (28 липня) договорами 1742 року.
З середини 1742 року військова ініціатива перейшла до Австрії до якої приєдналася Англія (з Ганновером), Голландія, а також П'ємонт і пізніше Саксонія які вийшли з антиавстрійської коаліції. В жовтні-грудні 1742 головні сили франко-баварських військ були витиснені з Чехії. 27 червня 1743 року англо-ганноверсько-голандська так звана «прагматична» армія під командуванням Георга II розбила французів під Деттінгемом на річці Майн. Влітку 1744 австрійські війська увійшли в Ельзас та Неаполітанське королівство. 22 травня 1744 року у Франкфурті-на-Майні за ініціативою французької дипломатії було укладено спілку між Прусією, Баварією, Гессен-Касселем і Пфальцом — так звана Франкфуртська унія. 5 червня 1744 року Пруссія якій була обіцяна частина Чехії уклала у Версалі нову союзницьку угоду з Францією. В серпні 1744 пруські війська вторгнулися в Саксонію та Чехію[2]. Французи зайняли Баварію та австрійську Швабію. В Італії 11 серпня 1744 австрійці зазнали поразки при Валлетрі від іспано-неаполітанських військ. В 1745 році іспанські та французькі війська зайняли майже усю Ломбардію та більшу частину П'ємонту. Війна між Англією та Францією велася також в Індії, Америці та на морі. В 1745 британський флот досяг перевагу на морі, що призвело отримання переваги в обох Америках та Індії.
Австрії, війська якої в березні 1745 вторглися в Баварію вдалося досягти зречення баварського курфюста Максиміліана Йосифа, наступника померлого в січні 1745 року Карла VII, від претензій на австрійські володіння та імператорську корону (Фюссенський мир 22 квітня 1745). Імператором у вересні 1745 був обраний чоловік та співправитель Марії Терезії Франц Стефан Лотарінгський (Франц І). Тим часом військовий стан Австрії знову погіршився. 4 червня 1745 Фрідріх ІІ розбив австро-саксонське військо при Гогенфрідеберзі. За цією перемогою пруссів слідували інші — 30 вересня при Зоргау, 23 листопада при Хеннерсдорфі, 15 грудня при Кессельдорфі. 18 грудня пруські війська зайняли Дрезден. Лише остерігаючися вступу у війну Росії, яка зосередила війська в Курляндії, Фрідріх ІІ уклав мир з Австрією та Саксонією. Під тиском Англії та Голландії Австрія погодилася залишити Сілезію Пруссії в обмін на визнання Франца І імператором. В Італії австро-п'ємонтські війська, отримавши перемогу над франко-іспанською армією при П'яченці в червні 1746 зайняли усю північну частину країни.
Головним театром військових дій в останні роки війни стали Австрійські Нідерланди куди вторгнулася французька армію під орудою Моріца Саксонського. Після перемог під Фонтенуа 11 травня 1745 і при Року 11 жовтня 1746 французи захопили Австрійські Нідерланди, а в 1747 і майже усю Голландію (перемога під Лауфельде 2 липня). В цей час до австро-англійської коаліції приєднлася занепокоєна ростом могутності Пруссії Росія. 2 червня 1746 року був підписаний австро-російський союзний договір, а в 1747 так звані «субсідні конвенції» з Англією. В січні 1748 року російське військо посунуло на допомогу союзникам. Побачивши загрозу появи російських військ на Рейні Франція погодилася на перемовини. 18 жовтня 1748 року був підписаний Ахенський мир, за яким Габсбурги зберегли більшу частину своїх володінь, а права Марії Терезії були усіма визнані, але втрачали майже усю Сілезію яка відійшла до Пруссії та частину італійських володінь. Однак мир не розв'язав суперечностей між Європейськими державами і був по суті лише передишкою між війною за австрійську спадщину та Семирічною Війною.
Друга Сілезька війна (1744-1745 років) - другий з трьох великих військових конфліктів у Центральній Європі, що відбуваються в рамках так званих Сілезький воєн, в яких зіткнулися інтереси німецькомовних держав Пруссії, Австрії.
Керували цими двома державами відповідно Фрідріх II Пруський та Марія-Терезія Австрійська. Також у війні на боці Австрії виступили Саксонія і Сардинія. Пруссія ж уклала союз з Іспанією в Фонтенебло в жовтні 1743. Проти Австрійських інтересів таким чином виступали Франція і Іспанія. Війна знову завершилася перемогою Пруссії. Австрія змушена була остаточно попрощатися з надіями повернути Сілезію.
Найважливіші битви та події
4 червня 1745 Битва при Гогенфрідберге, поразка австрійців.
15 вересня 1745 Битва при Казале (Італія), ураження Сардинії (австрійського союзника) від франко-іспанської коаліції, зблизилася з Пруссією.
30 вересня 1745 Битва при Соор, перемога Пруссії.
15 грудня 1745 Битва при Кессельсдорфе 1745, перемога Пруссії.
25 грудня 1745 в місті Дрездені, Пруссія і Австрія, а також Пруссія і Саксонія уклали так званий Дрезденський мир 1745 року, який ще раз підтвердив статті Бреславльского договору за яким Фрідріх визнавав чоловіка Марії Терезії (Франц I (Лотаринзький)) імператором римським.
У результаті двох сілезьких воєн (1740-1742, 1744-1745) Австрія була змушена поступитися цю багату і промислово розвинену польську провінцію Пруссії, відразу збільшила свою територію на одну третину.
- Австрійська імперія в період революції 1848-1849 рр.
- Австрійська монархія на початку хіх – 40-х рр. Хіх ст.
- Англія в період реставрації. “Славна революція”.
- Буржуазна революція та національно-визвольна війна Іспанії (1808 – 1814 рр.).
- Вестфальський мир та його наслідки.
- Віденський конгрес та його рішення.
- Війна за іспанську спадщину (1701 – 1713 рр.) та її наслідки.
- Внутрішня та зовнішня політика Великої Британії в 50-60-і рр. Хіх ст.
- Всезагальний німецький робітничий союз. Лассаль і лассальянство.
- Встановлення французької гегемонії в Європі в другій половині хvіі ст.
- Декларація незалежності сша.
- Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської державності.
- Друга громадянська війна в Англії. Проголошення республіки.
- Другий період громадянської війни в сша та її наслідки.
- Економічна політика Франції в роки імперії.
- Економічний розвиток Італії в роки наполеонських війн.
- Економічний розвиток Франції 1830-1848 рр.
- Економічний розвиток Франції в роки реставрації.
- Економічний та політичний розвиток Австрії в кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- Економічний та політичний розвиток Італії в другій половині хvіі – хvііі ст.
- Етапи чартистського руху та його особливості.
- Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.
- Загострення пруссько-австрійських суперечностей упродовж 40-х р. Хvііі ст.
- Законодавство Довгого парламенту в період англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.
- Зовнішня політика сша 1815-1850 рр. Доктрина Монро.
- Зовнішня політика Франції в 50-60-ті р. Хіх ст.
- Зовнішня політика Франції в роки другої імперії.
- Зовнішня політика Франції в роки правління Людовіка хіv.
- Індепендентська республіка: внутрішня і зовнішня політика.
- Іспанія в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- Іспанія в другій половині хvіі – хvііІст.
- Іспанія в першій половині хіх ст.
- Історична концепція й. Гердера.
- Італія в першій половині хіх ст.
- Колоніальна політика Великої Британії (1815 – 1850 рр.
- Конституційний період Громадянської війни сша
- Конституція 1787 р. В сша. Білль про права.
- Конституція сша. Біль про права.
- Консульство н. Бонапарта.
- Липнева революція 1830 р. Та падіння монархії Бурбонів.
- Лібералізм в Європі ( середина хіх ст.): Луї Блан, п’єр Прудон. Соціалістична концепція к. Маркса.
- Лібералізм в Європі в сер. Хіх ст. Л. Блан, п. Прудон.
- Міжнародні відносини 30-х р. Хvііі ст..
- Міжнародні відносини кінця хvіі – хvііі ст.
- Міжнародні відносини на початку хіх ст.
- Міжнародні відносини першої половини хvііі ст. Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин.
- Національно-визвольні рухи в багатонаціональній Австрійській монархії в першій половині хіх ст.
- Німецьке просвітництво: й.Мозер, й. Гердер, г. Лесінг, і.Кант.
- Німеччина в 30 – 40-х рр. Хіх ст. Створення митного союзу.
- О. Фон Бісмарк та об’єднання Німеччини.
- Об’єднавчі процеси в німецьких землях в 50-60-і рр. Хіх ст.
- Особливості революції 1848 – 1849 рр. У Франції, Німеччині, Австрії та Італії.
- Особливості революцій 1848-1849 рр. У Франції, Австрійській імперії, Німеччині та Італії.
- Особливості робітничого руху сша в першій половині хіх ст.
- Особливості розвитку абсолютизму в Англії, Франції, Іспанії, Австрії, Португалії, Італії та німецьких держав.
- Парламентська реформа 1832 р. В Англії на початок чартистського руху.
- Перший період громадянської війни в сша.
- Політика європейських країн стосовно сша в 1861 – 1865 рр. Дипломатія а. Лінкольна.
- Політичний розвиток Австрії на поч. Хіх ст.
- Португалія в кінці хvіі – початку хvііі ст.
- Похід «тисячі» д. Гарібальді.
- Початок Англійської революції XVII ст. Перша громадянська війна.
- Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.
- Початок французької революції кінця хуш ст. Законодавство Установчих зборів у 1789-1790 рр.
- Причини поширення утопічного соціалізму на поч. Хіх ст.
- Причини та передумови Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Причини та передумови громадянської війни в сша.
- Промисловий переворот в Франції.
- Промисловий переворот в сша.
- Промисловий переворот в Англії.
- Пруссько-австрійські суперечності в 40 – х роках хviii ст. Війна за австрійську спадщину.
- Революційні події 1854 – 1856 р. В Іспанії та політика лібералів.
- Революція 1820-1821 рр. У Неаполітанському королівстві та п’ємонті.
- Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії..
- Революція 1848-1849 рр. В Німеччині.
- Революція в Португалії (1820-1823 рр.).
- Режим Протекторату: внутрішня і зовнішня політика.
- Релігійно-ідеологічний фактор у підготовці англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Республікансько-демократичний помірковано-ліберальний напрямки в національно-визвольному процесі Італії.
- Реформи Марії-Терезії та Йосипа іі
- Робітничий рух в Німеччині. Діяльність а.Бебеля, в.Лібкнехта.
- Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (20 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (30 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- Рух дигерів. Д. Уінстенлі.
- Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція о.Кромвеля.
- Семилітня війна. Боротьба європейських держав за колонії.
- Соціальні погляди г. Бабефа та бубафістів
- Соціально-економічний розвиток північно-американських колоній Англії в кінці хvіі ст. – початок хvііі ст.
- Соціально-економічний та політичний розвиток Австрійської імперії в 50 – 60-х рр. Хіх ст. Утворення Австро-Угорщини.
- Соціально-економічний та політичний розвиток сша напередодні громадянської війни 1861 – 1865 рр.
- Соціально-політичні умови розвитку історичної науки в Німеччині.
- Створення італійського королівства
- Створення італійського королівства та його внутрішня та зовнішня політика.
- Створення та діяльність «Священного союзу монархів і народів».
- Суспільно-політична думка в роки Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Суспільно-політичні ідеї індепендентів: д.Мільтон, д.Стрігге, г.Айртон.
- Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.
- Суспільно-політичні погляди левеллерів. Д.Лільберн.
- Таємні республіканські товариства Франції та їх діяльність (30-ті рр.. Хіх ст.).
- Термідоріанський конвент. Внутрішня та зовнішня політика Франції.
- Утопічний соціалізм першої половини хіх ст.: а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен.
- Філософи-фізіократи та їхній вплив на французьке суспільство.
- Франція в другій половині хvii. Кольберизм.
- Франція в період Директораї.
- Франція в період консульства та першої імперії: зовнішня політика.
- Франція в період революції 1848 – 1849 рр.
- Франція в період реставрації династії Бурбонів.
- Франція в роки Липневої монархії.
- Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: скинення монархії. Політична боротьба на другому етапі революції.
- Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: сутність якобінської диктатури.
- Французька буржуазна революція кінця хуш ст.: революційні війни 1792-1795 рр.
- Французька Конституція 1791 р. Діяльність Законодавчих зборів.
- Французькі просвітники д. Дідро, а. Гельвецій, п. Гольбах, г. Рейналь.
- Французькі просвітники хуш ст. Ф.Вольтер, ш.Монтеск’є, ж.-ж.Руссо.
- Функціонування «Віденської системи» у 20-40-х рр. Хіх ст.
- Чартистський рух. Етапи та особливості.
- Якобінська диктатура.
- Проблематика якобінської диктатури в історіографії.