Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.

До середини XIX ст. почали зростати суперечності між Пн та Пд. Пд був зацікавл. у розвитку міжнар.торг. — дорого продати у Європу бавовну, продовольство; дешево купити імпортні промислові вироби. Пн-у згорт.торг. з Євр. На Пд основою соц.-ек. укладу-рабство, на Пн — вільна праця. В США поч.форм. двопарт. система. 1828-ств. демокр. партія, соц. базою якої були плантатори-рабовл., 1854 — республ.партія, опорою якої стала пром.бурж-я Пн. У 50-х роках XIX ст. більшість гол.посад федер.апарату перебув. У плантаторів: Сенат, Верховний Суд, презид. владу. До 1856 р. з 16 президентів 11-з Пд. На през.виборах 1860 р. від демокр.партії висунуто Дугласа, а від республ.— Лінкольна, який виступав за припин.поширення рабства. У 1860 р. його боротьба за президентську посаду стала успішною — він зібрав голоси 180 виборців проти 123 його суперників. 20.12.1860 р. зі складу США вийшла ПдКароліна, згодом- ще 10. 6 штатів утв.Пд Конфедерацію з центром у Річмонді на чолі з Д. Девісом. 14.04.1861 7-тис. армія південців захопила вірний центральному уряду форт Самтер у Пд Кароліні. Ця подія -привід до війни, 15.04Лінкольн розпочав призов 75 тис. волонтерів у армію, південців огол. заколотниками. 11 штатам-заколотникам протистояло 23 тих, що зосталися в Союзі. Їх насел- 20 млн., Конфедерації — 12 млн. Слабким місцем Конфедерації було те, що 35% її населення станов.негри-раби. На боці Конфедерації було більше офіцерів, генералів, вони опиралися на допомогу Анг., Фр., Ісп. Громадянська війна поділ.на періоди: 1) «конят.» (1861-1862 pp.) — нерішучі дії Пн, її поразки; 2) «револ.» (1863-1865 pp.) — перевага Пн, закон про гомстеди, скасув. рабства.