Австрійська монархія на початку хіх – 40-х рр. Хіх ст.

У 1п. XIX ст. австр. частина імперії продовж.бути аграрною. У с/г, лісов.госп. в кін.XVIII ст. зайнято 75% насел., до сер.XIX ст. його частка скоротилася на 3%. У Чехії і Моравії - велике поміщ.землевол., екстенсивне госп-во; перехід до інтенсив. методів і зрост.врожайності – лише з сер.століття. У Далмації, Галіції та Буковині через дроблення селян.госп-в – скорочення продуктивності, аграрне перенасел. Тенденції до модернізації і інтенсифікації раніше вияв. в австро-німецьких провінціях через переваж.селян.госп-в, скасув. особист.залежн.селян, слабкість поміщ.землевол. Селяни Тіролю –особ.вільні, мали представництво в ландтазі. Авс. селяни могли вільно продав. і закладати наділи, вибир. професію і вступ.в шлюб. У 30-40-і роки – пошир. викуп повинностей, заміна панщини грош.чиншем, розшарув.селян, виділ. заможної верхівки, що викор.найм.роб.силу. У землеробстві панувало трипілля. Прискорилося пошир. кукурудзи і особливо картоплі.. У гірс.провінціях розвив. тваринництво, переважно м'ясне. Все це – передумови швидкого зростання населення. На початку XIX ст. –відсутні ек., соц., техн. передум.пром.перевороту. Перша фабрика (прядильна) – в Чехії англ. підприємцем. До машин.виробництва переход.металургія і скляне вироб-во. Застос.коксу (поч.з 20-х років) в 30-40-і подвоїло виробництво чавуну, а видоб.вугілля - вчетверо. 900 парових машин до сер. століття (на поч..30-х років всього 11), значна част. - вітчизняного виробництва. І етап пром.перев.: нерівномір розвиток. в окрем.провінціях (чес.землі- 34% пром.продукції, Ломбардо-Венец.кор-ва - 27, Ниж. Авс. та ін.спадков.земель-15, Галич - 7,5%), домінув.текстил. виробництво. Перша залізнична гілка – в 1828 р. Залізн. лінії перш за все від Відня до Чехії - до Брно, Праги, в Грац. В 40-х роках – власне виробництво паровозів та вагонів (до цього – з Анг). До сер.століття протяжність залізниць - 1357 км. Впровадж.парового двигуна –30-40 рр. Завдяки географічній близькості до Західної Європи і зручним річковим шляхах чеські землі і Нижня Австрія раніше і швидше за інших районів включилися у світовій торговельно-економічний оборот. Міжнар.станов. Повернула під час Віденс.конгресу ранг вел. держави, особл. 1815-1847 рр.. Зовн.воєн не вела до 1859 р. Імперія до 1848 р. «дозріла» для революц. повалення феод. ладу, що став нестерпним для величезної більшості населення.

5. Аграрне питання та його вирішення в ході французької революції кінця ХVІІІ ст. Вел.фр.рев. (1789—1799). Осн.протиріччя були загострені держ.банкротством, що поч.. в 1787 торг.-пром. кризою, неврожайн.роками, голодом. У 1788—89 скл.рев.ситуація. Особл.гостро – аграр.пит. та його рішення. Існув.багато феод. повин., які суттєво обтяжув.життя селян (право мертвої руки, шампур, десятини, под.. на вино, на сіль) 4.08.1789, в розпал сел.заворушень,- нічне засідання Уст.зборів. 11.08 Уст.збори затв. закон про ліквідацію феод.повин.. Без викупу скасовув. лише особ.повинності селян (право мертвої руки та ін); інші повин.підлягали викупу, розміри викуп.сум визначен. додатково. Дворяни позбавл. права на розвед.голубів і кроликів, селянам дозволял.вбивати дичину на своїх полях. Відмін.виключне право полювання. Закон прогол. скасув.сеньйоріал.юстиції, але в майбутньому. Церков.десятина і платежі на утрим. дух-ва відмін. до вироблення нового положення. Селянам надав. право викуп. інші повинності, але лише після того, як Збори визнач.порядок викупу. 30 вересня Уст.збори прийн.ріш. про закінчення засідань і поступ. місцем обраним у вересні 1791 р. Законод. зборам. 18.06 закон – відмін.без викупу «випадкові» феод.права, які стягувались при передав.володінь з рук у руки, ці повин.зберігались, якщо сеньйор міг засвідчити документом їх виникнення від земел.поступки. 26.03.1792р. – секвестр емігрант.земель. Але про допуск селян до емігр.замель мова не йшла. 26.04.1792р. – збори продовжили до 1 січня 1793 дію закону про продаж земель нац..фонду з 12-ти літньою розстрочкою покупних платежів. 20-22.08.1792р. – декрет «Про спосіб послідов. і розділ. викупу постійних і випадков.колишніх феод. повинностей», дозволив роздільний викуп постіних і вцілівших після 18.06.1792 випадков.повин. 25-28.08.1792 р. –декрет з 20 статей. – усі сеньйор.права знищуються. Засуджена презумпція на користь сеньора. Усяка повинність –результат узурпації. 14.08- декрет про розділ сусп.і пустих земель між жителями комун негайно після збору врожаю. 2.09.1792р. –закон про порядок відчуження цих земель Декрети Законод.зборів були більш прогресив., але повністю задовол.селян вони не могли.

6. Аграрні декрети часів Установчих та Законодавчих зборів Франції (ХVІІІ ст.). Вел.фр.рев. (1789—1799). Осн.протиріччя були загострені держ.банкротством, що поч.. в 1787 торг.-пром. кризою, неврожайн.роками, голодом. У 1788—89 скл.рев.ситуація. Особл.гостро – аграр.пит. та його рішення. Існув.багато феод. повин., які суттєво обтяжув.життя селян (право мертвої руки, шампур, десятини, под.. на вино, на сіль) 4.08.1789, в розпал сел.заворушень,- нічне засідання Уст.зборів. 11.08 Уст.збори затв. закон про ліквідацію феод.повин.. Без викупу скасовув. лише особ.повинності селян (право мертвої руки та ін); інші повин.підлягали викупу, розміри викуп.сум визначен. додатково. Дворяни позбавл. права на розвед.голубів і кроликів, селянам дозволял.вбивати дичину на своїх полях. Відмін.виключне право полювання. Закон прогол. скасув.сеньйоріал.юстиції, але в майбутньому. Церков.десятина і платежі на утрим. дух-ва відмін. до вироблення нового положення. Селянам надав. право викуп. інші повинності, але лише після того, як Збори визнач.порядок викупу. 30 вересня Уст.збори прийн.ріш. про закінчення засідань і поступ. місцем обраним у вересні 1791 р. Законод. зборам. 18.06 закон – відмін.без викупу «випадкові» феод.права, які стягувались при передав.володінь з рук у руки, ці повин.зберігались, якщо сеньйор міг засвідчити документом їх виникнення від земел.поступки. 26.03.1792р. – секвестр емігрант.земель. Але про допуск селян до емігр.замель мова не йшла. 26.04.1792р. – збори продовжили до 1 січня 1793 дію закону про продаж земель нац..фонду з 12-ти літньою розстрочкою покупних платежів. 20-22.08.1792р. – декрет «Про спосіб послідов. і розділ. викупу постійних і випадков.колишніх феод. повинностей», дозволив роздільний викуп постіних і вцілівших після 18.06.1792 випадков.повин. 25-28.08.1792 р. –декрет з 20 статей. – усі сеньйор.права знищуються. Засуджена презумпція на користь сеньора. Усяка повинність –результат узурпації. 14.08- декрет про розділ сусп.і пустих земель між жителями комун негайно після збору врожаю. 2.09.1792р. –закон про порядок відчуження цих земель Декрети Законод.зборів були більш прогресив., але повністю задовол.селян вони не могли.

7. Американські просвітники. Б.Франклін, Т.Джефферсон, Т.Пейн. Фр. 1706 –1790. Народ в сім’ї незаможного ремісника. В 1727 заснував у Філадельфії власну друкарню. 1729 – 48 видавав Пенсильванську газету. 1732 – 58 щорічник альманах “Бідний Річард”. Заснував у Філадельфії першу публ.бібліотеку - 1732. Амер.філософ. товариство – 1743. Філадельф. Академія - 1751. Брав участь у підготовці Деклар.незалеж. 1785 – обраний президентом законодав.зборів штату Пенсильванії. В основі пол..бачень Ф. – концепція природніх, невід’ємних прав людини, до яких відносив життя, свободу, власність. Ф ствердж. право народу на повст. За посилення колоній в рамках метрополії. Пізніше за прогол.незалежності. В період вироблення конст, Ф відстоював принцип федерації всіх штатів. «Рассуждение о свободе и необходимости, наслаждении и страдании»; «Путь к изобилию»; «Альманах бедного Ричарда», «Як з великої імперії зробити маленьку державу» 1773 Т. Джеферсон. 1743- 1826р. Автор Деклар. незалеж.Права в декларації намагався поширити на негрів-рабів. Був членом палати громад. Займався переглядом законодавства. Дж. автор статуту за реліг.свободу. 1894 – запропон. конгресу провести націоналізацію земель заходу, забор. рабство у преєднаних штатах. Дж. представник лівого рев.крила просвітництва 18ст. Критикував амер.рев. за незавершеність. Дж. вважав конст1787 року недостатньо демократичною, був в опозиції Вашингтону і очол.партію республіканців. Томас Пейн 1737 – 89. Концепція торг-пром розвитку країни. У праці “Здоровий глузд” з концепції про природні права визнавав право народу на рев., незалежність колоній є й питанням доцільності й ек.вигоди. Доводив необхідність розриву пн.амер. колоній з пд. У праці “Століття розуму” 1794 протистав.силу розуму реліг.ідеям. «Права людини»: розрізняє природні і громад.права людини. Перші притаманні «по праву її існування» (право на благоденство, свободу совісті і думки). Громад.права — «суть ті, що належать людині як члену суспільства».