Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.
До числа найбільш впливових лідерів федералістів, які віддавали перевагу федеративному устрою США, належав Олександр Гамільтон (1755—1804). Він був з числа тих значних політичних діячів, хто найбільш вплинув на зміст Конституції. Як член Конституційного конвенту, брав діяльну участь у її розробці.Федерація, стверджував Гамільтон, буде бар´єром, що перешкодить внутрішнім розбратам і народним повстанням. Федеральні закони — вищі закони країни, вище законодавчих актів штатів. Жоден їх законодавчий акт, що суперечить федеральній Конституції, не може мати сили. На думку федералістів, тільки сильна центральна влада здатна створити міцну авторитетну державу, призупинити демократичний рух у країні, що розрісся.В основу Конституції Гамільтон пропонував покласти модель конституційного ладу Англії з його чітким поділом влади. Смирившись із необхідністю визнання республіканського ладу, обов´язковою умовою вважав створення сильної президентської влади, мало чим відмінної від влади конституційного монарха. У єдиноначальності виконавчої влади бачив «одне з головних достоїнств нашої Конституції». Висловлював думку про те, що президент повинен обиратися довічно, мати широкі повноваження, у т.ч. право контролю законодавчої влади, яка зазнає тиску виборців, призначення міністрів, практично не відповідальних перед парламентом. З цією ж метою пропонував зробити членів Верховного суду, наділеного конституційною юрисдикцією, незалежними і довічними.Законодавчий орган мислився Гамільтоном як двопалатний, обраний на основі виборчого права з високим майновим цензом. Поділ людей на багатих і бідних, а отже, на освічених і неосвічених, здатних і нездатних керувати справами суспільства має, як він стверджував, природне походження і непереборне. Тільки першим за самою природою належить право бути представленими у вищих державних органах і забезпечити стабільність політичного ладу. Надання такого ж права простому народу неминуче призведе до помилок через його нерозумність і мінливість і послабить державу. Народ — це «звір багатоголовий», з яким мудрому правителю варто рахуватись в тій мері, у який розбрати і невдоволення можуть загрожувати його владі.Конституційний конвент підтримав Гамільтона, який заперечував проти включення в текст Конституції Білля про права, хоча такі біллі містилися вже в конституціях штатів.Суди, за Гамільтоном, служать проміжними органами між народом і законодавчою владою. Федеральна судова влада повинна мати процедуру призначення суддів на необмежений термін (за умови їх бездоганної поведінки), що робить їх незалежними й охороняє судову владу від зазіхання інших влад.Лідер федералістів був упевнений: три гілки влади не можуть зберегти на практиці той ступінь роздільності, що передбачає Монтеск´є. Вони «зв´язані і злиті з тим, щоб кожна здійснювала конституційний контроль над двома іншими». За схемою Га-мільтона, виконавча влада має тільки меч, конгрес має у своєму розпорядженні гаманець, а в суддів одна лише мудрість.Джон Адамс (1735—1826) поділяв погляди Гамільтона й інших федералістів щодо форми державного устрою США. Автор першої фундаментальної тритомної праці «На захист конституцій урядової влади в Сполучених Штатах Америки» (1787— 1788 рр.) був противником правління більшості. Він обґрунтовував необхідність відокремлення і незалежності законодавчої, виконавчої і судової влади.У роботі «Думки про уряд» (1776 р.) Адамс захищав достоїнства двопалатної легіслатури, виклав оригінальні міркування про бажаність не тільки відокремлення, але і часткове суміщення повноважень влади і їх урівноважування. Він, зокрема, передбачав участь виконавчої влади в здійсненні судовою владою ролі посередника, підтримки результативної рівноваги між владами, що суперничають.На відміну від Пейна й інших демократів, Адамс допускав і визнавав доцільність монархічної форми правління за умови стримування і взаємного урівноважування влади (знать контролює і стримує короля, міністри — знать і т.д.). Монархія, аристократія, демократія в чистому вигляді, за Адамсом, — втілення деспотизму. Його ідеал — змішана форма правління, де аристократія є пануючим елементом у державі. Збалансована публічна влада предстає в його схемі двопалатним парламентом (верхня палата — аристократична, нижня — демократична), виконавчою і судовою владами. Посилаючись на праці Цицерона, він обґрунтовував: саме така форма республіки найбільше підходить для реалізації принципу «правління законів, а не людей». Зібрані автором тритомної праці історичні факти утверджували думку про благотворний вплив аристократії в соціальних і політичних процесах на всіх етапах цивілізації.
Значний внесок у розробку Конституції США вніс і один з лідерів федералістів Джеймс Медісон (1751 —1836), хто також по праву визнаний «батьком американської Конституції». Насамперед, за його значний внесок у розробку ідей республіканського правління в умовах США, теорію рівноваги відособленої влади, які лягли в основу проекту федеральної конституції.У характеристиці республіканського правління Медісон велику увагу приділяв ролі і значенню соціальних розходжень у суспільстві і державі. Самим тривалим за впливом джерелом розходжень і конфліктів, на його думку, є економічні інтереси. Тому більш стабільним і життєздатним, схильним до підтримки помірної форми правління він, слідом за Аристотелем, вважав «середній клас». Він більш вільний від угруповань, багатих і бідних, нерівності власності і забезпечує життєву стійкість великої держави.Проблему взаємин різних сфер публічної влади Медісон пов´язував, по-перше, з розподілом «між двома автономними системами державної влади» — федерації і штатів; по-друге, з відокремленням галузей, що складають «загальну масу влади»; по-третє, з розподілом цієї маси влади серед утворюючих її частин. Мова йде не тільки про взаємний конституційний контроль і урівноважування повноважень, але і про нерівний розподіл компетенції влади, позначення меж трьох найважливіших сфер влади — законодавчої, виконавчої і судової. «Таким чином, безпека прав народу гарантується подвійно, — писав Медісон. — Системи державної влади будуть наглядати одна за одною, а разом з тим кожна — наглядати над собою».
Ретельна проробка лідерами федералістів проблеми стримок і противаг у поділі влади і їх закріплення в Конституції зробили досить стійким і ефективним такий поділ, механізм захисту Основного закону.
- Австрійська імперія в період революції 1848-1849 рр.
- Австрійська монархія на початку хіх – 40-х рр. Хіх ст.
- Англія в період реставрації. “Славна революція”.
- Буржуазна революція та національно-визвольна війна Іспанії (1808 – 1814 рр.).
- Вестфальський мир та його наслідки.
- Віденський конгрес та його рішення.
- Війна за іспанську спадщину (1701 – 1713 рр.) та її наслідки.
- Внутрішня та зовнішня політика Великої Британії в 50-60-і рр. Хіх ст.
- Всезагальний німецький робітничий союз. Лассаль і лассальянство.
- Встановлення французької гегемонії в Європі в другій половині хvіі ст.
- Декларація незалежності сша.
- Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської державності.
- Друга громадянська війна в Англії. Проголошення республіки.
- Другий період громадянської війни в сша та її наслідки.
- Економічна політика Франції в роки імперії.
- Економічний розвиток Італії в роки наполеонських війн.
- Економічний розвиток Франції 1830-1848 рр.
- Економічний розвиток Франції в роки реставрації.
- Економічний та політичний розвиток Австрії в кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- Економічний та політичний розвиток Італії в другій половині хvіі – хvііі ст.
- Етапи чартистського руху та його особливості.
- Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.
- Загострення пруссько-австрійських суперечностей упродовж 40-х р. Хvііі ст.
- Законодавство Довгого парламенту в період англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.
- Зовнішня політика сша 1815-1850 рр. Доктрина Монро.
- Зовнішня політика Франції в 50-60-ті р. Хіх ст.
- Зовнішня політика Франції в роки другої імперії.
- Зовнішня політика Франції в роки правління Людовіка хіv.
- Індепендентська республіка: внутрішня і зовнішня політика.
- Іспанія в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- Іспанія в другій половині хvіі – хvііІст.
- Іспанія в першій половині хіх ст.
- Історична концепція й. Гердера.
- Італія в першій половині хіх ст.
- Колоніальна політика Великої Британії (1815 – 1850 рр.
- Конституційний період Громадянської війни сша
- Конституція 1787 р. В сша. Білль про права.
- Конституція сша. Біль про права.
- Консульство н. Бонапарта.
- Липнева революція 1830 р. Та падіння монархії Бурбонів.
- Лібералізм в Європі ( середина хіх ст.): Луї Блан, п’єр Прудон. Соціалістична концепція к. Маркса.
- Лібералізм в Європі в сер. Хіх ст. Л. Блан, п. Прудон.
- Міжнародні відносини 30-х р. Хvііі ст..
- Міжнародні відносини кінця хvіі – хvііі ст.
- Міжнародні відносини на початку хіх ст.
- Міжнародні відносини першої половини хvііі ст. Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин.
- Національно-визвольні рухи в багатонаціональній Австрійській монархії в першій половині хіх ст.
- Німецьке просвітництво: й.Мозер, й. Гердер, г. Лесінг, і.Кант.
- Німеччина в 30 – 40-х рр. Хіх ст. Створення митного союзу.
- О. Фон Бісмарк та об’єднання Німеччини.
- Об’єднавчі процеси в німецьких землях в 50-60-і рр. Хіх ст.
- Особливості революції 1848 – 1849 рр. У Франції, Німеччині, Австрії та Італії.
- Особливості революцій 1848-1849 рр. У Франції, Австрійській імперії, Німеччині та Італії.
- Особливості робітничого руху сша в першій половині хіх ст.
- Особливості розвитку абсолютизму в Англії, Франції, Іспанії, Австрії, Португалії, Італії та німецьких держав.
- Парламентська реформа 1832 р. В Англії на початок чартистського руху.
- Перший період громадянської війни в сша.
- Політика європейських країн стосовно сша в 1861 – 1865 рр. Дипломатія а. Лінкольна.
- Політичний розвиток Австрії на поч. Хіх ст.
- Португалія в кінці хvіі – початку хvііі ст.
- Похід «тисячі» д. Гарібальді.
- Початок Англійської революції XVII ст. Перша громадянська війна.
- Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.
- Початок французької революції кінця хуш ст. Законодавство Установчих зборів у 1789-1790 рр.
- Причини поширення утопічного соціалізму на поч. Хіх ст.
- Причини та передумови Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Причини та передумови громадянської війни в сша.
- Промисловий переворот в Франції.
- Промисловий переворот в сша.
- Промисловий переворот в Англії.
- Пруссько-австрійські суперечності в 40 – х роках хviii ст. Війна за австрійську спадщину.
- Революційні події 1854 – 1856 р. В Іспанії та політика лібералів.
- Революція 1820-1821 рр. У Неаполітанському королівстві та п’ємонті.
- Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії..
- Революція 1848-1849 рр. В Німеччині.
- Революція в Португалії (1820-1823 рр.).
- Режим Протекторату: внутрішня і зовнішня політика.
- Релігійно-ідеологічний фактор у підготовці англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Республікансько-демократичний помірковано-ліберальний напрямки в національно-визвольному процесі Італії.
- Реформи Марії-Терезії та Йосипа іі
- Робітничий рух в Німеччині. Діяльність а.Бебеля, в.Лібкнехта.
- Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (20 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (30 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- Рух дигерів. Д. Уінстенлі.
- Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція о.Кромвеля.
- Семилітня війна. Боротьба європейських держав за колонії.
- Соціальні погляди г. Бабефа та бубафістів
- Соціально-економічний розвиток північно-американських колоній Англії в кінці хvіі ст. – початок хvііі ст.
- Соціально-економічний та політичний розвиток Австрійської імперії в 50 – 60-х рр. Хіх ст. Утворення Австро-Угорщини.
- Соціально-економічний та політичний розвиток сша напередодні громадянської війни 1861 – 1865 рр.
- Соціально-політичні умови розвитку історичної науки в Німеччині.
- Створення італійського королівства
- Створення італійського королівства та його внутрішня та зовнішня політика.
- Створення та діяльність «Священного союзу монархів і народів».
- Суспільно-політична думка в роки Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- Суспільно-політичні ідеї індепендентів: д.Мільтон, д.Стрігге, г.Айртон.
- Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.
- Суспільно-політичні погляди левеллерів. Д.Лільберн.
- Таємні республіканські товариства Франції та їх діяльність (30-ті рр.. Хіх ст.).
- Термідоріанський конвент. Внутрішня та зовнішня політика Франції.
- Утопічний соціалізм першої половини хіх ст.: а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен.
- Філософи-фізіократи та їхній вплив на французьке суспільство.
- Франція в другій половині хvii. Кольберизм.
- Франція в період Директораї.
- Франція в період консульства та першої імперії: зовнішня політика.
- Франція в період революції 1848 – 1849 рр.
- Франція в період реставрації династії Бурбонів.
- Франція в роки Липневої монархії.
- Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: скинення монархії. Політична боротьба на другому етапі революції.
- Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: сутність якобінської диктатури.
- Французька буржуазна революція кінця хуш ст.: революційні війни 1792-1795 рр.
- Французька Конституція 1791 р. Діяльність Законодавчих зборів.
- Французькі просвітники д. Дідро, а. Гельвецій, п. Гольбах, г. Рейналь.
- Французькі просвітники хуш ст. Ф.Вольтер, ш.Монтеск’є, ж.-ж.Руссо.
- Функціонування «Віденської системи» у 20-40-х рр. Хіх ст.
- Чартистський рух. Етапи та особливості.
- Якобінська диктатура.
- Проблематика якобінської диктатури в історіографії.